АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16  лютого  2011  року                                                              м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

          головуючого          Ружило  О.  А.  

          суддів: Бреславського О.Г., Одинака О.О.

при секретарі:  Цимбал Ю.Ю.

за участю: позивача  ОСОБА_1, представника позивача  ОСОБА_2, представника відповідача Андрійчука Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра”  про відшкодування збитків, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2011 року, -

                                                  В С Т А Н О В И Л А :

          В грудні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ КБ „Надра” про відшкодування збитків.

          Посилався на те, що 11 квітня 2008 року між ним та ВАТ КБ „Надра” був укладений договір № 375867 строкового банківського вкладу згідно якого позивач передав банку 52 000 грн., під зобов”язання останнього повернути вклад за вимогою вкладника по закінченню строку дії договору 12 місяців, тобто до 11 квітня 2009 року.

24 лютого 2009 року позивач звернувся з письмовою заявою про повернення вкладу , але йому було відмовлено в зв’язку з введенням  мораторію.

Його заяви  від 13 квітня 2009 року та від 27квітня 2009 року також не були задоволені.

____________________________________________________________________

Справа №  22ц-554  2011  р.                    Головуючий у І інстанції: Смотрицький В.Г.

Категорія: 19/27                                                         Суддя-доповідач: Кулянда М.І.

16 вересня 2008 року між позивачем та  ОСОБА_6 було  укладено договір позики, згідно з якого він в якості позичальника отримав від позикодавця 50 000 грн. на строк до 11 квітня 2009 року.

За невиконання своїх грошових зобов’язань по договору позики передбачались штрафні санкції у вигляді інфляційних та 3% річних за весь строк прострочення виконання  зобов’язання, а також штраф у твердій грошовій сумі у розмірі 300 000 грн.

Оскільки відповідач вчасно не виконав свого зобов’язання по поверненню строкового банківського вкладу, то за відсутності інших джерел отримання коштів ним було пропущено термін повернення позиченої суми згідно з умовами договору позики від 16 вересня 2008 року.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19.10.2009 року  позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено та стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 кошти на загальну суму 302 916,36 грн.

Вищезазначене рішення суду було виконано, про що Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції 25 листопада 2009 року винесена постанова про закінчення виконавчого провадження

Також позивач зазначав, що йому були завдані збитки на вищезазначену суму і завдання цих збитків має причинно-наслідковий зв’язок із невиконанням відповідачем перед ним своїх зобов’язань.

Збитки в сумі 302 916,36 грн., що мають позадоговірний характер, завдані йому внаслідок неправомірних дій відповідача і тому повинні бути відшкодовані останнім у повному розмірі.

Просив суд стягнути з відповідача вищезазначені кошти та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2011 року в задоволені позову відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування з постановленням нового рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено і  неправильно застосовано норми матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді –доповідача, сторони по справі, перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, відмовляючи ОСОБА_1  в задоволенні позовних вимог, дійшов до правильного висновку про відсутність причинного зв’язку  між отриманими позивачем збитками та діями відповідача по несвоєчасному поверненню коштів по депозитному договору, такий висновок суд зробив, виходячи із норм матеріального права та врахувавши досліджені ним докази по справі.

З матеріалів справи вбачається, що 11 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем було укладено  договір  строкового банківського вкладу. На виконання договору  ОСОБА_1 було внесено до каси банку 52000 грн., про що була видана квитанція за № 8482.

Відповідно до договору відповідач зобов’язувався повернути вклад за вимогою вкладника по закінченню строку дії договору 12 місяців, тобто до 11 квітня 2009 року.

Однак, коли позивач 24 лютого 2009 року звернувся з письмовою заявою до банку про повернення вкладу,то йому було відмовлено в зв’язку з введенням мораторію.

Під час дії вищезазначеного договору 16 вересня 2008 року позивачем було укладено договір позики із ОСОБА_6, згідно якого він в якості позичальника отримав від останнього 50 000 грн. строком до 11 квітня 2009 року.

За невиконання  грошових зобов’язань по договору позики передбачались штрафні санкції у вигляді інфляційних та 3% річних за весь строк прострочення виконання  зобов’язання, а також штраф у твердій грошовій сумі у розмірі 300 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці  від 19 жовтня 2009 року стягнуто з позивача на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 302 916, 36 грн.

Вказане рішення виконано Шевченківським відділом Державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції, про що 25 листопада 2009 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Таким чином, банк не був стороною в договорі позики від 16 вересня 2009 року і відповідно не мав ніякого відношення до його виконання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що у відповідача  відсутні будь-які зобов’язання перед позивачем, пов’язані з відшкодуванням штрафних санкцій за несвоєчасне повернення позики.

Крім того, укладений між сторонами депозитний договір від 11 квітня 2008 року, не передбачав відповідальність банку і зокрема штрафні санкції за невиконання позивачем своїх зобов’язань перед третіми особами.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не застосував норми матеріального права, які поширюються на правовідносини, які склались між сторонами та підлягали застосуванню, а саме посилання на ст. ст.22, 1166 ЦК України, оскільки спірні правовідносини регулюються зазначеними статтями.     Так, ст.22 ЦК України передбачає відшкодування збитків та способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Разом з тим,  посилання суду на ст.ст.  526, 610, 611, 614, 1073 ЦК України є помилковим, так як спірні правовідносини не випливають із зазначених статтей.

Враховуючи наведені вище обставини, мотивувальну частину рішення слід  доповнити посиланням  на статті 22, 1166 ЦК України, виключивши з  неї посилання на статті 526, 610, 611, 614, 1073 ЦК України..

В решті рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307,309 ЦПК України, колегія суддів,-

                                                  В И Р І Ш И Л А  :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення  Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 січня 2011 року змінити.

Виключити з мотивувальної частини рішення суду посилання на статті 526, 610, 611, 614, 1073 ЦК України.

Доповнити  мотивувальну частину рішення посиланням на статті 22, 1166 ЦК України.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

        Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

          Судді: