Справа №: 0601/2-а-110/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 березня 2011 року м.Андрушівка
Суддя Андрушівського районного суду Житомирської області Брагін В.І,розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначає, що має статус "дитини війни" та згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" йому повинна виплачуватися соціальна допомога до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач не виплачує вказаної надбавки,посилаючись на те, що Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про державний бюджет України на 2008 рік", зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Однак Конституційний суд України своїми рішеннями від 09.07.2007 року, 22 травня 2008 року відновив дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в повному обсязі. Відповідач не нараховує допомогу в встановленому законом розмірі. Просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 2006 року до прийняття рішення судом та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу як дитині війни за цей період в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком встановленої ч.1 ст.28 Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Відповідно до ст. 99 КАС України строк звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів становить шість місяців.
Ухвалою від 02.03.2011 року в справі відкрито скорочене провадження за вимогами в межах строку позовної давності,позов в частині вимоги про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 2006 року по 01.09.2010 рік залишено без розгляду внаслідок пропущення строків звернення до суду.
09.03.2011 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову,в яких зазначено,що підстави для нарахування, а тим більше сплати за рахунок коштів ПФУ на користь позивача недоплаченої як дитині війни державної соціальної допомоги відсутні. Крім того законодавством України визначено, що фінансування статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» проводиться з державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а так само не визначений Законом механізм розрахунку підвищення, передбаченого вищезгаданою статтею, а отже, не має підстав для задоволення вимог позивача.
Оцінивши повідомлені позивачем,відповідачем обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази,які містяться в матеріалах справи,суд прийшов до висновку,що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи,які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено,що позивач згідно копії пенсійного посвідчення та ст.1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року «Про соціальний захист дітей війни» відноситься до категорії «дитина війни».
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено,що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем вона виплачується у неповному обсязі.
Зазначена стаття Закону була викладена у новій редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.Проте Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ця нова редакція визнана неконституційною та втратила чинність з дня ухвалення, тобто з 22.05.2008 року.
У 2010 році стаття 6 Закону України № 2195-ІV жодним Законом України не була змінена чи скасована,а тому є діючою і підлягає застосуванню.
Беручи до уваги, що правові положення,які передбачають виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком особам, на яких поширюється дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування",іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір – не має.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів і базується на нормах спеціальних нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом до уваги не приймається.Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина України, включаючи і право на соціальне та пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3 ч. 2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст. 19, статтями 22,23 ч.1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері соціального і пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого ст. 8 Конституції України.
Суд вважає помилковим посилання відповідача на те,що в даному випадку для визначення мінімального розміру пенсій необхідно застосовувати ст.1 Закону України від 15.07.1999 року № 979-ХІV «Про підвищення мінімального розміру пенсій»,та посилання відповідача на те,що Кабінет Міністрів України уповноважений на підставі ст.2 вищезазначеного Закону здійснювати перерахування розміру пенсій.
З огляду на викладене,суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
На підставі викладеного суд задовольняє позов, зобов`язує управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі здійснити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу до пенсії ОСОБА_1,як дитині війни за період з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням здійснених виплат.
Керуючись ст.19 Конституції України,ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни“, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“,ст.ст.2,7,14,158-163,256 КАС України,суд,-
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Андрушівському районі здійснити перерахунок та виплатити державну соціальну допомогу до пенсії ОСОБА_1,як дитині війни за період з 01 вересня 2010 року по 01 березня 2011 року відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з врахуванням здійснених виплат.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя:В. І. Брагін