Справа №  1-114/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

28 лютого 2011 р.м. Дрогобич

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Курус Р. І.

при секретарі -                   Антоненко В.О.

з участю прокурора -        Соболя О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальну справу про обвинувачення:

-          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, не одруженого, згідно вимог ст.. 89 КК України раніше не судимого,   

-          у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 12.01.2011 року біля 1 год., знаходячись в підвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, шляхом взлому вхідних дверей, проник в складську кімнату, яка належить ОСОБА_2, звідки таємно викрав 100 кг картоплі сорту "Синєглазка", вартістю 6 грн. за кг, заподіявши ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 600 грн.  

Підсудний ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненому злочині визнав повністю і суду пояснив, що 12.01.2011 року біля 1 год., маючи намір вчинити крадіжку майна з складського приміщення ОСОБА_2, що в будинку, де він проживає, спустився в підвал. Підійшовши до дверей приміщення ОСОБА_2, обома руками схопився за двері, різко потягнув їх до себе, внаслідок чого зламав замок, а двері відчинилися. Зайшовши в середину приміщення, побачив контейнер, який був заповнений картоплею, яку вирішив викрасти. Для цього взяв 2 полімерні мішки, які лежали поряд на підлозі, в які набрав картоплі і виніс їх на сходи, закрив двері в підвал і пішов спати. Наступного дня, біля 12 год., викрадену картоплю відвіз на вул. В.Великого, біля ринку "Володар", де продав її невідомим особам за 100 грн.

На даний час ним повністю відшкодовано потерпілому заподіяну шкоду і останній не має до нього жодних претензій. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо не карати та обіцяє більше не вчиняти подібного.

Оскільки підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчиненому злочині, а фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового розгляду та вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи, то суд, впевнившись у правильному розумінні підсудним ОСОБА_1 змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Дослідивши письмові докази справи, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованому йому злочину.

Разом з цим, судом встановлено, що у вину засудженому необґрунтовано вмінено "повторність" вчинення крадіжки.

Так, за змістом кримінального закону "повторним" визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачений статтею 185 КК України, зокрема.

Проте, статтею 89 КК України визначено, що такими, що не мають судимості визнаються особи, засуджені відповідно до статті 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробовуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

Як вбачається з постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26.08.2008 року, ОСОБА_1 було звільнено від відбування покарання, призначеного по вироку Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 22.06.2007 року, яким його визнано винним за ч. 3 ст. 185 КК України.

За таких обставин суд вважає необхідним виключити з пред’явленого підсудному ОСОБА_1 обвинувачення кваліфікуючу ознаку "повторність", як вмінену безпідставно.

Разом з тим, дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він умисно таємно викрав чуже майно, з проникненням у сховище.

При обранні виду і розміру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, з'явився із зізнанням, визнав себе винним повністю у вчиненому злочині, активно сприяв розкриттю злочину, щиросердечно розкаюється, відсутність тяжких наслідків, думку потерпілого, який просить суворо його не карати, позитивно характеризується.    

Враховуючи вищенаведене, особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе при застосуванні покарання у виді позбавлення волі, звільнивши від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та обрати йому покарання –три роки позбавлення волі.  

На підставі ст. 75, п. 2, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації в дані органи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання чи роботи.                      

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу - залишити попередній –підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з дня його оголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя   Р. І. Курус