Справа № 0907/1-94/2011 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2011 року Івано-Франківський міський суд, Івано-Франківської області
в складі головуючої-судді: Ковалюк І.П. .
секретаря: Кантурак Н.П., Гнатюк К.В., Черкес У.О
з участю прокурора: Люкляна О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальну справу щодо обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мукачево Закарпатської області жит. АДРЕСА_1 українець, громадянин України, одружений, на утриманні двоє малолітніх дітей, директор приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2», освіта вища, раніше судимий 05.08.2005 року за ст. 368 ч.2, 364 ч. 1 КК України не депутат,
за ст.172 ч. 1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2. грубо порушив законодавство України про працю.
Злочин вчинено при наступних обставинах.
Так, приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2» діє на підставі Статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради від 23.09.2004 року. Керівництво підприємством здійснює директор ОСОБА_2, відповідно до наказу від 16.02.2005 року №16/2 АВ. З 27.09.2008 року по 10.12.2008 року приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2» використовувалась наймана праця фактично прийнятого на роботу на посаду охоронця ОСОБА_3, який здійснював охорону підприємств в м. Івано-Франківську та в Коломийському районі Івано-Франківської області. Протягом даного часу ОСОБА_3 виконував трудові обов'язки охоронця, підлягав трудовому розпорядку, виконував вимоги керівника, отримував заробітну плату за виконану роботу. Тобто ОСОБА_3 перебував у фактичних трудових відносинах з приватним підприємством та ніс повний обсяг прав та обов'язків працівника, прийнятого на роботу згідно наказу по підприємству.
З 01 квітня 2008 року протягом одного місяця приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2» використовувалась наймана праця фактично прийнятої на роботу на посаду охоронця ОСОБА_4. Протягом даного часу ОСОБА_4 виконувала трудові обов'язки охоронця, підлягала трудовому розпорядку, виконувала доги керівника, отримувала заробітну плату за виконану роботу. Тобто ОСОБА_4 перебувала у фактичних трудових відносинах з приватним підприємством та несла повний обсяг прав та обов'язків працівника, прийнятого на роботу згідно наказу по підприємству.
З 29.01.2009 року протягом одного місяця приватним підприємством «ІНФОРМАЦІЯ_2» використовувалась наймана праця фактично прийнятої на роботу на, посаду диспетчера ОСОБА_5, яка виконувала роботу диспетчера с. Отинія Коломийського р-ну Івано-Франківської області. Протягом даного часу ОСОБА_5 виконувала трудові обов'язки охоронця, підлягала трудовому розпорядку, виконувала вимоги керівника, отримувала заробітну плату за виконану роботу. Тобто ОСОБА_5 перебувала у фактичних трудових відносинах з приватним підприємством та несла повний обсяг прав та обов'язків працівника, прийнятого на роботу згідно наказу по підприємству.
Проте, директор приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2 діючи умисно, в порушення ст. ст. 24, 24-1 Кодексу законів про працю України не видав відповідні накази про прийняття на роботу ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, які працювали охоронцями та диспетчерами на приватному підприємстві «ІНФОРМАЦІЯ_2», чим обмежив їх трудові права працівників та грубо порушив законодавство про працю, а саме: в результаті відсутності відповідних наказів по підприємству про прийняття на роботу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4 останні втратили весь обсяг прав працівників, що надані та забезпечуються державою, тобто право на пенсійне забезпечення за стажем роботи, право на відпустки, право на відшкодування шкоди, заподіяної на виробництві, право на загальнообов'язкове соціальне страхування тощо.
Крім того, відсутність виданих наказів про прийняття на роботу вказаних працівників потягло за собою нездійснення приватним підприємством відповідних виплат та нарахувань до державного та місцевого бюджетів, фондів.
В судовому засіданні підсудний своєї вини не визнав, суду пояснив, що проти нього відбулася змова його працівників, із матеріалів кримінальної справи пропали очні ставки, та інші матеріали, де чітко видно, що заяви від імені всіх потерпілих писала одна людина - ОСОБА_8 Потерпілий ОСОБА_3 ніколи не писав на нього заяв, що він і написав йому в заяві, однак це не бралося до уваги. Жодних порушень трудового законодавства з його сторони не було, зі всіма працівниками у нього укладені договори і всі прийняті на роботу. Просить його виправдати по суду, проти закриття відносно нього кримінальної справи в зв'язку зі спливом троків давності заперечує.
Незважаючи на те, що підсудний вину свою у вчиненому не визнав, його вина повністю доводиться зібраними досудовим слідством та перевіреними на судовому слідстві доказами, серед яких наступні.
Так, допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 пояснила, що вона 29.01.2009 року написала заяву на ім'я директора приватного підприємства «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2 про прийняття її на роботу на посаду диспетчера. Окрім заяви вона подала ксерокопію паспорта та трудову книжку, довідки про судимість, від нарколога і від психіатра. Дана фірма займається охороною об'єктів. З спочатку три дні вона стажувалась, знайомилась з порядком роботи. Після цього почала працювати по графіку. Одну добу вона була на роботі, а наступні дві вихідна. Офіс знаходився в с.Отинія, вона працювала диспетчером. Так пропрацювала протягом місця. Заробітну плату їй не виплатили. Через деякий час її знову викликали на роботу, вона відпрацювала три зміни і більше не виходила на роботу. Заробітну плату за всю роботу їй не виплатили. У трудовій книжці записів про роботу в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не було. Крім неї на ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» диспетчерами ще працювали двоє дівчат, але прізвища їх не пригадує.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_9 показала, що вона 12.01.2008 року написала заяву на ім'я директора ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_2 про прийняття її на роботу на посаду диспетчера. Окрім заяви вона подала ксерокопію паспорта та трудову книжку. Дана фірма займається охороною об'єктів. В січні 2008 року три тижні вона працювала охоронцем в магазині «Технолюкс». Працювала кожен день, крім вихідного в неділю, з 9 год. до 21 год. За цей період часу вона жодного разу заробітну плату не отримувала. Після цього її перевели на роботу в смт. Отинія де вона працювала диспетчером. Офіс знаходився в приміщення гуртожитку від ПТУ -33. Вона працювала одна, з 9 год. до 18 чи 19 год. кожен день крім вихідних в суботу і неділю. На даній посаді вона працювала близько місяця. Заробітну плату не отримувала. Часто перевіряти роботу приїжджав ОСОБА_2 Крім того при влаштуванні на роботу ОСОБА_2 сказав їм виготовити довідки про судимість, від нарколога і від психіатра. У трудовій книжці записів про роботу в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» не було. Крім неї на ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» диспетчером працювала ОСОБА_10. Вона також не отримувала заробітну плату і не була офіційно влаштована.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 дала показання, що в січні 2008 року вона написала заяву про прийняття на роботу в приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2» на посаду диспетчера. На роботу її приймав ОСОБА_2 Дана фірма займається охороною об'єктів. Після написання заяви вона працювала охоронцем в магазині «Технолюкс» в м. Івано-Франківську протягом двох тижнів. Працювала кожен день крім одного дня в тиждень, з 8 год. до 20 год. За час роботи в магазині вона зарплату не отримувала. Після цього її перевели в смт. Отинія Коломийського району де вона повинна була працювати диспетчером, однак пропрацювала тільки один день. Після цього ОСОБА_2 сказав, що буде шукати інше приміщення під офіс і передзвонить її коли виходити на роботу. Однак так і не передзвонив. При прийнятті на роботу вона подавала ксерокопію паспорта, довідки про судимість, від нарколога та психіатра. Офіційно вона влаштована не була, трудову книжку ОСОБА_2 не подавала. Заробітну плату мені до цього часу не виплатили.
Згідно оголошених показів потерпілого ОСОБА_3, у вересні 2008 року він написав заяву про прийняття його на роботу в приватне підприємство «ІНФОРМАЦІЯ_2» на посаду охоронця. На роботу його приймав ОСОБА_2 Дана фірма займається охороню об'єктів. При прийнятті на роботу подавав ксерокопію паспорта. Крім того йому потрібно було подати ще довідки про судимість, від нарколога та психіатра. Після написання заяви він працював охоронцем м. Івано-Франківську по різних підприємствах протягом 10 нарядів, проходив стажування. В наряд він заступав на добу, а наступні 3 був вихідний, з 8 год. Після цього його перевели в смт. Отинія Коломийського району, де працював під керівництвом ОСОБА_8 охоронцем. Він пропрацював до грудня 2009 року. Режим роботи охоронцем в с. Отинії був наступний - він заступав на чергування на ніч, а потім добу був вихідний. Офіційно влаштований не був, трудову книжку ОСОБА_2 не подавав, оскільки він не мав змоги виготовити всіх документів для того щоб офіційно прийняли його на роботу. Заробітну плату йому виплатили тільки 1 тис.грн. за весь час роботи. На даний час до приватного підприємця ОСОБА_2 він не має жодних майнових претензій.
Згідно показів свідка ОСОБА_8, з лютого 2008 року він працював водієм-охоронцем у ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2». Дана фірма займається охороною приватних об'єктів. Директором фірми являється ОСОБА_2. Місце його роботи було в с. Отинії. Спочатку він виїжджав по викликах на об'єкти охорони на власному автомобілі. З жовтня 2008 року він був призначений начальником відділення охорони в с. Отинія. З перших днів роботи він був офіційно влаштований і в нього є запис в трудовій книжці. В його обов'язки, як керівника відділення входило нагляд за роботою відділення, а також обов'язки охоронця-водія. На даній посаді він працював до грудня 2008 року. Як начальник відділення він не укладав жодних договорів про матеріальну відповідальність. Також його не ознайомлювали з посадовими обов'язками як начальника відділення. У нього була тільки усна домовленість. За останні два місця роботи він не отримав заробітну плату за виконану ним роботу, також він не отримав компенсацію за відпуск. Під час перебування його на посаді начальника відділення він людей на роботу не приймав. Диспетчерами в той час працювали ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16. Заробітну плату працівникам відділення в с. Отинія виплачував сам ОСОБА_2. Жодних грошей офіційно, по касових ордерах ОСОБА_2 йому не віддавав.
Згідно оголошених показів свідка ОСОБА_17, який працює в Державній інспекції праці з 2004 року. До його службових обов'язків належить контроль за дотриманням трудового законодавства підприємствами, організаціями, установами різних форм власності та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. 17.08.2009 року ним було здійснено перевірку дотримання вимог трудового законодавства, ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2». Підприємство діє на підставі статуту зареєстрованого Івано-Франківським міськвиконкомом 23.09.2004 року. Керівництво підприємством здійснює директор ОСОБА_2 з 16.02.2005 року наказ №1б/2-АВ. Згідно пояснень ОСОБА_3 працював охоронцем в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 27.09.08 року по 10.12.2008 року. ОСОБА_5 працювала диспетчером з 29 січня 2009 року два місяці. ОСОБА_9 працювала диспетчером з 12 січня 2008 року. Накази про прийняття вказаних працівників на роботу в порушення ст. 23 КЗпП України не видавалися.
Також вина ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочину доводиться іншими доказами, зібраними по справі, а саме: актом перевірки № 09-01-020/228 від 17 серпня 2009 року, яка проведена територіальною державною інспекцією праці в Івано-Франківській області, в якому вказані порушення законодавства про працю, виявлені на пп «ІНФОРМАЦІЯ_2». (а.с. 6-10).
Виходячи із наведеного, суд приходить до переконання, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена повністю незважаючи на невизнання ним вини, та кваліфікує його дії за ст. 172 ч. 1 КК України, як грубе порушення законодавства України про працю.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання суд не знаходить.
Характеризуючи особу підсудного, суд враховує те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, судимість погашена, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Суд вважає, що покарання підсудному слід призначити в межах санкції ст. 172 ч. 1 КК України у вигляді позбавлення права обіймати певні посади.
Однак, враховуючи те, що на момент винесення вироку закінчились строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, підсудного слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минули строки притягнення особи до відповідальності.
На підставі наведеного, ст.49 КК України, керуючись ст. ст 323, 324 КПК України, суд,-
З А С У Д И В :
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 172 ч. 1 КК України, та призначити покарання - позбавлення права займатися діяльність, пов'язаною з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності строком на один рік.
На підставі ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності в зв'язку зі спливом строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 залишити попередню- підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя: Ковалюк І.П.