№2/263/352/2022

№263/7760/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Гущиній О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей, з розміру 1000 грн. щомісячно на кожну дитину і до досягнення дітьми повноліття на 8000 грн. щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2021 справу передано на розгляд судді Шевченко О.А.

Ухвалою суду від 08.09.2021 у справі відкрито провадження.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області №322 від 30.09.2021 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначено повторний автоматичний розподіл даної справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2021 цивільну справу передано на розгляд судді Томіліну О.М.

Ухвалою суду від 29.10.2021 прийнято до свого провадження дану цивільну справу, вирішено розгляд справи проводити в спрощеному порядку без повідомлення (виклику) сторін, про що сторони належним чином повідомлені.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що згідно з рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.11.2011 року з відповідача були стягнуті аліменти на її користь на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 500 грн. на кожну дитину щомісячно з 31.10.2011 і до досягнення поновліття старшою дитиною. В подальшому рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08.08.2017 року збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Жовтневого районного суду м Маріуполя Донецької області від 30.11.2011 року, стягнувши з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. З часу ухвалення судом вказаного рішення матеріальний стан позивачки погіршився, вона утримає дітей, додаткові витрати батько не сплачує, з 2017 р. зільшилася вартість усіх комунальних послуг, проїзду, продуктів харчування, шкільного приладдя. А також збільшився розмір прожиткового мінімуму на дітей. Дітям необхідне нормальне харчування, оплата послуг Інтернет для дистанційного навчання, одяг. Враховуючи, що відповідач не має інших утриманців, має стабільний дохід, нормальний стан здоров*я, позивачка звернулася з даним позовом до суду та просить про збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь позивачки на утримання неповнолітніх дітей, з розміру 1000 грн. щомісячно на кожну дитину на 8000 грн. щомісячно на утримання двох дітей і до досягнення дітьми повноліття. Також просила стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1200 грн.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, проте надав довідки про дохід та з місця роботи, які просив врахувати при ухваленні рішення по справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилалися сторони.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , виданого 15.08.2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Маріуполя Донецької області, та серії НОМЕР_2 , виданого 17.01.2008 року Жовтневим відділом реєстрації актів громадянського стану м. Маріуполя Донецької області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.7,9).

Рішенням Жовтневого районного суду Маріуполя Донецької області від 30.11.2011 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі по 500 гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з 31.10.2011 року і до досягнення повноліття старшою дитиною (а.с.13).

В подальшому рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08.08.2017 року збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Жовтневого районного суду м Маріуполя Донецької області від 30.11.2011 року, стягнувши з ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

З довідки з місця роботи та про доходи ОСОБА_2 від 07.12.2021 вбачається, що він працює на посаді сторожа у ТОВ «ПФК «Укразов-ВМ» з 26.10.2021 та його заробітна плата за період з 26.10.2021 по 30.11.2021 без урахування аліментів становить 7320 грн.

Стаття 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачає, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За змістом ст.ст.180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Судом також встановлено, що ще до відкриття провадження у справі старшій дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 виповнилося 18 років.

Відповідно до ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

На запит суду до Центрального ВДВС у м.Маріуполі щодо надання відомостей про те, чи стягуються аліменти на утримання старшої дитини та в якому розмірі стягуються аліменти на утримання молодшої дитини, отримана відповідь про те, що 07.12.2020 державним виконавчем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження». Тобто, на даний час примусове стягнення аліментів з відповідача не здійснюються.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Таким чином встановлено, що позивачка в грудні 2020 відкликала виконавчий документ.

Відповідно до ч.5 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Таким чином вимоги позивачки про збільшення аліментів на утримання старшої дочки не можуть бути задоволені у зв`язку з досягненням нею повноліття.

Вирішуючи решту вимог позову суд враховує також те, що судом встановлено, що позивачка в грудні 2020 відкликала виконавчий документ, та наступні норми чинного законодавства.

Так, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів.

Суд за заявою одержувача, відповідно до ч.1 ст.184 СК України, визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у 2022 році встановлено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні.

Як вказано вище, статтею 141 СК України передбачено рівність прав та обов`язків щодо дитини.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 №037-VIII ч.2 ст.182 СК викладено в такій редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Отже, вказаним законом збільшено мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів. Визначаючи розмір аліментів на дитину (дітей), суд не може визначити їх розмір на одну дитину менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (до внесення змін у ст.182 СК, яким визначався розмір - 30%).

Зміна закону, яким установлюється мінімальний розмір аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до ст.192 СК України.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п.17 постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за №3 зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину встановлюється законом. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч.2 ст.182 СК України.

Законом України від 03.07.2018 №2475-VIII частину першу статті 71 ЗУ "Про виконавче провадження" доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру передбаченого Сімейним кодексом України.

Законодавством передбачено механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі, не нижче мінімально гарантованого, передбаченого СК України, при наявності постановленого раніше судового рішення про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18).

Таким чином, у разі примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, збільшення мінімального гарантованого розміру аліментів є підставою для самостійного визначення державним виконавцем розміру аліментів з урахуванням такого збільшення з моменту набрання чинності нової редакції статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, у випадку, якщо позивачка внов звернеться до виконавчої служби за примусовим виконанням судового рішення про стягнення аліментів державний виконавець самостійно визначить розмір аліментів з урахуванням такого збільшення з моменту набрання чинності нової редакції статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

При вирішенні питання про збільшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у відповідному розмірі.

Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.

Суд звертає увагу на те, що позивачкою не було надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 57-59 ЦПК України того, що у неї та відповідача відбулись такі зміни, які обумовлюють можливість збільшення розміру аліментів, що стягуються із нього на утримання дітей, крім того, старша дитина набула повноліття та має змогу сама себе забезпечувати.

Отже, позивачем не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту погіршення її матеріального стану, як і не надано будь-яких належних доказів поліпшення матеріального стану відповідача з моменту стягнення аліментів. Також не надано належних та допустимих доказів про спроможність відповідача сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі.

Доводи позивачки щодо наявності у неї значних витрат на утримання дітей, пов`язаних з придбанням їжі, одягу та інше, а також те, що розмір прожиткового мінімуму на дитину виріс порівняно із роком в якому ухвалювалось рішення про збільшення розміру аліментів, суд відхиляє, оскільки самі по собі ці обставини без доведення підстав, передбачених статтею 192 СК України, не є підставою для збільшення розміру аліментів.

Крім того, суд звертає увагу, що сторони не позбавлені права в майбутньому на звернення до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів у зв`язку зі зміною матеріального стану однієї зі сторін, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу покладаються на позивачку.

Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 192 СК України, ст.ст.13, 81, 133, 141, 247 ч.2, 263 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Томілін