Справа  2-826/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          "09" березня 2011 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                    головуючий, суддя                                                           Сухоруков А.О.,       

                 при  секретарі                                                          Сядро Г.Г.,    

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в:

09 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що з 02.02.2002 року перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року нарождення. Мешкають окремо, 11.05.2010 року проведено реєстрацію розірвання шлюбу, син проживає з позивачкою.

Відповідач не надає добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини, хоча стан його здоров’я та матеріальне становище дозволяють це робити.

Позивач просила стягнути із відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку відповідача на дитину.

У зв’язку зі зміною прізвища, позивача ОСОБА_1 ухвалою суду замінено на ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач підтримала позов у повному обсязі і просила його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, оскільки відповідач перестав добровільно надавати матеріальну допомогу на дитину.

Відповідач пояснив, що не працює, проте до кінця 2010 року надавав грошову допомогу на сина, придбавав одяг до школи. Не відмовляється на майбутнє надавати матеріальну допомогу на дитину.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.180 СК України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження (а.с. 4).

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частина заробітку батька, яка буде стягуватися як аліменти, визначається судом.

Відповідач з 2011 року не надає матеріальну допомогу на утримання сина, хоча може надавати, оскільки працездатний.

Суд вважає, що відповідач може і повинен сплачувати на утримання сина аліменти у 1/4 частині від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Керуючись ст.ст.180-183 СК України, ст.ст. 57-64, 88, 130, 209, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку та інших доходів щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягнення аліментів здійснювати із 09 лютого 2011 р. і до повноліття сина.

Судове рішення негайно виконати у розмірі платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 судовий збір на прибуток держави у розмірі 51 грн. та на користь Державного підприємства «Судові  інформаційні системи»120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя                                                              А.О. Сухоруков