Справа №  2-а-27/11

П О С Т А Н О В А                            

ІмЕНЕм  україни

18.01.2011  року  Миколаївський районний суд Львівської області в складі: головуючого –судді Дем'яновський  Ю.  Г. , при секретарі  Савків Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві  адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1  до  ГУДАІ  Львівської області, старшого інспектора ДПС Миколаївського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Пецух Ярослава Степановича  про  скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 28 грудня  2010 р. звернувся  в суд з позовом  до ГУДАІ  Львівської області, старшого інспектора ДПС Миколаївського ВДАІ старшого лейтенанта міліції Пецух Ярослава Степановича про скасування постанови серії ВС № 347111 від 23.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення п. 12.6 «г» Правил дорожнього руху України, за перевищення встановленої швидкості руху, рухався зі швидкістю 121 км./год при дозволеній швидкості 90 км/год. Вважає накладене на нього стягнення незаконним та необґрунтованим, оскільки, на думку позивача, порушено порядок накладення адміністративного стягнення та відсутній склад правопорушення.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого та зазначив, що вважає оскаржувану ним постанову необгрунтованою, такою, що не відповідає нормам КУпАП та винесеною з перевищенням компетенції суб»єкта владних повноважень. Вважає, що під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 280 КУпАП, відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне з»ясування обставин кожної справи та дотримання вимог процесуального порядку розгляду справи,  а при винесенні оскаржуваної постанови, на думку позивача, не були з»ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Крім цього, позивач зазначив, що ст. 14-1 КУпАП передбачає відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото-і кінозйомки, відеозапису. Позивач з даною постановою в справі про адміністративне правопорушення не згоден, оскільки як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 23 грудня 2010 року складеного відповідачем, то в ньому не зазначено ту обставину, що позивач  рухався саме з швидкістю 121 км/год і  яким технічним засобом було зафіксовано саме цю швидкість руху.

Зазначив, що рухався по міжнародній автодорозі з удосконаленим покриттям міжнародного значення КИЇВ-ЧОП дотримувався швидкісного режиму. Також ним не порушено вимоги п.12.9. «б», а саме не перевищувати швидкість, яка зазначена в п.12.6. підпункту «г», поскільки на даній ділянці дороги не встановлено знаки 3.29 ПДР «обмеження максимальної швидкості» так як таких знаків на цій ділянці дороги немає зовсім, починаючи  з м.Миколаєва до м.Львова.

Представники управління ГУДАІ  Львівської області, старший інспектор ДПС Миколаївського ВДАІ старший лейтенант міліції Пецух Ярослав Степанович в судове засідання не з’явились, хоча належно повідомлялися про час та місце слухання справи, причини неявки не повідомили, суд вважає за можливе розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних мотивів.

Як встановлено судом, відносно позивача 23 грудня 2010 р. винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за перевищення встановленого обмеження швидкості руху, тобто порушення вимог п. 12.6. «г»  Правил дорожнього руху.

У відповідності до норми статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом оглянуто в судовому засіданні оригінал протоколу про адміністративне правопорушення серії ВС1 № 019893 від 23.12.2010 року, на підставі даних якого винесена оскаржувана постанова,  та встановлено відсутність в тексті вказаного протоколу посилання на фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що вказує на порушення норми статті 251 КУпАП при складанні вказаного протоколу старшим інспектором ДПС Миколаївського ВДАІ старшим  лейтенантом міліції Пецух Ярославом Степановичем.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта власних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 Згідно п 24 Постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 року встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП України.

При розгляді справи в суді представник відповідача не з’явився і не довів, що позивач ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху.          

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.  11, 71, 86  КАС України,  ст.ст. 122, 222, 293 КУпАП України , суд, –

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задоволити.

Постанову серії ВС № 347111 від 23.12.2010 року про накладення на ОСОБА_1  адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення п. 12.6 «г»  Правил дорожнього руху України скасувати, а адміністративне провадження по цьому факту  щодо ОСОБА_1 - закрити.

 Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя:                                                                                                                             Дем'яновський  Ю.  Г.