ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

28.11.2007 р.                                                                                                                № 9/65  

10:08

За позовомДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва

ДоПриватного підприємства «Лав»

про стягнення податкової заборгованості

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Отрюх Т.В.

Представники:

Від позивача:Яковенко І.О. (довіреність № 7 від 09.01.2007 р.)

Від відповідача:не прибув

Обставини справи:

Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Лав»суми податкового боргу, що виник в результаті несплати штрафних санкцій, в розмірі 3 354,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на 11.09.2007 року Приватне підприємство "Лав" має податковий борг в сумі 3 354,60 грн., заборгованість виникла в результаті несплати штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірок по контролю за проведенням готівкових розрахунків (Акт перевірки № 265100632303 від 08.02.2007 р.).

Актом перевірки контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та без готівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 265100632303 від 08.02.2007 року встановлено порушення в сфері проведення готівкових розрахунків та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3356,45 грн., в зв’язку з тим, що частина коштів в сумі 1,85 грн. сплачена, сума заборгованості станом на 11.09.2007 року становить 3354,60 грн.

Представник відповідача –Приватного підприємства «Лав»в судовому розгляду участі не брав, заяви та клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило, докази належного неодноразового повідомлення про судові засідання знаходяться у матеріалах справи.

Відповідач заперечення проти позову не надав, явку представників в судове засідання не забезпечив.

Справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши  пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Приватне підприємства «Лав» зареєстроване Дарницькою районною державною адміністрацією у м. Києві 08.06.2000 року. Київським міським управлінням статистики внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 19.04.2002 року.

Актом перевірки контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності № 265100632303 від 08.02.2007 року встановлено порушення в сфері проведення готівкових розрахунків –касова невідповідність на суму 671 гривень 29 коп. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3356,45 грн., в результаті чого Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва винесено рішення про застосування штрафних санкцій форми «С»№ 0000712303 від 19.02.2007 р., яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 3 356,45 грн. Заперечень щодо акту перевірки з приводу наявності даного порушення платником податків не зазначено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідач оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації про результати розгляду скарги № 2676/7/25-214 від 12.04.2007 р. рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про застосування штрафних санкцій форми «С»№ 0000712303 від 19.02.2007 р. залишено без змін, а скаргу відповідача –без задоволення.

Пунктом 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:  у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Статтею 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Статтею 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. 

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Статтею 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

- забезпечують   застосування  та  своєчасне  стягнення  сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)  своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, станом на день розгляду спору сума штрафних санкцій, визначена податковими рішеннями № 0000712303 від 19.02.2007 р. погашена частково, у сумі 1. 85 грн., тобто сума 3 354.60 грн. відповідачем не сплачена.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції та повноважень контролюючого органу, встановленої законами України, в т. ч. спеціальним законодавством, зокрема Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 3 354,60 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В :

1.          Задовольнити адміністративний позов повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Лав»(м. Київ, вул.. Харківське шосе, 21, код ЄДРПОУ) до Державного бюджету України 3 354 (три тисячі триста п’ятдесят чотири) гривні 60 копійок.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя                                                                                                                                          О.В.Кротюк