Справа № 0907/2-а-1149/2011 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 січня 2011 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого – судді Пастернак І.А.
з участю секретаря Кушнір М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання відмови протиправною, стягнення підвищення до пенсії отриманої у період з 18.04.2010 року по 30.09.2010 року право на яке надане ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням уже виплачених сум, зобов”язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2010 року по день винесення постанови по справі, стягнення судових витрат, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася у суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання відмови протиправною, стягнення підвищення до пенсії отриманої у період з 18.04.2010 року по 30.09.2010 року право на яке надане ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з врахуванням уже виплачених сум, зобов”язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.10.2010 року по день винесення постанови по справі, стягнення судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни, до яких вона відноситься, з 01.01.2006 року пенсії підвищуються на 30% від мінімальної пенсії за віком. Незважаючи на те, що виклад ст. 6 у новій редакції Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано неконституційним згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., відповідач у 2010 р. неправомірно не виплачував їй підвищення до пенсії у повному розмірі, виплачував лише 49,80 грн. щомісячно замість 30 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік".
Позивач в судове засідання не з’явилася, подала суду заяву, у якій просила справу розглянути без її участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що між сторонами виник публічно-правовий спір щодо захисту порушеного права на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Позивачка є пенсіонером, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Вона відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, набула статусу "дитина війни", тому згідно ст. 6 вказаного Закону має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Таким чином, обов’язок по нарахуванню і виплаті передбаченої ст. 6 Закону доплати до пенсії позивачці покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
Згідно п. 41 розд. П Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Вказані положення визнані неконституційними згідно Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. Незважаючи на те, що з 22.05.2008 р. відновлено дію ст. 6 Закону у попередній редакції, відповідач всупереч рішенню Конституційного Суду України неправомірно нараховував та виплачував позивачці підвищення до пенсії у період з 18.04.2010 року по 19.01.2011 року у розмірі лише 49,80 грн. згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (а.с.10).
Положення ч. 3 ст. 28 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування зазначеної величини – мінімального розміру пенсії за віком – для розрахунку інших, пов’язаних з нею, пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 ст. 28 вказаного Закону, мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.04. – 706 грн., з 01.07. – 709 грн., з 01.10. – 723 грн., з 01.12. – 734 грн., відповідно до ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме: з 01.01. – 750 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги підлягають до задоволення. Виходячи з вимог ст.11 КАС України, з метою забезпечення повного захисту порушеного права, суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.04.2010 року по 19.01.2011 року, зобов’язати відповідача нарахувати позивачці належне їй підвищення до пенсії за вказаний період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст. 52 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік", ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", та виплатити їй невиплачену суму підвищення до пенсії, з урахуванням виплачених сум.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Рішення Коституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, керуючись ст.ст. 11, 159-163, 167, 256 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задоволити.
Визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську нарахувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1, підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 18 квітня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 січня 2011 року по 19 січня 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному ст. 52 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік", ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", та виплатити їй невиплачену суму підвищення до пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Постанову суду звернути до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Пастернак І.А.