З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я    Справа №ц2-1481/11

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

24 лютого 2011року                                                                                 м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого - судді - Ямкової О.О., при секретарі –Георгици Г.В., за участю представника позивача –ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсним пункту додаткової угоди до кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання недійсним пункту 4.2 додаткової угоди від 17.02.2009року до кредитного договору №CL38720 від 30.04.2008року.

Позивач до суду не з`явився, направив свого представника.

Представник позивача вимоги позову підтримав, посилаючись на обставини, які викладені у позові та пояснив, що цій пункт обмежує права позичальника як споживача послуг банку.

Представник відповідача до суду не з`явився, направив письмові заперечення проти позову, заяв про причини неявки до суду не надав. Ухвалою суду справа розглянута за його відсутністю в порядку заочного розгляду, оскільки в справі достатньо даних про права та взаємини сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 30.04.2008року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №CL38720 із додатковою угодою від 17.02.2009року, за яким банк надав останньому кредит в розмірі 20201,78дол.США строком до 25.04.2015року з розрахунку 12,75% річних, а в разі прострочення платежу –38,25% річних.

Пунктом 4.2 додаткової угоди від 17.02.2009року передбачено, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають із укладеного кредитного договору підлягають розгляду у постійно діючому третейському суді при Асоціації українських банків згідно його регламенту. При цьому, сторони встановили, що у випадку неможливості розгляду спору в третейському суді всі спори підлягають розгляду в порядку загальної договірної підсудності за місцем знаходження банку.

Згідно вимогам ст. 17 ЦПК України та Закону України "Про третейські суди" сторони  мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Таким чином, законодавством встановлений чіткий перелік спорів, які підлягають розгляду третейським судом і звернення до третейського суду не перешкоджає можливості захисту своїх порушених прав у відповідності до ст.15 ЦПК України.

Таким чином, зміст спірного пункту додаткової угоди свідчить проте, що вона укладена з додержанням вимог цивільного законодавства та за вільного волевиявлення сторін, з визначенням порядку розгляду спорів, що виникають із кредитного договору, як в порядку цивільного судочинства загальними місцевими судами, так і в передбаченому законом порядку визначеним третейським судом.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 3, 15, 17 ЦПК України, ст. ст. 203, 627, 1054-1055 ЦК України, Законом України "Про третейські суди", суд дійшов висновку, що волевиявлення позивача при укладанні з банком додаткової угоди до кредитного договору було вільним та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Тому, суд вважає, що немає правових підстав для задоволення вимог позову ОСОБА_2 про визнання недійсним п. 4.2 додаткового договору.

Згідно зі  ст. 81, 88 ЦПК України витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи сплачені при подачі позову.

Керуючись ст.ст. 14, 209,212-215, 228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про визнання недійсним пункту додаткової угоди до кредитного договору –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянутим за заявою відповідача на протязі десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області у порядку, якій передбачений ст.ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ                                                                                ЯМКОВА О. О.