Справа № 2-84/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14.03.2011                                                                                                                        м. Гола Пристань                                               

Голопристанський районний суд Херсонської області,

в складі головуючого судді Францішко Ю.В.,

при секретарі Вершина Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області про скасування рішення Голопристанської міської ради за №1008 від 11.11.2009 року та повернення житлового будинку шляхом відновлення права власності в зв’язку з незаконним засудження, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області про скасування рішення Голопристанської міської ради за №1008 від 11.11.2009 року та повернення житлового будинку шляхом відновлення права власності в зв’язку з незаконним засудження, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 19.07.1988 року вироком Суворовського народного суду м. Херсона його було засуджено за ч.3 ст.154 КК УРСР до 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у ВТК посиленого режиму з конфіскацією особистого майна. Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Херсонського обласного суду від 23.08.1988 р. зазначений вирок залишено без змін, а його було відправлено відбувати покарання в місця позбавлення волі.   

              Постановою Президії Херсонського обласного суду від 23.08.1991 року за № 44-у-190  вирок Суворовського народного суду м. Херсона та ухвалу судової колегії по кримінальним справам Херсонського обласного суду відносно позивача скасовано, провадження по справі припинено через відсутність в його діях складу злочину та звільнено від відбування покарання.   

              В 2009 році випадково дізнався, що його 39/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 були конфісковані в дохід держави в порядку виконання вироку Суворовського народного суду в частині конфіскації особистого майна, та вказану частину майна передано на баланс до Голопристанської міської ради. Вважає, що на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду»орган місцевого самоврядування повинен протягом місяця з дня звернення повернути йому, як громадянину який втратив право користування житловим приміщенням внаслідок незаконного засудження, жиле приміщення, яке він займав раніше. З цього приводу звертався до відповідача, який рішення від 11.11.2009 року в задоволенні його заяви відмовив.  

          В судовому засіданні позивач та його представник викладені обставини в позовній заяві підтримали, позов просили задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в судове засідання надав заперечення, відповідно до яких в задоволенні позову просив відмовити, оскільки підстав для застосування Закону України «Про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання досудового слідства, прокуратури і суду» не має, так як позивача було засуджено в 1988 році на підставі чинного законодавства Української РСР, яке діяло на день винесення вироку. Вирок по відношенню до позивача було відмінено не через незаконні дії органів прокуратури чи суду, а в зв’язку зі зміною закону після прийняття в 1991 році Закону Української СРС «Про захист споживчого ринку в Українській РСР»та внесення відповідних змін до ст. 154 (спекуляція) КК України 1960 року. На момент прийняття вказаного закону та перегляду вироку суду, додаткова міра покарання у вигляді конфіскації особистого майна засудженого була виконана, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Статтею 443 ЦК УРСР, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, шкода відшкодовується за рахунок держави в повному обсязі незалежно від вини службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду в порядку, встановленому законом, а саме: у разі заподіяння шкоди внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування взяття під варту як запобіжного заходу, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.  

Відповідно до вимог Указу Президії Верховної Ради СРСР від 18.05.1981 року «Про відшкодування шкоди, заподіяної громадянину незаконними діями державних та громадських організацій, а також посадових осіб при виконанні службових обов’язків»підлягає відшкодуванню шкода, заподіяна громадянину в результаті незаконного засудження.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивача 19 липня 1988 року вироком Суворовського народного суду м. Херсон було засуджено за спекуляціюв особо крупних розмірах за ч.3 ст.154 КК УРСР 1960 року до 5 років позбавлення волі з відбуванням покарання у ВТК посиленого режиму з конфіскацією особистого майна.

Ухвалою судової колегії по кримінальним справам Херсонського обласного суду від 23.08.1988 р. зазначений вирок залишено без змін.

Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки від 25.06.1991 №1255-ХП «Про захист споживчого ринку в Українській РСР»ст.154 КК УРСР було викладено в новій редакції, відповідно до якої, спекуляція визначалася як скуповування товарів або інших предметів, на які встановлено державні роздрібні ціни, в підприємствах (організаціях) торгівлі, а так само інших підприємствах, що здійснюють реалізацію товарів або інших предметів населенню, та їх перепродаж з метою наживи.

В зв’язку з прийняття вищевказаних змін до кримінального кодексу прокурором Херсонської області в 1991 році був внесений Протест на вирок Суворовського районного народного суду м. Херсон від 19.07.1988 року та на ухвалу судової колегії по кримінальним справам Херсонського обласного суду від 23.08.1988 р.

Постановою Президії Херсонського обласного суду від 23.08.1991 року за №44-у-190 Протест прокурора був задоволений та вирок Суворовського народного суду м. Херсона та ухвалу судової колегії по кримінальним справам Херсонського обласного суду відносно ОСОБА_1 були скасовані внаслідок зміни закону, зокрема ст.154 КК України, в діях останнього (на момент перегляду справи) відсутній склад злочину. Даний вирок було скасовано лише відносно ОСОБА_1, так як останній продовжував відбувати покарання, тобто вирок відносно нього остаточно не був виконаний. Відносно ОСОБА_2, який по справі є посібником в скуповуванні та перепродажу товару, вирок не був переглянутий, так як на момент прийняття вищевказаних змін до закону був виконаний, останній сплатив суму штрафу визначеного вироком суду.   

Таким чином, вирок Суворовського районного суду м. Херсон від 19.07.1988 р. був законним, переглянутий та скасований лише через декриміналізацію злочину, що надало можливість позивачу звільнитися від відбування покарання раніше визначеного вироком суду строку.

Тому, твердження позивача щодо його незаконного засудження є безпідставним.

Пунктом 2 Постанови Верховної Ради Української РСР від 03.07.1991 року «Про порядок виконання Закону Української РСР «Про захист споживчого ринку в Українській РСР»передбачено, що особи звільненні від подальшого відбування покарання в порядку, передбаченому пунктом 1 цієї постанови, від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, виконаного на день прийняття Закону Української РСР «Про захист споживчого ринку в Українській РСР», звільненню не підлягають.   

Матеріалами справи встановлено, що додаткова міра покарання відносно ОСОБА_1 у вигляді конфіскації особистого майна, а саме 39/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1, на момент прийняття вищевказаного закону була виконана.

Вищевказана чатина нерухомого майна перейшла у власність держави в особі Голопристанської міської ради Голопристанського району, Херсонської області, що підтверджується довідкою-характеристикою виданої БТІ від 23.02.1989 року, рішенням виконавчого комітету Голопристнаської міської ради народних депутатів від 11.12.1990 року за №356 «Про зміну ідеальних частин домоволодіння АДРЕСА_1», а також реєстраційним посвідченням від 17.12.1990 року, зареєстрованого в реєстрову книгу під реєстровим №73.

Відповідно до  ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вище наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

у задоволенні позову відмовлено повністю

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Голопристанської міської ради Голопристанського району Херсонської області про скасування рішення Голопристанської міської ради за №1008 від 11.11.2009 року та повернення житлового будинку шляхом відновлення права власності в зв’язку незаконним засудження – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Херсонської області через Голопристанський  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:Ю. В. Францішко