Справа № 22ц - 245/2007 Головуючий у 1 інстанції:
Категорія: Украінцева Л.Д.
Доповідач: Маляренко І.Б. РІШЕННЯ
Іменем України
24 квітня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.
Суддів: Галан Н.М., Луганської В.М.
За участю секретаря:: Пшебокової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
цивільну справу за апеляційними скаргами: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, ВАТ „Краснодонвугілля"
на рішення Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 25 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Краснодонвугілля", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров"ю постраждалого, пов"язаної з виконанням трудових обов"язків,
ВСТАНОВИЛА:
15 вересня 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВАТ „Краснодонвугілля", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (а.с.З), де просив стягнути з ВАТ „Краснодонвугілля" на його користь недоплачену суму регресних виплат станом на 01.02.2004 року за період з 01.01.1992 року по 01.09.2001 року у сумі 55893 грн. 46 коп.; а також зобов"язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області провести перерахунок належних йому сум страхових виплат з 01.09.2001 року по теперішній час (тобто на час звернення) із суми рівної 577.36 грн., виходячи з 20% від заробітної плати 2886 грн., і стягнути на його користь заборгованість з страхових виплат. До позовної заяви додав зроблені ним розрахунки сум позову (а.с. 4-7).
18 січня 2006 року ОСОБА_1 уточнив заявлені ним вимоги (а.с. 113-114), зазначивши відповідачами ВАТ „Краснодонвугілля" як правонаступника СП „Шахта ім. 50-річчя СРСР", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, просив суд стягнути на його користь з ВАТ „Краснодонвугілля" недоплачену суму регресних виплат - 51877 грн. 41 коп., допустивши рішення в цій частині до негайного виконання;
зобов"язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зробити перерахунок належних йому страхових сум з 01.09.2001 року по час подачі позову, виходячи із заробітної плати 2078.15 грн. із застосуванням
2
· суд порушив вимоги цивільного процесуального права, а саме, ст.ст.11, 58, 60, 72, 119, 213-214 ЦПК України;
· суд безпідставно прийшов до висновку про наявність порушень при розрахунку середнього заробітку позивача;
· суд не взяв до уваги положень Законів України „Про охорону праці", „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", Конституції України;
· суд не застосував при прийнятті рішення строків позовної давнини.
В суді апеляційної інстанції представники апелянтів змінили вимоги апеляційних скарг:
представник ВАТ „Краснодонвугілля" просив рішення суду 1 інстанції скасувати в частині стягнення з ВАТ „Краснодонвугілля" на користь позивача 49691.63 грн. недоплачених компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров"ю постраждалого, пов"язаної з виконанням трудових обов"язків, виходячи з трирічного строку позовної давнини, а також судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1. в цій частині заявлених вимог;
представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області просила скасувати рішення суду в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду заборгованості за період з моменту передачі справи до Фонду по теперішній час, виходячи із суми в 2078 грн., і прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Позивач і його представник, вважаючи рішення суду законним і обгрунтованим, просили суд апеляційні скарги відповідачів відхилити, рішення Краснодонського міського суду залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, додатково надані сторонами матеріали, колегія суддів приходить до наступного.
Так, як свідчать матеріали справи, позивач ОСОБА_1 з 05.12.1977 року по 14.08.1991 року працював на шахті ім, 50-річчя СРСР в/о „Краснодонвугілля", яка на теперішній час є структурним підрозділом ВАТ „Краснодонвугілля", на підземних роботах, у тому числі за професією ГРОЗ, а 14.08.1991 року був звільнений за ст. 38 КЗпП України - у зв"язку із виходом на пенсію за віком (наказ № 177 від 13.08.1991 року).
У 1993 році згідно із висновком МСЕК позивачу було встановлено 20% втрати професійної працездатності на період з 27 жовтня 1993 року по 01.11.1995 рік; з 01 листопада 1995 року 20% втрати професійної працездатності йому було встановлено безстроково (а.с. 191).
Згідно із санітарно-гігієничною характеристикою умов праці ОСОБА_1., виданою санітарно-гігієничним відділом Краснодонської міськсанепідемстанції № 140 від 02 жовтня 1995
року, праця по професії ГРОЗ, стаж роботи позивача на якій становить 11 років 10 місяців, є важкою, небезпечною та напруженою. Робота пов"язана із перебуванням у шкідливих умовах, що сприяє розвитку професійних захворювань.
У листопаді 1993 року позивач звернувся до директора шахти ім. 50-річчя СРСР в/о „Краснодонвугілля" із заявою про відшкодування йому шкоди, завданої пошкодженням здоров"я.
Згідно із протоколом засідання комісії шахти ім. 50-річчя СРСР в/о „Краснодонвугілля" від 11.11.1993 року, було встановлено 100% вини підприємства у пошкодженні здоров"я позивача і
3
призначено йому щомісячні компенсаційні виплати з 27.10.1993 року у сумі 187739.02 крб. із середньомісячного заробітку 938695.11 крб. і 20% втрати професійної працездатності.
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає правильним висновок суду про обгрунтованість призначення і виплати ОСОБА_1. шахтою ім. 50-річчя СРСР вАо „Краснодонвугілля" щомісячних сум на відшкодування шкоди, завданої його здоров"ю, і не бере до уваги доводи апеляційної скарги ВАТ „Краснодонвугілля" в цій частині.
Між тим, в основу розрахунку суми заборгованості щомісячних платежів, яку ОСОБА_1 просив стягнути з ВАТ „Краснодонвугілля", суд поклав розрахунок, зроблений позивачем, і не взяв до уваги наступного.
Суми відшкодування шкоди позивачеві, як уже зазначалося вище, первісно було призначено у листопаді 1993 року на період з 27.10.1993 року по 01.11.1995 року.
На цей час діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472 (далі - Правила відшкодування шкоди).
Якщо виходити з Правил відшкодування шкоди в редакції на момент встановлення позивачеві стійкої втрати працездатності, тобто в первісній редакції, то згідно із довідкою, наданою ВАТ „Краснодонвугілля", середньомісячна заробітна плата позивача перед його звільненням ( п. 22 Правил) складала за 12 місяців - 977.19 крб., за 3 місяці - 910.64 крб.
З цього часу по вугільній промисловості застосовувалися наступні коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів:
З 01.10.1991 року-2.8125; з 01.12.1991 року-2.1622;. з 01.01.1992 року-2.0; з 12.02.1992 року - 1.3323;. з 01.07.1992 року - 1.6;. з 01.11.1992 року - 2.56; з 01.04.1993 року - 1.734; з 01.06.1993 року-1.5; з 01.09.1993 року-2.89855.
Відповідно до вищезазначених Правил відшкодування шкоди, заробіток позивача за 12 місяців, оскільки він є більшим, слід відкоригувати на вищезазначені коефіцієнти, і він складав би 488968.10 грн., що є меншим за той, що було взято шахтою на підставі п. 12.27 Угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям між Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості в редакції від 12.02.1992 року.
Застосування шахтою зазначеної Угоди є правомірним, оскільки відповідно до неї взято більш пільговий порядок визначення середньомісячного заробітку позивача.
Посилання суду на п.22 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472, в тому вигляді, як це було зроблено, є помилковим, оскільки на час встановлення ОСОБА_1. стійкої втрати працездатності дані Правила відшкодування шкоди діяли в первісній редакції, згідно із якою п. 22 було викладено в наступній редакції: „Якщо працівнику встановлено професійне захворювання після переходу (звільнення) його з роботи, з
якою пов'язане це ушкодження здоров'я, то середній заробіток береться за 12 або за бажанням потерпілого за останні 3 календарні місяці до часу переходу (звільнення)".
Якщо ж брати до уваги розрахунок суду, і припустити, що на 1 січня 1992 року середньомісячна заробітна плата позивача складала 16373 крб., то застосовувати Закон України № 1280 від 03.07.1991 року „Про підвищення соціальних гарантій для трудящих" (а саме так він називається) до спірних правовідносин суд не міг, оскільки він, по-перше, стосується підвищення мінімального розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по-друге, набрав чинності ще 07 серпня 1991 року.
4
індексації. . До позову додав зроблені ним відповідні розрахунки (а.с. 115-120).
Пізніше позивачем надавалися суду уточнені розрахунки заявлених ним сум позову (а.с.138-140; 163-169).
Рішенням Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 25 жовтня 2006 року вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено в повному обсязі, суд:
-стягнув з ВАТ „Краснодонвугілля" на користь позивача 49691.63 грн. недоплачених компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров"ю постраждалого, пов'Язаної з виконанням трудових обов"язків;
- зобов'язав Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та
Краснодонському районі Луганської області зробити перерахунок розміру щомісячних
компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров"ю постраждалого, пов"язаної з
виконанням трудових обов'язків, який нарахований
ОСОБА_1. з 01.09.2001 року, по теперішній час, виходячи із середньомісячного заробітку у розмірі 2078 грн. станом на 01.09.2001 року ;
· стягнув з ВАТ „Краснодонвугілля" на користь держави судовий збір у сумі 497 грн.;
· стягнув з ВАТ „Краснодонвугілля" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області ставилось питання про скасування рішення Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 25 жовтня 2006 року і прийняття нового рішення по суті заявлених ОСОБА_1. позовних вимог, виходячи з наступного:
- право позивача на відшкодування шкоди Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.
Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області виникло з 01.04. 2001 року, тобто з
дати набрання чинності Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили
втрату працездатності";
особова справа позивача була прийнята Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області у відповідності з вимогами Інструкції про порядок передачі ВД Фонду СНВ України документів, що підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї' на страхову виплату, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України 20.04.2001 року № 10;
· суд не взяв до уваги роз"яснень п.п. 1.2;23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 (із подальшими змінами) „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди";
· суд порушив вимоги ст. ст. 29, 52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності", ст. 1166 ЦК України.
В апеляційній скарзі ВАТ „Краснодонвугілля" ставилось питання про скасування рішення Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 25 жовтня 2006 року і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. в повному обсязі, виходячи з наступного:
5
Тобто, середньомісячна заробітна плата у 16373 крб. могла б коригуватися судом лише на наступні коефіцієнти підвищення тарифних ставок та окладів: 1.3323; 1.6; 2.56; 1.734; 1.5; 2.89855, і на 01.09.1993 року розмір середньомісячної заробітної плати для нарахування позивачеві суми на відшкодування шкоди, завданої здоров"ю, складав би 672451 крб. (16373 крб х 1.3323; 1.6; 2.56; 1.734; 1.5; 2.89855), що є меншою сумою, ніж було взято шахтою.
Не могли судом братися до уваги і доводи позивача стосовно розрахунку середньомісячного заробітку позивача, виходячи із годинної тарифної ставки робітника відповідної професії по шахті або у вугільній галузі, оскільки згідно із п. 26 Правил відшкодування шкоди, розмір відшкодування шкоди обчислюється за діючою на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі) потерпілого або береться тарифна ставка (оклад) подібної професії (посади) тільки в тому випадку, якщо на час звернення за відшкодуванням шкоди не збереглися документи про заробіток потерпілого до ушкодження здоров'я.
Будь-які заробітки за пізніший період, тобто після 1993 року, братися не могли, оскільки, відповідно до діючих на той час Правил відшкодування шкоди та Угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям між Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості, на коефіцієнти збільшення тарифних ставок і окладів на підприємстві в подальшому могла коригуватися лише уже визначена щомісячна сума втраченого потерпілим заробітку.
За таких підстав висновок суду про те, що шахтою ім. 50-річчя СРСР було порушено права позивача, оскільки для обчислення суми відшкодування шкоди було взято менший середній заробіток, ніж було потрібно, є необгрунтованим.
З урахуванням наведеного правильними вважає судова колегія зроблені шахтою розрахунки суми відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1. по 01.10.1996 року включно - 125.89 крб.
Застосування судом коефіцієнту підвищення тарифних ставок і окладів - 2.38 є безпідставним, оскільки згідно із наданою відповідачем ВАТ „Краснодонвугілля" довідкою (а.с. 13-14), шахтою ім.50- річчя СРСР перерахунок сум відшкодування шкоди на коефіцієнт 2.38 не провадився. Крім того, п. 1.6 наказу № 72 від 04.03. 1996 року Міністра вугільної промисловості „Про додаткові заходи матеріального стимулювання працівників вугільної промисловості" передбачалося, що у зв"язку з проведенням змін структури заробітної плати за рахунок збільшення тарифів у середньомісячній заробітній платі без її збільшення, не слід провадити перерахунок на проведений зріст тарифних ставок і окладів сум раніше нарахованих одноразової допомоги потерпілому у зв"язку з пошкодженням здоров"я, пов"язаного з виконанням трудових обов'язків; відпускних, держобов"язків і інших виплат, що що розраховуються, виходячи з середнього заробітку.
У 1997 році було прийнято Додаток до Угоди по тарифам, трудовим і соціальним гарантіям між Держвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості в редакції від 12.02.1992 року з доповненнями та змінами від 10.09.1992р., 19.07.1993 p., 09.10.1993р., 09.12.1993р., 04.03.1996р., 26.12.1996р., 21.07.1997р. (далі - Додаток).
Пунктом 3 Додатку передбалось проведення у бік збільшення сум, встановлених його п.2 (сум відшкодування втраченого заробітку), на загальний коефіцієнт підвищення тарифних ставок (посадових окладів) по відповідній професії із врахуванням наданого розряду на підприємстві за період після встановлення потерпілому стійкої втрати працездатності.
При цьому зазначалося, що перераховані розміри втраченого заробітку у перерахунку на 100% втрати працездатності не можуть бути бульшими за середньомісячні заробітки відповідних робітників підприємства (з урахуванням наданого розряду) при умові їх роботи протягом повного
календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи по даних за останні три місяці - серпень, вересень, жовтень 1997 року.
6
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області зобов"язане:
· зробити ОСОБА_1. перерахунок суми щомісячної страхової виплати з 15.09.2001 року, виходячи з базової суми в 125 гривень 89 копійок з подальшим коригуванням отриманої суми щомісячної страхової виплати у порядку, визначеному ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"; визначити і виплатити ОСОБА_1. суму заборгованості за період з 15.09.2001 року по 25.10.2006 року (дату постановления рішення суду 1 інстанції) як різницю між новонарахованими і фактично сплаченими сумами щомісячних страхових виплат;
· починаючи з 25.10.2006 року продовжити виплату ОСОБА_1. щомісячних страхових виплат у визначеному на 25 жовтня 2006 року розмірі з подальшим коригуванням даної суми у порядку, визначеному ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Не можна погодитися з висновком судів про зобов"яз.ання відповідачів провести індексацію за невиплату позивачеві сум відшкодування шкоди, спричиненої його здоров"ю, оскільки, згідно із п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 663, який діяв на час спірного періоду, та п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, який діяв на час постановления рішення судом 1 інстанції, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
Оскільки передбачені Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472 та Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виплати не були нараховані позивачеві й не отримані ним, то висновок суду щодо зобов'язання відповідачів провести індексацію зазначених сум суперечить вказаним нормам матеріального права.
. П.2 ч.І ст. 307 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно із ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303,307,309,313,316 ЦПК України, колегія суддів -
7
- Надалі збільшення розмірів втрачених заробітків провадити у порядку, передбаченому Правилами відшкодування шкоди.
" Виходячи із змісту п.З Додатку, загальний коефіцієнт підвищення тарифних ставок визначається співвідношенням тарифної ставки, що діяла на підприємстві у жовтні 1997 року і тарифної ставки, що діяла на підприємстві в останньому місяці періоду, взятого для визначення розміру відшкодування втраченого заробітку потерпілого.
Згідно із наданими ВАТ „Краснодонвугілля" довідками, годинна тарифна ставка ГРОЗа 5 розряду на вересень 1993 року складала 1109 крб., на жовтень 1997 року -1.51 грн (151000 крб.).
Загальний коефіцієнт підвищення тарифних ставок на момент розрахунку в 1997 році складе 136.15 (151000:-1109).
Таким чином, сума відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1. на зазначений період могла б скласти 255.60 крб. (187739 крб.х 136.15:100000), але у перерахунку на 100% його
заробіток склав би 1278 крб.( 255.60 крб. (255.60x100000:20), що є більшим за заробіток (згідно із довідками відповідача) ГРОЗа 5 розряду по шахті за серпень-жовтень 1997 року.
Тобто, до наступного підвищення тарифних ставок і посадових окладів у січні 1999 року сума відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1. повинна була складати 125.89 грн.
У січні 1999 року тарифні ставки і посадові оклади на шахті ім 50-річчя СРСР було збільшено на коефіцієнт 1.1458, тобто сума відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1. могла б скласти 144.24 крб.
Але в перерахунку на 100% його заробіток склав би 721.22 грн., що є більшим, ніж середній заробіток ГРОЗа 5 розряду по шахті, тому зазначений коефіцієнт шахтою правомірно не застосовано.
Коефіцієнт 1.289 на 1.03.2003 року не міг бути застосований з тієї ж причини.
Наведене свідчить про те, що базовою сумою, яка повинна була бути передана шахтою ім. 50-річчя СРСР до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, є сума 125 грн. 89 копійок.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. і стягуючи на його користь з ВАТ „Краснодонвугілля" суму заборгованості з 1993 року по 2001 рік року - 49691.63 грн., суд 1 інстанції не врахував роз'яснень, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6 ( з наступними змінами ), відповідно до яких вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або работодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.
Згідно із матеріалами справи, ОСОБА_1 звернувся до суду 15.09. 2004 року (а.с.З).
Таким чином, стягнення будь-яких сум заборгованості з ВАТ „Краснодонвугілля" є безпідставним, оскільки в межах трирічного строку - 15.09.2001 року- справа знаходилась у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області.
Заперечення Відделення виконавчої дирекції Фонду стосовно неможливості стягнення на користь позивача ОСОБА_1. заборгованості по сумах щомісячних страхових виплат у зв"язку із вищенаведеним є безпідставним.
8
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ „Краснодонвугілля" - задовольнити повністю, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області - частково.
Рішення Краснодонського міськрайсуду Луганської області від 25 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1до ВАТ „Краснодонвугілля", Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров"ю постраждалого, пов"язаної з виконанням трудових обов'язків, - скасувати і прийняти нове рішення, яким:
1) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ВАТ „Краснодонвугілля" про стягнення недоплачених сум компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров"ю постраждалого, пов"язаної з виконанням трудових обов'язків - відмовити;
2)позовні вимоги ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області -задовольнити частково, зобов'язавши Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області:
а) зробити ОСОБА_1перерахунок суми щомісячної страхової
виплати з 15 вересня 2001 року, виходячи з базової суми в 125 гривень 89 копійок з подальшим
коригуванням отриманої суми щомісячної страхової виплати у порядку, визначеному ст. 29
Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";
б) визначити і виплатити ОСОБА_1 суму заборгованості за період з
15 вересня 2001 року по 25 жовтня 2006 року як різницю між новонарахованими і фактично
сплаченими сумами щомісячних страхових виплат;
в) починаючи з 25 жовтня 2006 року продовжити виплату ОСОБА_1
щомісячних страхових виплат у визначеному на 25 жовтня 2006 року розмірі з подальшим
коригуванням даної суми у порядку, визначеному ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове
державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності";
3) у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області -відмовити.
Рішення набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.