РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року                              м. Малин                                         справа № 2-895/2005

№ 2- 36/2006

№2-10/2007

Малинський районний суд Житомирської області у складі: головуючого - судді Тарасенка М.П., з секретарем Хитрич Н.Я., за участю позивача ОСОБА_1., її представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_2., його представника ОСОБА_4., третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної власності, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна, позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів, затрачених на придбання майна,-

Встановив:

Позивачка звернулася до суду, просила розділити спільне майно подружжя між сторонами, а саме: присудити їй автомобіль АУДІ-80, кухню, мобільний телефон, чотири стільці,, стіл, шафу двухстворчату, електроплитку „Мрія",, в підсумку на суму 2570 грн., відповідачу присудити 15/100 ідеальних сотих будинку АДРЕСА_1, вартістю 2330 грн., м"ягкий куточок вартістю 100 грн., всього на суму 2430 грн.

В судовому засіданні позивачка уточнила та збільшила вимоги, просила виключити зі складу спільного майна м"ягкий куточок, який насправді належить її матері ОСОБА_6, та включити до складу спільного майна відеоплейєр ЛКЛ- 316 та телевізор "САМСУНГ - 21А 11" та присудити їй додатково відеоплейєр ЛКЛ- 316 та телевізор "САМСУНГ - 21А 11", оскільки у неї на виховання знаходиться дитина, а потім письмово змінила позовні вимоги, просить визнати автомобіль АУДІ -80, спільною сумісною власністю, присудивши автомобіль їй зі сплатою відповідачу 1/2 його вартості, інші позовні вимоги залишити без розгляду, посилаючись на те, що сторонами 1 вересня 2001 року відділом РАГСу Малинського району був зареєстрований шлюб. Від шлюбу народився син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1., але спільне життя не склалося і постало питання про розірвання шлюбу та розподіл майна, яке придбано в період перебування у шлюбі, а саме, автомобіль АУДІ-80, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2., зустрічний позов та позов третьої особи, що заявляє позовні вимоги не визнає.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що автомобіль придбаний за кошти батька та подав зустрічний позов, просив виділити у його власність майна на суму 4780 грн., а саме: контейнер вартістю 2700 грн., м"ягкий куточок вартістю 1650 грн., мобільний телефон „Самсунг" вартістю 200 грн., стіл розкладний, полірований вартістю 60 грн., шафу двухстворчату вартістю 100 грн.,, електроплитку вартістю 70 грн., відповідачці виділити майна на суму 4780 грн., а саме: кухонний гарнітур вартістю 1500 грн.,, товар, який знаходиться у контейнері на ринку і вона ним торгує на суму 3000 грн., 4 стільці вартістю 80 грн., пральну машину вартістю 200 грн., всього на суму 4780 грн., а потім подав уточнену зустрічну позовну заяву, просить присудити йому вказаний вище автомобіль, від майна відмовляється на користь позивачки, а саме: кухонний гарнітур, пральну машину, м"ягкий куточок, електроплитку „Мрія", двухстворчату шафу, стіл, 4 стільці, мобільний телефон „Сіменс", товар на суму на суму 425 грн.60 коп., визнавши їх спільною сумісною власністю, в решті позову відмовився, посилаючись на те, що сторони в період шлюбу придбали товар, який знаходиться у контейнері на суму 425 грн., м"ягкий куточок вартістю 1650 грн., мобільний телефон „Самсунг" вартістю 630 грн., стіл розкладний, полірований вартістю 60 грн., шафу двухстворчату вартістю 100 грн., електроплитку вартістю 100 грн., 4 стільці разом вартістю 80 грн., кухонний гарнітур вартістю

2

1500 грн., пральну машину „Малютка" вартістю 200 грн., частину речей позивачка забрала до себе додому, а саме, контейнер з речами, м"ягкий куточок, кухонний гарнітур, 4 стільці, позов третьої особи, що заявляє позовні вимоги визнає.

Третя особа, що заявляє самостійні вимоги свої вимоги підтримав та пояснив, що він попередньо оплатив ОСОБА_8 3000 грн. за автомобіль АУДІ-80 і та зобов'язувалася продати автомобіль йому, про що видала йому розписку, а гроші фактично він передавав її сину ОСОБА_9., який не є власником автомобіля, фактично ОСОБА_8 продала автомобіль його сину ОСОБА_2., оскільки він не зміг поїхати у МРЕО ДАІ для реєстрації автомобіля.

Розглянувши справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів суд вважає, що первинний та зустрічний позови підлягають задоволенню частково, позов третьої особи, що заявляє самостійні вимоги задоволенню не підлягає з таких підстав:

Встановлено, що сторони 1 вересня 2001 року зареєстрували шлюб у відділі РАГСу Малинського району, що підтверджується свідоцтвом про одруження /а.с. 9/. Від шлюбу народився син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою, про що свідчить свідоцтво про народження /а.с. 73/ та акт від 6.09.2005 року /а.с. 12/. В період шлюбу придбано майно, а саме: автомобіль АУДІ-80 синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2., що підтверджується рішенням Малинського районного суду від 10 листопада 2006 року, його вартість становить 5005 грн. 48 коп., що підтверджується актом № В 786 товарознавчої експертизи від 2.03.2007 року /а.с.114.

Згідно ст. 61ч.3 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

По справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про визнання правочину не дійсним автомобіль АУДІ-80, кузов НОМЕР_2 визнаний спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1. та ОСОБА_2., а тому ця обставина не підлягає доказуванню.

Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Оскільки подружжям автомобіль АУДІ-80, синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2 є спільною сумісною власністю подружжя, він підлягає поділу у рівних долях /5005,48 : 2/ в сумі 2502,74 коп. кожному, а тому суд визнає позов позивачки про розподіл автомобіля обгрутованим та вважає буде справедливим присудити їй 1/2 його вартості, оскільки відповідач має посвідчення водія /а.с. 102/, є приватним підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця /а.с. 126/, займався перевезенням пасажирів, що не заперечується позивачкою, автомобіль знаходиться у нього, позивачка не має посвідчення на право управління автомобілем, а посилання на те, що вона навчається на курсах водія автомобіля, суд до не приймає до уваги, оскільки це не свідчить про наявність прав на управління автомобілем.

Посилання позивачки на наявність дитини є безпідставним, оскільки автомобіль не впливає на виховання дитини та його матеріальне забезпечення.

Суд відмовляє позивачу по зустрічному позову щодо визнання на користь відповідачки майна, спільної сумісної власності, яке знаходиться у контейнері на суму 425 грн., мобільний телефон

3

„Самсунг" вартістю 630 грн., стіл розкладний, полірований вартістю 60 грн., шафу двухстворчату вартістю 100 грн., електроплитку вартістю 100 грн., 4 стільці разом вартістю 80 грн., пральну машину „Малютка" вартістю 200 грн., оскільки, сторонами не надано доказів про його придбання у період шлюбу, а власниками м"ягкого куточку вартістю 1650 грн. є ОСОБА_6, про що свідчить рахунок-фактура № ОД 0000039 від 26 жовтня 2004 року /а.с.36/, кухонного гарнітуру вартістю 1200 грн. є ОСОБА_10., про що свідчить накладна № 807 від 20 серпня 2001 року/а.с. 103/, а на решту майна доказів про його придбання у період шлюбу суду не надано, свідок ОСОБА_10. пояснила, що вона передала належне їй майно /кухонний гарнітур/ одному із подружжя, а саме ОСОБА_1 за усним договором дарування, що не суперечить ст. 719 ч. 1 ЦК України.

Суд не приймає пояснень свідка ОСОБА_11. стосовно того, що кухонний гарнітур є дарунком подружжю, оскільки це спростовується документами на їх придбання та поясненням свідка ОСОБА_10., а також не приймає до уваги відеозапис дарування кухонного гарнітуру подружжю, оскільки встановлено, що промову про дарунок виносила ОСОБА_12, сестра власника дарунка.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на те, що м"ягкий куточок вартістю 1650 грн. придбавався у кредит на ПП „Малинська меблева фабрика" та покази свідка ОСОБА_11., а тому є спільною сумісною власністю, оскільки суду не надано кредитного договору укладеного з кредитором та інших документів про погашення кредиту, а надана відповідачем накладна від 18 жовтня 2004 року свідчить про назву товару, але хто покупець товару, коли проведена його оплата і ким в ній не зазначено.

Суд відмовляє третій особі, яка заявляє самостійні вимоги у задоволенні позову, оскільки встановлено, що він провів оплату за спірний автомобіль його власнику ОСОБА_8, яка не виконала договір купівлі продажу автомобіля йому, а продала автомобіль іншій особі, що підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_9., а тому він має право вимагати від продавця автомобіля АУДІ повернення грошей за автомобіль, а не з відповідачів за його позовом, які не є належними відповідачами по справі і на заміну яких за рішенням суду він не погодився.

Відповідач є постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії, звільнений від сплати судового збору у виді державного мита згідно Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито".

Керуючись ст.ст. 10,11,60,61,179,213,215,218 ЦПК України, ст.70 СК України, ст. 719 ЦК України,-

Вирішив

Первинний та зустрічний позови задовольнити частково.

Визнати автомобіль АУДІ - 80 , 1979 року випуску, двигун В= 1600, шасі  НОМЕР_2 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартістю 5005 грн. 48 коп., присудивши 1/2 його вартості ОСОБА_1, 1982 року народження у сумі 2502 грн..74 коп., зобов'язавши ОСОБА_2, 1979 року народження сплатити на її користь 1/2 вартості автомобіля в сумі 2505 грн.74 коп., присудивши цей автомобіль йому ОСОБА_2. В решті позовів відмовити за безпідставністю.

У задоволенні позову третьої особи ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення коштів, затрачених на придбання майна відмовити за без під ставністю.

4

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті витрат за ІТЗ розгляду справи у сумі 15 грн. та судовий збір в сумі 25 грн.50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за ІТЗ розгляду справи у сумі 15 грн.

Рішення суду може бути сторонами оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження поданої протягом 10 днів з моменту написання повного рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження судового рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення 10 денного строку, якщо його не було оскаржено.