Справа № 0907/2-а-266/11 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2011 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: Островського Л.Є.
секретаря: Уєвич Р.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІДПС Надвірнянського району Зорія А.М. про скасування постанови про адміністративне правопорушення , –
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач вважає, що його безпідставно визнали винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
В судове засідання позивач не з»явився, подав заяву про слухання справи в його відсутності, вимоги позову підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві. Просив позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з”явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про місце, дати та час судових засідань, про що свідчать розписки про одержання судових повісток. Тому, у відповідності до п.4 ст.128 КАС України, за змістом якої у разі неприбуття відповідача - суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, судом проведено розгляд даного адміністративного позову за відсутності відповідача.
Судом встановлено, що згідно постанови від 02.07.2010 року року - 02.07.2010р. позивач керуючи автомобілем, перевищив встановлену швидкість більш як на 20 км/год, рухався з швидкістю 89 км/год. , чим порушив ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що відповідач не вручив позивачу протокол про вчинення адміністративного правопорушення.
Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення відповідальність, за яке передбачена ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а позов підлягає до задоволення.
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст.288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову серії АТ № 152960 від 02.07.2010 року. про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Островський Л.Є.