Справа № 2- 194/2011 р.

   Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«28 »лютого 2011 р.                                       Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

у складі:

головуючого, судді                                - Тарасенко О.В.           

      при секретарі                              - Балковій В.В.

за участю       позивача                          - ОСОБА_1

представника позивача                          - ОСОБА_2

                   відповідача                          - ОСОБА_3

представника відповідача                     - ОСОБА_4

розглянувши у судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_5,  про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2008 року ОСОБА_1  звернулася до суду  з позовною заявою до ОСОБА_3 про розподіл майна.

25.01.2010 року позивач ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги.

В обґрунтування позову вказала, що 06.08.1980 року вступила в шлюб з відповідачем, від якого має двох дітей. Під час сумісного проживання вони сумісно придбали майно, а саме:  автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 10000 грн.; автомобіль DEO CEHC T13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 10000 грн.; причеп ПГА1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000 грн.; причеп КРАЗ 8138, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 1000 грн. Так як відповідач без її згоди на підставі біржової угоди від 03.11.2007 року продав автомобіль ВАЗ 2108 , тому вважає, що його вартість повинна бути зарахована як виділення відповідачу його частки в спільному майні подружжя і просить виділити їй  автомобіль DEO CEHC T13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 10000 грн.; причеп ПГА1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000 грн., а відповідачу причеп КРАЗ 8138, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 1000 грн. Крім того за час проживання в шлюбі ними були придбані : телевізор »вартістю 2800 грн., холодильник », вартістю 3200 грн., DVD Thomson вартістю 900 грн., пилосос »вартістю 1800 грн., стінка (комод, сервант,, бар, платтяна шафа) вартістю 4800 грн., м’який кут (диван, два крісла) вартістю 4200 грн., тумбочка під телевізор вартістю 350 грн., тумбочка під журнали вартістю 350 грн., нагрівач повітря вартістю 350 грн., диван «Болеро»вартістю 2589 грн., спальне ліжко вартістю 2151 грн., шафа вітальня вартістю 1998 грн., холодильна камера вартістю 4499 грн., загальною вартістю 51987 грн., які є спільною сумісною власністю. Тому просить виділити їй в натурі автомобіль DEO CEHC T13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 10000 грн.; причеп ПГА1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000 грн., телевізор »вартістю 2800 грн., холодильник », вартістю 3200 грн.,  пилосос »вартістю 1800 грн.,  тумбочка під телевізор вартістю 350 грн., спальне ліжко вартістю 2151 грн., холодильну камеру вартістю 4499 грн, а всього на суму 25800 грн. Відповідачу виділити: автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 10000 грн., причеп КРАЗ 8138 реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 1000 грн, DVD Thomson вартістю 900 грн.,  стінку (комод, сервант, бар, платтяна шафа) вартістю 4800 грн., м’який кут (диван, два крісла) вартістю 4200 грн., тумбочку під журнали вартістю 350 грн., нагрівач повітря вартістю 350 грн., диван «Болеро»вартістю 2589 грн., шафу вітальню вартістю 1998 грн., а всього на суму 16187 грн., а також стягнути з відповідача на її користь 1500 грн. послуг ЮК, судовий збір в сумі 110 грн. та витрати ІТЗ в сумі 30 грн.

25.09.2008 року відповідач ОСОБА_3 звернувся с зустрічним позовом , в якому зазначив, що автомобіль ВАЗ-2108 та причеп КРАЗ 8138 він продав за згодою ОСОБА_1, а кошти отримані від продажу витрачені на потребу сім’ї, тому зазначене майно повинне бути виключено зі списку майна, що підлягає розподілу. Крім того під час сумісного проживання ними придбане майно, яке ОСОБА_1 не включила до переліку майна, що підлягає розподілу, а саме: диван «Болеро»вартістю 2589,0 грн., м’який кут «Болеро»вартістю 5804,0 грн., комод вартістю 832 грн., сервант вартістю 6702,0 грн., спальне ліжко вартістю 2151,0 грн., шафа купе вартістю 3464,0 грн., шафа прихожа вартістю 1998,0 грн., електропіч вартістю 1712 грн., холодильна камера вартістю 4499,0 грн., комп’ютер вартістю 2097 грн., комп’ютерний стіл вартістю 315,0 грн., крісло вартістю 180,0 грн.. З урахуванням позовних вимог ОСОБА_1 просить розподілити в натурі виділивши йому в натурі автомобіль DEO CEHC T13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 10000 грн.; диван «Болеро» вартістю 2589,0 грн., комод вартістю 832 грн., шафу купе вартістю 3464,0 грн., холодильну камеру вартістю 4499,0 грн., всього на суму 21384 грн.,  а ОСОБА_1 причеп ПГА1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000 грн., м’який кут «Болеро»вартістю 5804,0 грн., сервант вартістю 6702,0 грн., спальне ліжко вартістю 2151,0 грн., шафу прихожу вартістю 1998,0 грн., електропіч вартістю 1712 грн., комп’ютер вартістю 2097 грн., комп’ютерний стіл вартістю 315,0 грн., крісло вартістю 180,0 грн., всього на суму 25423 грн.

В судовому засіданні позивач по основному позову –ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зустрічний позов визнала частково, не заперечує проти виділення причепа ПГА 1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000,0 грн. та спального ліжка. Заперечує проти поділу двох шаф –купе, так як вони належать їхньому сину та про поділ комоду, м’якого кутка, серванту, комп’ютеру, комп’ютерного столу і крісла , так як останні були в свій час подаровані нею , батьком та бабусею їхньому сину, а електроплита подарована їй її матір’ю. Різницю між поділеним майном вважає не суттєвою і не вимагає її стягнення на її користь. З оцінкою майна відповідачем згодна.

Відповідач основний позов визнав частково, зазначивши, що автомобіль ВАЗ 2108 , реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 10000 грн. та причеп КРАЗ 8138 фактично були продані у 2003 році зі згоди дружини, на виручені кошти був придбаний автомобіль ДЕУ СЕНС реєстраційний номер НОМЕР_4, тому підлягає виключенню зі спільного майна. В наявності є лише автомобіль ДЕО СЕНС та причеп ПГА 1, які підлягають розподілу і просить виділити йому автомобіль, а позивачу по основному позову причеп. Крім того вважає, що підлягає виключенню з спільної власності : телевізор, пилосос, холодильник, ДВД, нагрівач, так як вони були йому подаровані, коли вони припинили фактично шлюбні відносини, його колегами по роботі. Не згоден він і з тим, що дві шафи –купе, належать їхньому сину, а комод, м’який куток, сервант, комп’ютер, комп’ютерний стіл і крісло , також були подаровані ним, дружиною та бабусею їхньому сину, а електроплита подарована їй її матір’ю. Різницю між поділеним майном вважає не суттєвою і не вимагає її стягнення на її користь. З оцінкою майна позивачем згоден.

Третя особа - ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає , що основний та зустрічний позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

          Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з серпня 1980 року по жовтень 2008 року, що підтверджується свідоцтвами про укладення та розірвання шлюбу (а.с.7,33), від якого мають двох синів: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.15).

  Згідно ст. ст..  10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У відповідності до Глави 8 Сімейного Кодексу України ( ст.ст. 60-71) майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. І об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську установу. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

За таких обставин спір між сторонами про поділ спільно нажитого сумісного майна може йти тільки про те майно та речі які вони набули у власність під час шлюбу для сім'ї та в інтересах сім'ї. Також майно яке має спеціальний порядок реєстрації права власності може бути предметом спору між подружжям, якщо цей порядок був виконаний, це стосується транспортних засобів.

Вартість майна яке підлягає розподілу сторонами не оспорюється.

Згідно норми Сімейного Кодексу України розмір часток майна дружини та чоловіка про поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, визнаються рівними. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі і якщо вони недомовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка та інші обставини. Що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними, при цьому іншому присуджується грошова компенсація.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові №11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства про розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ майна подружжя", до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Не належить до спільної сумісної власності майно одного із подружжя, набуте особою до шлюбу, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або у порядку спадкування, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному із подружжя особисто, речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя. Вклад до статутного фонду господарського товариства не с об'єктом права спільної власності подружжя, також майно приватного підприємця чи фізичної особи підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Той із подружжя хто не є учасником товариства, і не приймає участі у підприємницької діяльності мас право тільки на частку одержаних доходів.

Відповідно до положень ч.1 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя , за взаємною згодою.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Кожен із співвласників має право на поділ сумісного майна. Поділ всього майна, яке було спільною сумісною власністю подружжя, або лише певної речі, означає припинення щодо нього режиму об’єкта права спільної сумісної власності.

В судовому засіданні позивач по основному позову –ОСОБА_7 не надала доказів, що дві шафи –купе, належать їхньому сину, як і те, що комод, м’який куток, сервант, комп’ютер, комп’ютерний стіл і крісло, були в свій час подаровані нею, відповідачем та бабусею їхньому сину, а електроплита подарована їй її матір’ю, а тому розподілу не підлягають.

Відповідач по основному позову –ОСОБА_3 також не надав суду доказів, що телевізор, пилосос, холодильник, ДВД, нагрівач, були йому подаровані, коли вони з дружиною припинили фактично шлюбні відносини, його колегами по роботі, а тому не підлягають розподілу.

Не найшли свого підтвердження в судовому засіданні посилання відповідача по основному позову, що автомобіль ВАЗ 2108 , реєстраційний номер НОМЕР_1 вартістю 10000 грн. та причеп КРАЗ 8138 фактично були продані 04.08.2003 року та 17.07.2004 року відповідно, зі згоди дружини, а на виручені кошти був придбаний автомобіль ДЕУ СЕНС реєстраційний номер НОМЕР_4, тому також підлягають виключенню зі спільного майна, так як згідно довідки  приватного нотаріуса ОСОБА_6 від 05.03.2010 року ним було  17.07.2004 року посвідчена довіреність на розпорядження автопричепом КРАЗ  8138, НОМЕР_5 від імені ОСОБА_3  - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які мешкають в с. Макарівна Широковського району Дніпропетровської області вул.. Першотравнева , 9, терміном на три роки (а.с.91) , а згідно повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_10 від 26.03.2010 року ним посвідчено 04.08.2003 року довіреність  на розпорядження автомобілем ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 від імені ОСОБА_3 –ОСОБА_11 терміном на три роки (а.с.99).

Зазначений автомобіль ВАЗ 2108 державний номер НОМЕР_1 03.11.2007 року  було знято з обліку по дорученню для реалізації та на підставі біржової угоди № 1268 від 03.11.2007 року було зареєстровано 25.01.2008 року за ОСОБА_5 (а.с.114).

Разом з тим, відповідно до технічного паспорту автомобіля та повідомлення ДАІ автомобіль ДЕУ СЕНС реєстраційний номер НОМЕР_4, було зареєстровано 13.08.2003 року на ім’я ОСОБА_3.(а.с.8,10), тому суд критично ставиться до ствердження позивача по зустрічному позову ОСОБА_3, що виручені кошти за причеп КРАЗ та автомобіль ВАЗ 2108 були використані ним для придбання автомобіля ДЕУ СЕНС реєстраційний номер НОМЕР_4 у серпні 2003 році.

Оскільки при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна  подружжя встановлено, що один з них здійснив його відчуження чи використав майно на свій розсуд проти волі іншого подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його , таке майно або його вартість враховується при поділі.  

З вищевикладеного, суд приходить до висновку, що спільним майном подружжя, яке підлягає поділу є наступне майно: автомобіль DEO CEHC T13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 10000 грн.; причеп ПГА1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000 грн., холодильник », вартістю 3200 грн., м’який кут (диван, два крісла) вартістю 5804 грн., тумбочка під журнали вартістю 350 грн., спальне ліжко вартістю 2151 грн., шафа - вітальня вартістю 1998 грн., шафа-купе вартістю 3464 грн., електропіч «Fagor»вартістю 1712 грн., комп’ютер вартістю 2097 грн., комп’ютерний стіл вартістю 315,0 грн., крісло вартістю 180,0 грн., м’який кут (диван, два крісла) вартістю 5804,0 грн., телевізор g»вартістю 2800 грн., DVD Thomson вартістю 900 грн., пилосос «Samsung»вартістю 1800 грн., стінку (комод, сервант,, бар, платтяна шафа) вартістю 4800 грн., тумбочка під телевізор вартістю 350 грн., нагрівач повітря вартістю 350 грн., диван «Болеро»вартістю 2589 грн., шафа - купе вартістю 3464 грн., холодильна камера вартістю 4499 грн. та зарахувати у вартість спільного майна вартість автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 10000 грн. та причепу КРАЗ 8138, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 1000 грн., а всього вартість спільного сумісного майна яке підлягає розподілу складає 64823,0 грн.

Таким чином, поділу між сторонами підлягає вказане майно придбане ними за час спільного проживання.  

          Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

На підставі ст.. ст..60, 65, 69, 70, 71 Сімейного Кодексу України (2004 року), керуючись ст.ст.10,11,60, 61, 88,209,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про розподіл майна подружжя –задовольнити частково.

          Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1  про розподіл майна подружжя –задовольнити частково.

          Поділити спільне майно подружжя між ОСОБА_1 та  ОСОБА_3.

          Виділити у власність ОСОБА_1 наступне майно: автомобіль DEO CEHC T13110, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 10000 грн.; причеп ПГА1, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1000 грн., холодильник », вартістю 3200 грн., м’який кут (диван, два крісла) вартістю 5804 грн., тумбочку під журнали вартістю 350 грн., спальне ліжко вартістю 2151 грн., шафу - вітальню вартістю 1998 грн., шафу-купе вартістю 3464 грн., електропіч «Fagor»вартістю 1712 грн., комп’ютер вартістю 2097 грн., комп’ютерний стіл вартістю 315,0 грн., крісло вартістю 180,0 грн., м’який кут (диван, два крісла) вартістю 5804,0 грн.

Всього майна на загальну суму 32271,0 грн.

Виділити у власність ОСОБА_3 наступне майно: телевізор »вартістю 2800 грн., DVD Thomson вартістю 900 грн., пилосос sung»вартістю 1800 грн., стінку (комод, сервант,, бар, платтяна шафа) вартістю 4800 грн., тумбочка під телевізор вартістю 350 грн., нагрівач повітря вартістю 350 грн., диван «Болеро»вартістю 2589 грн., шафу - купе вартістю 3464 грн., холодильну камеру вартістю 4499 грн. та зарахувати у вартість виділеного майна вартість автомобіля ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 10000 грн. та причепу КРАЗ 8138, реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 1000 грн.,

Всього майна на загальну суму 32552 грн. та стягнути на його користь з ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку майна у сумі 281 грн.

В іншій частині основного і зустрічного позовів –відмовити.

Державне мито сторонами було сплачено кожним особисто за подачу свого позову, тому взаємно зараховуючи ці суми суд вирішує не стягувати з них держмито.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                 СУДДЯ: