Справа 2- 1603/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2007 року Саксаганський районний суд м Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Воловик Н.Ф. при секретарі - Черопкіній О.А. з участю позивачки - ОСОБА_1, представника позивачів ОСОБА_2. відповідача ОСОБА_3. представника відповідачів - ОСОБА_4.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Саксаганського районного суда м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, суд
встановив:
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди заподіяної затопленням квартири, третя особа - Комунально - житлове підприємство № 25 м.Кривого Рогу, .
У позовній заяві позивачі у обгрунтування своїх позовних вимог вказали , що на праві особистої власності позивачам належить кватира АДРЕСА_1. У вище вказаній квартирі позивачі прописані і мешкають. Квартира відповідачів розташована над квартирою позивачів. 27.10.2002 року відповідачі залишили кран холодної води у кватирі відкритим, що привело до затоплення кватири позивачів
11.11.2002 р. було складено акта комісією КЖП 25 установили що винні відповідачі у затопленні кватири т.я. залишили не закритим кран холодної води , затопивши усю їх квартиру. Смету склала незалежна організація вказавши вартість ремонту 2609 грн.
Добровільно відповідачі заподіяну шкоду не відшкодували , тому звернулися до суду Крім того відповідачі своїми діями спричинили моральну шкоду, так як позивачі перенесли нервовий стрес, втратили можливість комфорного проживання у кватирі, порушено сон, порушено нормальний спосіб життя, повинні були звертатися у різні інстанції за захистом прав , що також порушило нормальний спосіб життя і спричинило моральні страждання, тому просять стягнути з відповідачів 10 000 грн. моральної шкоди і стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 2609 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги у повному обсязі, уточнювати змінювати , доповнювати позовні вимоги відмовилася , пояснивши, що вони проживають у квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їм: їй, чоловіку і сину на праві особистої власності . Квартира відповідачів розташована над квартирою позивачів. 27 10 2002 року відповідачі залишили кран горячої води у кватирі відкритим, що привело до затоплення її кватири . Коли вона звернулася до відповідачів, у кватирі нікого не було, відповідачі не проживали, кватиру ніхто не відкрив, поряд проживали батьки відповідачів, але відмовилися відкрити кватиру відповідачів .Вимкнули воду після обід, їх кватиру затопило . Вона зверталася до відповідачів , просила відшкодувати шкоду , але вони не бажали цього робити. 11. 11. 2002 р. було складено акта комісією КЖП 25 , де було встановлено, що винні відповідачі у затопленні її кватири т.я. залишили не закритим кран горячої води , затопивши усю їх квартиру. Вона звернулася до незалежної організації , яка склала смету , вказавши вартість ремонту - 2609 грн. Квартиру відремонтовано, вона про це раніш не казала , т.я. не вважала за потрібне . У 2006 році було проведено експертизу де вказана сума 5743 грн., яку вона просить стягнути з відповідачів. її кватиру затоплювали 03 10 2003 року, 13 08 2004 року сусіди зверху. Кватиру відремонтовано. Вартість ремонту вона не може надати, т.я. немає документів, може надати тільки декілька документів товарні чеки від 17 05 2006 року про вартість плывки - 181 грн. 20 коп., від 14 липня 2006 року про вартість шпалери, шпаклевка, крейда на 268грн. 50 коп., від 18 травня 2006 року вартість шпалер 330 грн. Просить стягнути 10000грн. моральної шкоди , т.я. добровільно шкоду не відшкодували , зверталася до суду, відповідачі причинили моральну шкоду, перенесли всі нервовий стрес, втратили можливість комфорного проживання у кватирі , порушено сон, порушено нормальний спосіб життя, втрачала час зверталася у різні інстанції за захистом прав, порушино нормальний спосіб життя, спричинено страждання.
Представник позивачів ОСОБА_2 в судовому засіданні заявив , що уточнювати змінювати , доповнювати позовні вимоги не буде, позов позивачів підтримав в повному обсязі, але просив суд стягнути з відповідачів на користь позивачів матеріальні збитки визначені заключениям експертизи від 25.09.2006 року у розмірі 5743 грн. і моральну шкоду у розмірі 10000 грн..
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що в квартирі у 2002 році не проживала , якщо і було затоплення , то не з її вини , вона крани не залишала відкритими . 25 грудня 2003 року квартиру АДРЕСА_2 було подаровано, про що є відповідний документ і вона не є власником кватири, її не запрошували до кватири позивачів, вона не бачила пошкодження, на експертизу її запросили , вона приїхала, але експерта у призначений час не було, вона не згодна виплачувати збитки. У свій час у 2000, 2001, 2002 році зверталася до ЖЕКу с заявою про ремонт труб, їх не відремонтували.
Представник відповідачів - ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що вина відповідачів у затопленні кватири позивачів не доведена, т.я. встановлено , що відповідачі у кватирі не проживали у 2002 році , що з 2003 року відповідачам кватира не належить. Кватира позивачів відремонтована , про що взнали у судовому засіданні, після проведення експертизи, позови не уточнювали, немає підстав для стягнення матеріальної шкоди, яка вказана у заключенні експертизи. Експертиза проведена без відповідачів, що підтвердила у судовому засіданні і експерт. Просить відмовити у задоволенні позову повністю
Представник третьої особи - КЖП 25 м. Кривого Рогу в судовому засіданні пояснив, що не може надати доказів у підтвердження , або спростування звернення відповідачів до КЖП , але вважає, що з вина відповідачів затоплена квартира позивачів Ніякої документацій на даний час по зверненням громадян у КЖП немає.
Експерт ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснила , що вона повністю підтримує заключения експертизи від 25 09 2006 року, вона сповіщала всіх про день час проведення експертизи, але вона прийшла до кватири позивачів раніше призначеного часу, побачила , що проведено ремонта, їй про це ніхто не казав , тому вона не стала чекати приходу відповідачів і поїхала , а експертизу провела на підставі документів і матеріалів справи , окремо визначити шкоду по актах КЖП від 11.11. 2002року, 03.10.2003 року і 13.08.2004 року не можливо.
Вислухавши сторони, експерта ,свідка ОСОБА_9 яка вказала, що у 2002 році, було затоплення і кран горячої води у кватирі відповідачів закривала мати відповідачів, з сіфону протікала вода горяча , якої не було 7 місяців, КЖП не сповістив заздалегідь, що дадуть горячу воду, свідка ОСОБА_10 який показав, що подзвонили сусіди - позивачі, вказали , що затоплює кватиру. Відповідачі у кватирі не жили. Коли відкрили кватиру відповідачів, то крани були закриті, порвало вентель на трубі горячої води. Горячої води до цього не було півроку, ніхто не сповіщав, що дадуть горячу воду. До цього випадку писалися заяви про ремонт, але ремонта ніхто не проводив, свідка ОСОБА_11 яка вказала, що будинок 25 - не її будівля, не пам'ятає щоб були заявки від відповідачки, пройшло багато часу, але вона пам'ятає, що позивачка скаржилася, акта вона складала через 2 неділі після затоплення , відкритого крану не бачила, написала у акті, що з вини жильця АДРЕСА_2. ОСОБА_12 у кватирі не був, ОСОБА_13, ОСОБА_14 не працюють давно у ЖЕКу, де вона є не знає, дослідивши письмові матеріали справи у сукупності, суд вважає що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах :
Так у судовому засіданні було встановлено, що в жовтні 2002 року була затоплена квартира АДРЕСА_1, що знаходиться під квартирою відповідача. Факт затоплення квартири позивача відповідачами не оспарюється.
Акт складено 11 .11.2002 року майстром, який не бачив відкритих кранів у кватирі відповідачів, слюясарем ОСОБА_12 який не був у кватирі. У акті виправлення і дописки, виправлено рік складання акту і дописано дату затоплення, які очевидні. У акті вказано, що було затоплення горячою водою, у позові вказано, що було затоплення холодною водою, відповідачі ні при складанні акту, ні при проведенні експертизи присутні не були у кватиру позивачів відповідачку не пустили, акта не підписав начальник КЖП -25, не підписували і відповідачі. Акт від 11.11.2002 року не може бути визнаним належним доказом по справі.
Позивачами надано до суду акти про те що затоплення АДРЕСА_1 проходило ще 3.10.2003 року і 13.08.2004 року, не змінюючи , не доповнюючи не уточнюючи позов, не вказуючи точний розмір шкоди який заподіяно затопленням 27 10 2002 року, а посилання на смету без дати оформлену не належним чином не є доказом по справі у підтвердження матеріальної шкоди. Суд не може визнати смєту без дати належним доказом. Позивачка , представник позивачів не надали доказів беззаперечних того, що з вини відповідачів прошло затоплення кватири позивачів .Відповідачка вказала ,що вона у кватирі у 2002 році не проживала , проти чого не заперечували позивачка і представник ,свідки у суді вказали і проти цього не заперечували позивачка і представник , що довго не було води горячої і про подачу горячої води КЖП не сповістило жильців будинку 25 Судом встановлено що з 25.12.2003 року відповідачі не є власниками квартири, т.я. згідно договору від 25.12.2003 року кватира АДРЕСА_2 подарована, про що надано договір до суду.
Єксперт ОСОБА_8 у заключені експертизи від 25 09 2006 року і у судовому засіданні особисто вказала , що неможливо розділити шкоду , причинену квартирі, керуючись актами КЖП 25 від 11.11. 2002року, 03.10.2003 року і 13.08.2004 року
У суді не знайшло підтвердження і причинения незаконними діями відповідачів моральної шкоди позивачам
У судовому засіданні позивачка , представник позивачки не вказали , що проведено ремонта у квартирі і тільки після проведення експертизи, коли єксперт у заключенні а потім у судовому засіданні підтвердила факт ремонту квартири позивачка , представник позивачки підтвердили , що у квартирі проведено ремонта , але не надали беззаперечних документів про розмір коштів витрачених ними на ремонт квартири після затоплення 27 10 2002 року ,вказаного у позові .
Квітанції, які надані до суду від травня , липня 2006 року, не є належними доказами для стягування шкоди по затопленню яке було 27 10 2002 року , тому суд не може стягнути матеріальну шкоду по затратам, т.я. залиття квартири було ще і в 2004 році , коли відповідачі не були власниками квартири і не проживали у ній
У суді ніхто не оспорював факт затоплення квартири , але позивачі не довели вини відповідачів у затопленні квартири , не надали беззаперечних доказів матеріальної шкоди , причиненої затопленням 27 10 2002 року і не надали доказів причинения моральної шкоди Підставами для недовіри висновкам експерта ОСОБА_8 суд не розташовує, але суд не може спиратися на заключения екпертизи, т.я. згідно експертного заключения № 195 від 25.09. 2006 року проведеного експертом ОСОБА_8 виведена загальна сума спричиненої шкоди по документах і матеріалах справи . Ремонт у квартирі проведено, оприділити чи співпадає сума у сметі розміру шкоди не можливо , не можливо розділити шкоду причинену кватирі керуючись актами і віділити шкоду заподіяну затопленням згідно акту 1111 2002 року. Вартість робіт і матеріалів виведених експертом у заключені і вказаних у розмірі 5743 грн. суд не може стягнути, т.я. позивачі вказують тільки один епізод затоплення, а 5743грн. це вартість ремонту по всіх затопленнях .
Згідно до ст. 1166 ЦК України , майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи , відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, крім того, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування , якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини .
Відповідачка, представник відповідачки у судовому засіданні довели, що неправомірних дій не було з їх боку, а акт складений 1111 2002 року, смєта без дати не можуть бути доказами по справі, т.я. ОСОБА_11 не бачила відкритих кранів, ОСОБА_12 підписав акта взагалі не бувши у квартирі. Відповідачка надала до суду заяви, з якими зверталася до КЖП -25 у 2000 році і 2002 році з приводу ремонта труб і вентеля горячої води
Суд вважає за можливе відмовити позивачам в стягненні з відповідачів сум у відшкодування матеріальної шкоди, так як в судовому засіданні вказані вимоги не знайшли свого документального підтвердження, а у відповідності до ст. ст.10, 60 ЦПК України „ Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін .Сторони та інші особи , які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів"..,, Кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень....докази додаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі."
Виходячи зі ст. 23 ЦК України „ Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". У відповідності до ст.1167 ЦК України " Моральна шкода, завдана фізичній особі діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, якщо вона не доведе, що моральна шкода спричинена не з її вини. Суду не доведено, що моральна шкода заподіяна позивачам з вини відповідачів і не надано документів, доказів у підтвердження позовних вимог в частині стягнення 10000 грн. моральної шкоди.
Звернення позивачів до суду це є добровільне волевиявлення і реалізація конституційних прав і не є беззаперечною підставою для стягнення моральної шкоди
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення по справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Інших доказів підтверджуючих позовні вимоги позивачі, представник позивачів суду не надали.
Державне мито у розмірі 59 грн.50 коп. сплачене ОСОБА_1 звернути на користь держави
На підставі вищевикладеного, і керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.23,1166,1167 ЦПК України, ст.ст. 3,10,11,57,60,61,197,212- 218,222, ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_5 ,ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди відмовити
Державне мито у розмірі 59 грн.50 коп. звернути на користь держави
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне провадження до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу, та одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.