У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2011 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Гвоздика П.О.,
суддів: Гончара В.П., Євграфової Є.П.,
Дербенцевої Т.П., Мартинюка В.І.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі ЗАТ КБ «ПриватБанк) до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави , за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Волинської області від 18 жовтня 2010 року,
в с т а н о в и л а:
У липні 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд із зазначеним позовом. Позов обґрунтовано тим, що, відповідно до укладеного кредитного договору від 29 січня 2008 року, відповідач ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 42 000 доларів США на придбання автотранспорту та промислових товарів, з кінцевим терміном повернення 16 січня 2013 року. Однак, в порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_3 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, а тому має заборгованість перед ЗАТ КБ «ПриватБанк». В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором був укладений договір застави між ЗАТ КБ «ПриватБанк і ОСОБА_4, згідно якого останній надав в заставу належний йому автомобіль DAF, рік випуску: 2001, тип ТЗ: сідловий тягач. ЗАТ КБ «ПриватБанк» просив передати в заклад ЗАТ КБ «ПриватБанк», шляхом вилучення у ОСОБА_4 належне йому на праві власності заставлене майно, а саме - автомобіль DAF та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на зазначений автомобіль шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу Предмету застави від імені Заставодавця, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ЗАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 26 липня 2010 року в позові відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 18 жовтня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Передано в заклад публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» шляхом вилучення в ОСОБА_4 автомобіля DAF, 2001 року випуску, звернуто стягнення на зазначений автомобіль.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, апеляційний суд, виходив із того, що з гідно за умовами кредитного договору банк має право стягнути кредит до настання терміну виконання зобов`язання, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а також реалізувати свої вимоги за рахунок іншого майна позичальника, його гарантів і поручителів відповідно до діючого законодавства.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріуса в установленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.
У порушення зазначеної норми права апеляційний суд передав ЗАТ КБ «ПриватБанк» зазначений автомобіль, вилучивши його в ОСОБА_4
Звертаючи стягнення на заставлене майно, апеляційний суд не дав правової оцінки співмірності визначеної ЗАТ КБ «ПриватБанк» суми заборгованості за кредитом із вартістю заставленого автомобіля, не зазначив початкову ціну предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, що має важливе юридичне значення для правильного вирішення справи.
Наведене свідчить, що рішення апеляційного суду постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема Закону України «Про заставу», а тому рішення не може залишатися в силі, воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Волинської області від 18 жовтня 2010 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Гвоздик П.О.
Судді: Гончар В.П.
Дербенцева Т.П.
Євграфова Є.П.
Мартинюк В.І.