Ладижинський міський суд Вінницької області    

Справа №  2-а-1271/11

   П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И

 17.03.2011 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого –судді  Дернової В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Ладижин Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати  пенсії,-                    

                                                       В  С  Т  А  Н  О  В  И  В :

Позивач звернулася до суду з цим позовом і просила визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування та виплати їй підвищення (доплати) до пенсії не у відповідності з вимогами ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити їй підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до вимог чинного законодавства.

На обґрунтування позовних вимог позивач вказала на те, що вона відповідно до ст. 39  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на доплату до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, однак відповідач всупереч зазначеній нормі відмовляється провести відповідне нарахування цих виплат.

Позивач в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, однак подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

        Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа,  яка  бере  участь  у  справі,  має  право заявити  клопотання  про  розгляд  справи  за  її  відсутності.  Якщо  таке клопотання  заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд  справи  здійснюється  в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов   задоволенню не підлягає з наступних підстав.

        Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно ч.1 даної статті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

     Судом встановлено, що хоча позивач і є непрацюючим пенсіонером, однак зареєстрована у         с. Оляниця Тростянецького р-ну Вінницької області, яке згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року /додаток  № 1/ не віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, не надала до суду доказів свого фактичного постійного проживання на території посиленого радіоекологічного контролю, то вона не має права на підвищення (доплату) до пенсії для непрацюючих пенсіонерів, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а тому  позов задоволенню не підлягає.

      Враховуючи викладене, на підставі ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 94, 99-100, 122, 158-163 КАС України, суд, –

                                                              ПОСТАНОВИВ:

         У задоволенні позову - відмовити.

         Судові витрати залишити за позивачем.

         Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції  подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  КАС України,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови. Якщо суб'єкта владних  повноважень  у  випадках  та  порядку, передбачених  частиною  четвертою  статті 167 КАС України,  було повідомлено  про  можливість  отримання   копії   постанови   суду безпосередньо   в   суді,  то  десятиденний  строк  на  апеляційне оскарження постанови суду  обчислюється  з  наступного  дня  після закінчення  п'ятиденного  строку  з  моменту  отримання  суб'єктом владних повноважень повідомлення про  можливість  отримання  копії постанови суду.

Суддя    В. В. Дернова