Справа № 2-а-10.3.1-95/11
Татарбунарський районний суд Одеської області
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" березня 2011 р. Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Приймак Г.І. розглянувши в порядку скороченого провадження за відсутністю сторін та їх представників адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни»,
В С Т А Н О В И В:
09.02.2011 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі про зобов’язання вчинення дій по нарахуванню виплат дітям війни 30% надбавки до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” від 18.11.2004, який введено в дію з 01.01.2006 вона належить до категорії громадян України “дитина війни” і, на підставі ст. 6 вказаного Закону вважає, що має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. На цих підставах позивачка звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі з заявою провести перерахунок її пенсії з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року. Однак, в задоволенні даної заяви їй було відмовлено. Позивачка вважає таку відмову, Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі у підвищенні її пенсії, протиправною.
В судове засідання позивачка не з’явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, при подачі позову просила суд розглядати справу у її відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не з’явилась, однак надала до суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги не визнає.
Дослідивши матеріали справи, суд вбачає правові підстави для часткового задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” і ст. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, позивачка визнана дитиною війни, є пенсіонеркою за віком, що підтверджується посвідченням за № НОМЕР_1 (а.с.7).
Згідно зі ст.6 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 пенсія або довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога дітям війни, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 2 ст. 3 даного Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З 01.01.2008 згідно закону від 28.12.2007 “Про внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та п. 2 ст. 41 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визначено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошового утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі 10% прожиткового мінімуму особам, які втратили працездатність.
Зазначені зміни до деяких законодавчих актів України, якими було суттєво обмежені розміри підвищення пенсії особам, що мають статус дитина війни, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, тобто - положення п. 28 розділу 11 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік” визнані незаконними, неконституційними з зазначенням у п. 6 рішення суду на преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції даного рішення та обов’язковим до виконання, для всіх органів виконавчої влади.
Проте, всупереч вимогам Закону і рішенням Конституційного Суду України, абзацом 1 п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.
В зв’язку з цим, позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок підвищення пенсії, з урахуванням вище зазначених рішень та вимог закону, на що отримала відмову в перерахунку підвищення їй пенсії, як дитині війни (а.с.4).
Згідно зі статтями 8, 22 Конституції України та абз. 1 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 “Про незалежність судової влади” не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
В ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” від 23.02.2006 зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні ухваленому 30.11.2004 у справі “Бакалов проти України”(і Кечко проти України), Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату бюджетних коштів, тому посилання відповідача на відсутність коштів, не може бути підставою, для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції цього Закону від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей”.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав і свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки позивачка з даним позовом до суду звернулась 09.02.2011 року та просить суд нарахувати та виплатити їй щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, то відповідно до положень ч. 2 ст. 99 КАС України, позов в частині нарахування та виплати щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни підлягає до задоволення саме з 09.08.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних повноважень.
У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вищевказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обов’язків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області самостійно здійснити щомісячне нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за відповідний період.
Виходячи з наведеного, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за можливе на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України вийти за межі позовних вимог і відновити порушені права позивачки шляхом визнання протиправною бездіяльності УПФУ в частині не проведення нарахування та виплати їй підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України № 2195-ІV, яка призвела до порушення прав позивачки на своєчасне отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону № 2195-ІV, зобов’язавши суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити недоотримані суми такого підвищення з 09.08.2010 р. по 09.02.2011 року –день звернення позивачки до суду.
Відповідно до ч 1. ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Таким чином, на користь позивача підлягає стягнення в якості відшкодування судового збору.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 2, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”від 23.02.2006 року, рішеннями Європейського Суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі (Бакалов проти України), ст.ст. 2, 6-10, 17, 87, 90, 94, 99, 105, 121, 158-162 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «дитині війни»- задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі щодо відмови в нарахуванні ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної 30% надбавки до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09.08.2010 року по 09.02.2011 року - протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Татарбунарському районі Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну 30% надбавку до пенсії як дитині війни, у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 09.08.2010 року по 09.02.2011 року, з урахуванням проведених нарахувань.
В іншій частині позовних вимог –відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 (три) грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Приймак