Справа №2-1667/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ

14 травня 2007 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого: судді Затолочного B.C., при секретарі Ходюк О.І., за участю:

позивача ОСОБА_1., представника позивача ОСОБА_2., представника відповідача Іщенко Ю.П., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод Рудор», Управління   Пенсійного    фонду   України    в    Центрально-Міському   районі    м.    Кривого    Рогу Дніпропетровської області про спонукання до здійснення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Завод Рудор» (далі ВАТ), Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі Управління ПФУ) про спонукання до здійснення дій.

Позов, на задоволенні якого в ході попереднього розгляду справи наполягали позивач та його представник, обґрунтований тим, що в січні-лютому 1987 року, як військовозобов'язаний, призваний на військові збори, виконував роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідачем ВАТ йому було видано довідку про нарахування заробітної плати за період перебування на зборах. Цю довідку здав до Управління Т1ФУ для нарахування пенсії. Проте в 2005 році йому стало відомо, що нарахування заробітної плати за період перебування на зборах відповідачем було здійснено невірно і звернувся до відповідача ВАТ з проханням видати нову довідку, в чому йому було відмовлено. Просить зобов'язати відповідача ВАТ видати довідку про виплату заробітної плати відповідно до розрахунку згідно з нормативними актами, які передбачали підвищення розміру цієї зарплати, а відповідача Управління ПФУ прийняти до перерахунку пенсії нову довідку.

Відповідач ВАТ позов визнав повністю, про що надав суду листа, в якому також просив розглянути справу за відсутності його представника.

Представник Управління ПФУ в судовому засіданні позов визнала повністю.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в ході попереднього розгляду справ відповідно до вимог частини 4 статті 130 та частини 4 статті 174 ЦПК України у зв'язку з визнанням позову відповідачем.

У судовому засіданні встановлено, що позивач, працюючи на заводі «Рудор» з 27 січня по 09 квітня 1987 року був призваний на військові збори і в складі військової частини 73413 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у НІ зоні небезпеки зони відчуження.

Відповідачем ВАТ позивачу було видано довідку про розмір нарахованої йому в період виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС заробітної плати.

Викладені вище обставини справи підтверджуються крім усних пояснень сторін, письмового відгуку відповідача ВАТ, також довідкою Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 17 лютого 2006 року № 14735, довідкою військової частини 73413 від 09 квітня 1987 року № 2804/30.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної станції» (далі Постанова № 524-156), п. 1 Постанови Ради Міністрів України від 08 травня 1986 року № 168-5 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної станції» було надано право керівникам підприємств здійснювати оплату праці працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах з усунення наслідків аварії на ЧАЕС, за підвищеними до 100% тарифним ставкам.

Пунктом 4 Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих   на   роботах,   пов'язаних   з   ліквідацією   наслідків   аварії   на   Чорнобильській   АЕС   та

попередженням забруднення оточуючого середовища» (далі Постанова № 665-195) було встановлено працівникам підприємств, організацій та установ, які виконують обов'язки з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки в місяць.

Постановою Ради Міністрів України та Української республіканської ради профспілок від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці.та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та попередженням забруднення оточуючого середовища» (далі Постанова № 207-7) доведено до відома Міністерств та відомств УРСР про положення Постанови № 665-195 та про розповсюдження на працівників, в тому числі військовослужбовців, які виконують роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, дії п. 1 та п. 10 Постанови № 524-156, в яких мова йде про збільшені до 100% тарифні ставки.

Вказаною Постановою № 207-7 встановлено працівникам максимальний розмір премії - 60% тарифної ставки в місяць, але вже як обов'язок, а не право керівника.

При цьому премія, відповідно п. 1 Постанови Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС № 153/1043 від 07 травня 1986 року, повинна нараховуватися збільшеною, виходячи із підвищених (Постановою № 524-156) тарифних ставок.

Оскільки на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС приймали участь військовозобов'язані, призвані на військові збори і в подальшому залучені до робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оплата їх праці, відповідно до Розпорядження РМ СРСР від 25 травня 1986 року № 1031рс, повинна була здійснюватися в порядку, передбаченому для робітників і службовців за місцем постійної роботи, які виконують такі роботи.

Згідно з Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 року № 964рс керівникам дозволено здійснювати оплату праці працівників, зайнятих на ліквідації роботи в ІІІ зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими діючим законодавством нормами.

Крім того, відповідно до Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1240) для призначення пенсій для осіб, які працювали у III зоні небезпеки зони відчуження в 1986-1990 роках, враховується заробіток, який вони отримували за основним місцем роботи, виходячи із п'ятикратної оплати праці.

Таким чином, розрахунок про розмір заробітної плати, яка мала бути йому нарахована, позивачем зроблено правильно, що визнано в судовому засіданні в беззаперечному порядку, і цей розмір мав складати в лютому 1987 року 1065,2 руб, в березні 1987 року 850,41 руб. Тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Керуючись ст. ст. 10,11,60,130,174,212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Завод Рудор», Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про спонукання до здійснення дій задовольнити повністю.

Зобов'язати відповідача, Відкрите акціонерне товариство «Завод Рудор» зробити перерахунок та видати позивачу, ОСОБА_1 довідку для пред'явлення до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу про те, що його заробітна плата за лютий 1987 року склала 1065,20 руб, за березень 1987 року - 850,41 руб.

Зобов'язати відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області прийняти до перерахунку пенсії нову довідку з донарахованою заробітною платою.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду.