РІШЕННЯ

                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                  № 2-59/2011

                                                                                                               2-12902/2010

  26 січня 2011 року  Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді      Носовської Л.О.

при секретарі            Погорецькій В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про поділ житлового будинку в натурі між власниками (виділення частки)  та за зустрічним  позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про відшкодування витрат на ремонт будинку, припинення права власності на частку  в спільному майні, -

                                                ВСТАНОВИВ:

   11 жовтня 2010 року  ОСОБА_1 звернувся з позовом  до ОСОБА_2,  про поділ в натурі  житлового  будинку АДРЕСА_1

   26 жовтня 2010 року  ОСОБА_2   звернулася з зустрічним  позовом до ОСОБА_1   про відшкодування витрат на ремонт будинку, припинення права власності на частку  в спільному майні.

    Ухвалою суду від 28 жовтня 2010 року  позови об,єднано в одне провадження.

    Позивач ОСОБА_1  свій позов мотивує тим, що  йому  в порядку спадкування належить право власності на ј частину , а відповідачці, яка є жінкою його брата,  – на ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 Відповідачка з родиною  мешкає та користується всім будинком, та не надає йому можливості користуватися своєю власністю, відмовляється впускати його в будинок.

    У  зв’язку  з тим, що між ними виник спір  про порядок користування  і володіння  вказаним   будинком,   просив поділити  будинок і  виділити йому в натурі  у власність  житлове приміщення, яке зазначено в Технічному паспорті  під номером 1-5 житловою площею 8,50 кв.м ..,та призначити по справі будівельно- технічну експертизу для визначення  дійсною вартості будинку та можливості поділити будинок в натурі.

      В судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги про виділ йому  в натурі кімнати 1-5, та просить не брати до уваги висновок експертизи про неможливість поділу будинку в натурі.

        Зустрічний позов про припинення права власності на частку в спільному майні не визнає, оскільки вважає, що його частка не є незначною, іншого житла у власності він не має, зареєстрований разом з жінкою у квартирі , яка належить доньці,  має право на частину спірного  будинку, та припинення права власності спричинить шкоду його інтересам.  Крім того , заперечує проти отримання грошової компенсації , оскільки ОСОБА_2 внесла на депозит суду не дійсну  вартість його частки в розмірі 26059,83 грн , а балансову вартість-13733,75 грн, що порушує його права в разі припинення права власності, і  на взаємозалік  сум за пропозицією відповідачки не згоден.

          ОСОБА_1 не визнає зустрічний позов про відшкодування витрат на ремонт будинку в розмірі 16503,69грн , оскільки ОСОБА_2 з родиною мешкає  та користується будинком ,в тому числі , часткою позивача.  Будинок відповідачка надбала в належному стані , необхідності в проведенні аварійних робіт за час користування не було. Визнає , що відповідачка побудувала перегородку в добудові ,замінила одні двері, знесла дерев,яні сараї, замінила огорожу на межі з сусідами. Відповідачка  проводила  ремонтні роботи без згоди позивача , на свій розсуд та за своїм бажанням, чим порушувала права власника.  Вважає, що  ОСОБА_2  не  підтвердила  факту  проведення нею  ремонтних робіт  за власні кошти у розмірі 66014,76 грн, не надала відповідних  документів про надбання матеріалів , оплату робіт .

  Представник позивача  в судовому засіданні позовні вимоги позивача  підтримав повністю , та дав аналогічні заперечення проти зустрічного позову.

   Відповідачка  ОСОБА_2  позов   ОСОБА_1 про поділ будинку в натурі  не визнала, оскільки  виділення ј частки неможливо з технічних міркувань , та частка позивача складає 7квм , а він просить виділити кімнату площею 8,5квм , що порушує її права власника.  

    ОСОБА_2 надала  зустрічний позов про відшкодування витрат на ремонт будинку , припинення права власності на частку в спільному майні . Вказує , що з вересня 1999 року  вона, її чоловік ОСОБА_1 (брат позивача)  та  їхній син  стали проживати у вказаному будинку. У зв’язку із тим, що будинок  був у  неналежному стані, вони стали проводити в ньому  ремонтні роботи. В 2001 році вона продала свою квартиру, і вилучені від продажу гроші  вклала в ремонт та поліпшення спірного будинку, власницею 3\4 частин якого стала в тому ж році. Вона виконала наступні роботи :

заміна та ремонт каналізаційної та водопровідної мережі, розводка цих мереж в будинку, на пластикові, встановлення приладів обліку на газ,  воду, електроенергію, а також виконання всього комплексу робіт, пов’язаних з цим ремонтом (земляні роботи, демонтаж старого обладнання та інше) –6000 грн. , частину яких було виконано в 1999 році; прилад обліку на воду –у 2007 році ;  ремонт стін у всіх кімнатах будинку до добудови Б-1: штукатурка, підготовка стін до оклеювання шпалерами, оклеювання стін шпалерами –5000 грн , частина робіт у 1999 році , та у 2002 році; придбання  та заміна розширітельного бака системи опалювання (вартість баку та робіт по його встановленню, демонтаж старого баку –600 грн. у 2001 році;  придбання та заміна 5-ти внутрішньо кімнатних дерев’яних дверей та одних металопластикових дверей (вартість дверей- по 2000 грн., робіт по демонтажу старих дверей  та установці нових дверей ) всього 13 000 грн. за 2006-2008 роки;  придбання, заміна та встановлення трьох металевопластикових   вікон (вартість вікон –900 грн., 1200 горн., 1200 грн., робіт по демонтажу старих вікон та встановлення  нових вікон –1000 грн.) –всього 4000 грн. у 2009 році;  побудування  перегородки в  добудові Б-1 та обладнання двох нежитлових кімнат (вартість  пінобетону, піску, цементу, стартова, фінішна шпакльовка, лінолеум, плінтуса) –всього 1000 грн. у 2008 році ;  в 2008 році заміна труб теплопостачання та газопостачання  в  будинку, встановлення  газового котла «Рос», заміна газового лічильника (Проект-1200 грн.. котел –4500 грн., лічильник –1500 грн., та інші матеріали) –8000 грн.,  матеріали, робота  2000 грн., всього 10 000 грн.;   поміняно ванну , санвузол , вартістю 900 грн у 1999 році ,обкладення  кірпичом ззовні  приміщення ванної кімнати для  утеплення, виконано ремонт цих кімнат –обшито пластиком стелі та стіни, поли викладені плиткою, перекрито дах  над  ванною,  встановлені нові витяжки (вартість пластика та матеріалів для  його встановлення –3400 грн.,  робота –2600 грн.,. з іншими матеріалами, пінобетон, шифер, пісок, цемент та інше –2100 грн.) –всього 7200 грн. у 2005 році;  знесено дерев’яні сараї (вартість робіт) –300 грн. у 2010 році;  замінено забор на металопрофіль по мережі з сусідами (кошторисна вартість металу, демонтаж старого забору, встановлення нового забору ) в 2010 році –8000 грн., матеріали, робота 1500 грн., всього  9500 грн.; перекрито дах над верандою з використанням єврорубероїду, нового  шиферу (кошторисна вартість робіт та матеріалів) -600, (єврорубіроїд),1000 грн.- шифер,   600 грн.- робота, всього 2200 грн. у 2009 році; щорічний поточний ремонт для підтримки стану будинку :  пофарбування вікон, коробу, ставень, фасадного забору, калитки, воріт (вартість робіт та матеріалів із розрахунку на рік 200 грн.).

Загалом вартість ремонтних робіт оцінює в 50000 грн.

    Оскільки відповідач не приймав участь у  ремонтних роботах,    просила  стягнути з  відповідача  на її користь  ј частину витрат  на ремонт будинку в сумі   12500 грн.,та припинити право власності  ОСОБА_1 на ј частку  будинку , так як  його частка у  праві власності  на будинок є незначною і не може бути виділена в натурі, він має квартиру , в якій проживає, стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за ј частку будинку в розмірі 13733,75 грн- вартість частки згідно витягу з реєстру прав власності , які вона внесла на депозит суду, провести взаємозалік сум , та призначити будівельно- технічну  для визначення дійсною вартості будинку та проведених робіт, можливості  його поділу в натурі.

        В судовому засіданні підтвердила свої вимоги та  після проведення будівельно-технічної експертизи  уточнила їх.  Просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь  загалом  дійсну вартість  1\4 частки  ремонтних робіт у розмірі 16503,69 грн  , вартість яких на весь будинок висновком експертизи визначено у розмірі 66014,76 грн., проте не бажає  визначати дійсну вартість конкретних видів робіт та  матеріалів. Підтверджує , що всі роботи вона проводила  на свій розсуд без згоди с позивачем ОСОБА_1.

          Вважає , оскільки згідно висновку експертизи  будинок поділу в натурі з виділом ј та ѕ частин  не підлягає,  являється неподільним, спільне володіння та користування майном є неможливим, та припинення права  власності на ј частку  будинку  не спричинить суттєвої  шкоди інтересам   ОСОБА_1 та  членам його родини,  просить припинити його право власності і   визнати  за нею право власності на ј частину  будинку,  стягнути  з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за ј частку жилого будинку з господарчими будівлями в сумі 26 059,83 грн. шляхом проведення  взаємозаліку сум компенсації за частку в праві спільної сумісної власності та відшкодування витрат на ремонт в розмірі 16503,69 грн, тобто в сумі  9556,14 грн., які зберігаються на депозитному  рахунку суду /  внесена сума 13733,75грн/, стягнути судові витрати.  При цьому  не бажає вносити на депозитний рахунок суду дійсну вартість 1/4частки спірного будинку в розмірі 26059,83грн , тобто  недоплачену  нею  вартість ј частки домоволодіння  у розмірі  12326,08 грн.

    Суд знаходить позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про поділ житлового будинку в натурі між власниками (виділення частки),   зустрічний  позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про відшкодування витрат на ремонт будинку, припинення права власності на частку  в спільному майні необґрунтованими та такими, що не підлягають  задоволенню.

     Судом встановлено, що згідно  свідоцтва  про право на спадщину за законом від  30 листопада 2000 року   спадкоємцем майна ј частини ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року є його син –ОСОБА_1. Спадкове майно, зокрема,  складається з ј частини жилого будинку АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 600 кв.м., на якої побудовано один жилий шлакоблочний  будинок, жилою площею 28,1 кв.м. (літ.А),  літньої кухні (Б),  вбиральні (В), огорожи (№1-3), гаражу  (Г), сараю (Д), жила площа 7,0 кв.м. та ј всіх споруд, яка належала померлому на підставі договору про надання в безстрокове  користування земельною ділянкою для побудови власного жилого будинку.   (а.с.6).

     З договору дарування ѕ частини жилого будинку від 14 червня  2001 року углядається, що  ОСОБА_4  подарував ОСОБА_2 ѕ частини  жилого будинку з надвірними  будівлями до нього під АДРЕСА_1 на земельній ділянці 600 квм , на якій знаходиться : один шлакоблочний жилий будинок , жилою площею 28,10квм, літня кухня ,уборна, огорожа, гараж,сарай ,3/4 частини будинку  жилою площею 21,8 квм.   Вказана ѕ  частина  будинку належить дарувателю на підставі свідоцтва  про право на спадщину за законом, виданого Першою Харцизькою державною нотаріальною конторою 29 лютого 2000 року (а.с.29)

       Згідно  реєстру прав власності на  нерухоме майно  від 13 серпня 2010 року , ј  частина жилого будинку  АДРЕСА_1   ОСОБА_1  належить  на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право  на спадщину від 30.11.2000 року,  ѕ частини  вказаного будинку належить на праві приватної власності  ОСОБА_2 на підставі договору дарування  від  14 червня 2001 року.   Об’єкт  складається з житлового будинку, загальною площею 42,00 кв.м.  житлової площі- 28,10квм (літ.А) ,  літньої кухні ( літ.Б),  вбиральні (літ.В),  гаражу (літ Г),  сараю (літ.Д),  огорожи   (№1-3). Загальна вартість нерухомого майна 54 935 грн. ,  загальна площа ј частини житлового будинку-10,50квм , житлова площа-7,02 квм , інвентаризаційна вартість - 13733,75 грн.  (а.с.7/

        Відповідно до довідки Харцизького БТІ від 25.01.2011 року ОСОБА_1 на праві власності належить ј частина житлового будинку , розташованого в місті Харцизьку , АДРЕСА_1. Квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за ОСОБА_6.

         За клопотанням сторін для  визнання дійсною вартості майна , та варіантів поділу будинку , ухвалою суду від 4 листопада 2010 року було призначено судову будівельно-технічну експертизу.    

         Згідно висновку  будівельно-технічної експертизи ринкова вартість домоволодіння  АДРЕСА_1  складає 104 239 грн. 31 коп. Вартість ј частини  домоволодіння  складає  26059,83 грн.,  вартість ѕ частини -  78 179,48 грн.  Жилий будинок  (літ.А, а1,а2,а3)  поділу  в натурі з виділом  ј та ѕ, чи в  будь-яких   інших  частках не підлягає з урахуванням вимог «ДБН В 2.2-15-2005», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20.   Встановити порядок користування по вказаному домоволодінню не  видається можливим  з урахуванням   планувальної  схеми, конструктивних характеристик та  площ  окремих приміщень. З урахуванням того, що поділ домоволодіння  в натурі у яких-небудь  частках неможливий, варіанти  поділу не  надаються та опис перебудування  не провадився.  Ділянка, на якій розташоване домоволодіння,  не приватизована. З урахуванням, що поділ домоволодіння в натурі неможливий , поділ ділянки між користувачами часток домоволодіння не провадився, варіанти поділу не надаються. Загальна вартість ремонтно-будівельних робіт по домоволодінню складає  66014,76 грн.  Встановити календарний строк виконання тих чи інших ремонтно-будівельних робіт( окрім робіт з газифікації, виконаних в 2008 році) експерт невспромозі, так як  підтверджуючих вказані строки документів чи інших матеріалів у справі не має. (а.с.50-74).

       З  квитанції   № 11267.897.8  від  26 жовтня 2010 року углядається, що  ОСОБА_2 внесено на депозитний рахунок суду  13 733,75 грн.    

         Відповідно до вимог п.п.6,7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4 жовтня 1991 року №7 / з наступними змінами /  «Про практику застосування судами законодавства , що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок «/ далі Постанова №7 / при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку , що є спільною власністю , судам належить мати на увазі , що це можливо  , якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом / квартиру / , яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

             При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним , власнику , що виділяється , за його згодою , присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за згодою сторін , а при відсутності такої угоди –судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

              Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума , за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення признається експертиза.

              Аналогічні вимоги при поділу в натурі житлового будинку передбачені в п.14,12 п.п.а Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 / з наступними змінами / «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» / далі Постанова №20/.

           З урахуванням  обставин справи про належність позивачу права власності на ј частині спірного будинку , що відповідає 7 квм та ј частині господарчих споруд , відсутності у будинку кімнати з вказаною житлової площею , запереченням ОСОБА_2 проти надання позивачу  житлової площі ,яка перевищує належну йому частку, що буде порушувати її права власника частини будинку, неможливістю виділення позивачу відокремленої частини будинку з окремим виходом , та  вищенаведених  вимог Постанов Пленуму Верховного суду України  № 7,20 , «Державних будівельних норм України , ДБН В.2.2-15-2005. Будівлі та споруди. Житлові споруди. Загальні положення «,  висновку  будівельно- технічної експертизи про неможливість поділу спірного будинку в натурі на ј та ѕ  , та в будь яких інших частинах   ,  в задоволенні позову ОСОБА_1 про поділ житлового будинку в натурі і виділення йому у власність житлового приміщення , яке зазначено в технічному паспорті за № 1-5 житловою площею 8,5 квм,  слід відмовити.

       Відповідно до ст..ст.316-319,321 ЦК України правом власності , яке складається з права володіння ,користування та розпорядження , є право особи на річ /майно/ , яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею , незалежно від волі інших осіб. Власник володіє , користується , розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.     

       Згідно ст..356 ЦК України власність двох або більш осіб  з зазначенням часток кожного з них у праві  власності являється спільною частковою  власністю.

        Як зазначено в ч.3,5 ст.357 ЦК України співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності , якщо поліпшення спільного майна , які не можна відокремлювати , зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників , з додержанням встановленого порядку використання спільного майна. Поліпшення спільного майна , які можна відокремити , є власністю того з співвласників , який їх зробив , якщо інше не встановлено домовленістю співвласників.

         Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.  Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном , що є їхньою спільною частковою власністю.  Кожен  із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї  частки  спільного майна в натурі, яка відповідає  його частці  в праві спільної часткової  власності. У разі неможливості  цього   він  має право  вимагати  від інших співвласників,  які володіють та користуються спільним майном, відповідної  матеріальної компенсації.

         Отже , у зв,язку з тим , що кожному учаснику спільної власності належить обмежено право власності на спільну річ, змістом внутрішніх правовідносин спільної власності є право і обов,язок кожного співвласника узгоджувати свою поведінку  щодо володіння , користування і розпорядження спільним майном з іншими власниками.

         Відповідно до ст..361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

         Статтею 360 ЦК України передбачено, що  співвласник  згідно   своєї частки  у праві спільної   часткової власності зобов’язаний  приймати  участь у витратах на управління, утримання та зберігання спільного майна, в сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), а також нести відповідальність  перед третіми  особами по зобов’язанням, пов’язаним  з спільним майном.

         Позовні вимоги ОСОБА_2 не базуються на підставах передбачених ст.360 ЦК України.

         Судом встановлено з пояснень сторін , що в порушення вищезазначених вимог закону  ,   роботи по ремонту та поліпшенню стану  всього  спірного домоволодіння, тобто  володіння , користування та розпорядження  спільною часткової власністю ,   ОСОБА_2 проводила без   згоди  співвласника будинку ОСОБА_1  , у зв.язку з чим вона не може вимагати від нього відшкодування витрат на проведення робіт , які вона проводила на свій розсуд та за своїм бажанням ,тому в задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування витрат  на ремонт будинку слід відмовити.

        При цьому суд враховує , що передбачені ст..322 ЦК України зобов,язання власника майна про утримання належного йому майна  ,на яких наполягає ОСОБА_2, повинні узгоджуватися  з вимогами  ст..ст.356-367 ЦК України відносно прав та  зобов.язань власників спільної часткової власністі.

         З урахуванням наведеного ,пояснення свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про те , що ОСОБА_2 та члени її родини провели деякі  роботи в спірному домоволодінні, правового значення по справі не мають.

         Крім того ,з пояснень ОСОБА_2 вбачається , що частина робіт була виконана до 14 червня 2001 року -  часу , коли вона стала власником частини спірного домоволодіння , тобто не набула права вимог як власник майна. ОСОБА_2 не надала документальних підтверджень понесених нею витрат на ремонтні роботи та поліпшення стану будинку , у зв.язку з чим строк виконання робіт не було встановлено і при проведенні  будівельно- технічної експертизи . Ставлючи питання про відшкодування вартості  витрат на ремонт , вона  не встановила та не вказала дійсну вартість конкретних видів робіт  і вартість матеріалів на ці роботи, які складають  загальну суму витрат. З  урахуванням наведеного її вимоги про стягнення 16503,69 грн - ј частини загальних витрат у розмірі 66014,76 грн задоволенню не підлягають.

             Право ОСОБА_2 , як співвласниці будинку ,на звернення з позовом про припинення права власності на частку у спільному майні  передбачено ст..ст.364 ,365 ЦК України  .

         Згідно   ст..364 ЦК України  співвласник має право на виділ в натурі  частки з майна, яке  знаходиться в спільній  частковій власності . Якщо  виділ в натурі частки  з спільного майна  не допускається відповідно закону чи являється  неможливим (ч.2 ст.183  ЦК України), співвласник, який бажає  виділу, має право на отримання від інших співвласників  грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Право на частку у праві спільної власності у співвласника , який отримав таку компенсацію припиняється з дня її отримання

          Компенсація співвласнику може бути надана лише за його  згодою.

          Відповідно до  ст..365 ЦК України  право особи на частку в спільному майні може бути  припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка являється  незначною та не може бути виділена в натурі; річ являється неподільною;   спільне володіння та користування  майном являється  неможливим; таке припинення не  тягне значну шкоду інтересам  співвласника та членам його  родини.

          Суд постановляє рішення про  припинення права особи на частку в спільному майні при умові попереднього внесення позивачем вартості цієї  частки на депозитний рахунок суду.

          Незважаючи на вищезазначену умову про попереднє внесення вартості частки на депозит суду , ОСОБА_2 не внесла на депозитний рахунок дійсну вартість ј частки спірного житлового будинку , яка належить ОСОБА_1, у розмірі 26059,83 грн. , тому  необхідно відмовити в задоволенні її позову про припинення права власності ОСОБА_1 на  ј частку у спільному майні –житловому будинку АДРЕСА_1  , визнання за нею права власності на цю частку , стягнення з неї грошової компенсації  за ј частку будинку на користь ОСОБА_1 в розмірі 26059,83 грн .

         Вимоги ОСОБА_2 про проведення взаємозаліку вартості  ј  частки будинку - 26059,83 грн  з вартістю  ремонтних робіт  та робіт по поліпшенню будинку - 16503,69 грн , та стягнення з неї 9556,14 грн  на користь ОСОБА_1, не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають .   

           Відповідно до ст..88 ЦПК України , з урахуванням того , що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено , не підлягають стягненню понесенні нею судові витрати.

        Керуючись ст..ст. 10,11,690,88 ,212-215 ЦПК України , ст..ст. 316-319,321,356-358,360,361,364,365 ЦК України , суд

                                                                      ВИРІШИВ :

    ОСОБА_1  відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2  про поділ житлового будинку в натурі між власниками (виділення частки).

    ОСОБА_2  відмовити в задоволенні  позову до ОСОБА_1  про відшкодування витрат на ремонт будинку, припинення права власності на частку  в спільному майні.

     Повернути   ОСОБА_2  13733,75 грн з депозитного рахунку  (одержувач платежу - територіальне управління державної судової адміністрації в Донецькій області,  поточний рахунок  37317004001000 ,МФО 834016, найменування установи банку - УДК м. Донецька, код ЄДРПОУ 26288796 /  внесені нею згідно квитанції № 11267.897.8  від  26 жовтня 2010 року  у Приватбанку .

    Рішення може бути оскаржене до  Апеляційного суду Донецької області  через Харцизький міський суд  протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                                                                         Суддя