РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року                                                                                    № 2-1633/11

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Грушицького А.І.,

за участю секретаря Шилової О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Детюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Волиньхолдінг»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ВАТ «Волиньхолдінг»про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування майнової та моральної шкоди. Заяву мотивує тим, що 13 серпня 2010 року був прийнятий на роботу на ВАТ «Волиньхолдінг»на посаду слюсаря-ремонтника 5 розряду. Наказом від 9 грудня 2010 року № 744 був звільнений з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Робота на даному підприємстві полягала в проведенні ремонту насосів РК-2 для заміни їх на лініях КЕТН 0506 з-під мультипроцесорів, які важать близько 70 кг. Керівництво проігнорувало прохання ОСОБА_1 надати помічника або наставника для ремонту насосів. Вказані насоси слід було піднімати, встановлювати на стіл та на агрегати для перекачки готового продукту. 19 листопада 2010 року, у п’ятницю, ОСОБА_1 отримав травму, пошкодив хребет і надірвав ліву руку. З 22 листопада по 7 грудня       2010 року знаходився на лікарняному. 8 грудня 2010 року ОСОБА_1 запропонували на роботі написати пояснення з приводу доповідних щодо недбалого ставлення до спецодягу та неякісного ремонту насосів.

Позивач доповідні вважає безпідставними, оскільки насоси ним не ремонтувалися, бо чекали своєї черги ремонту. Спецодяг пошкодив, виконуючи важку та відповідальну роботу по заміні трубопроводу водопостачання. Разом з іншими двома працівниками на висоті понад 3 м. обрізали болгаркою та зварювальним апаратом металеві труби діаметром 0,5 м., а від попадання іскри та розплавленого металу був пропалений спецодяг та взуття.

У зв’язку із звільненням за п. 3 ст. 40 КЗпП України позивач не може знайти роботу і утримувати сім’ю. У позивача двоє малолітніх дітей 2-х і 12-ти років та мати –інвалід 1 групи, яка потребує постійного догляду.

Позивач перебуває у пригніченому стані, дії відповідача призвели до порушення нормального ритму життя, душевних хвилювань і страждань.

Позивач просить суд поновити його на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також 50 000 грн. майнової та моральної компенсації. Судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, наведених в заяві. Додатково пояснив, що 8 грудня 2010 року запізнився на роботу, оскільки заходив у лікарню, де забрав картку працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду. 9 грудня 2010 року на обід пішов о 12 годині 30 хвилин згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку, обідав на території підприємства і до закінчення робочого дня за територію підприємства не виходив. Вважає, що догани йому винесено безпідставно та незаконно звільнено з роботи. Вказує, що накази про оголошення доган та наказ про звільнення надавалися йому для ознайомлення 9 грудня 2010 року одночасно.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що звільнення ОСОБА_1 з роботи проведено з додержанням вимог законодавства. Одна догана йому винесена за неналежний ремонт насосів та недбайливе ставлення до майна, інша –за відсутність на роботі без поважних причин протягом 3-х годин 8 грудня            2010 року. У зв’язку з тим, що після оголошення позивачу доган він 9 грудня 2010 року передчасно залишив робоче місце і о 12 годині пішов на обід, його було звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов слід  задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 555 від 13 серпня 2010 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на ВАТ «Волиньхолдінг»на посаду слюсаря-ремонтника             5 розряду.

З 22 листопада по 7 грудня 2010 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Торчинській районній лікарні.

Наказом № 36 від 9 грудня 2010 року ОСОБА_1 за неналежне виконання обов’язків, які передбачені його посадовою інструкцією (неякісний ремонт насосів РК-2) та недбайливе ставлення до майна оголошено догану.

Наказом № 37 від 9 грудня 2010 року ОСОБА_1 у зв’язку з його відсутністю на роботі без поважних причин протягом 3-х годин (з 08:30 до 10:30) оголошено догану.

Наказом № 744 від 9 грудня 2010 року зі змінами, внесеними наказом № 744/1 від 9 грудня 2010 року, ОСОБА_1 був звільнений з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір,  укладений на невизначений строк,  а  також строковий  трудовий  договір  до  закінчення  строку його чинності
можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом  
у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків,  покладених на нього трудовим договором або  правилами внутрішнього  трудового  розпорядку,  якщо  до  працівника  раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до роз’яснень, даних у п.п. 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»від 6 листопада 1992 року № 9 за передбаченими п. 3  ст. 40  КЗпП  підставами  працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі,  вчинений  після застосування до нього дисциплінарного або  громадського  стягнення за невиконання  без  поважних  причин  обов’язків,  покладених  на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Необхідно з’ясувати,  в чому конкретно проявилось порушення,  що стало приводом до  звільнення, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого  проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за  яких  вчинено  проступок, і попередня робота працівника.

Як вбачається з матеріалів справи в один день позивачу оголошено дві догани та цього ж дня його звільнено з роботи.

В наказі про припинення трудового договору не викладено, в чому конкретно проявилось порушення,  що стало приводом до  звільнення.

У наказі № 744 від 9 грудня 2010 року як підставу для його винесення було зазначено накази № 36 та № 37  від 9 грудня 2010 року. Наказом № 744/1 було внесено зміни до наказу № 744 та доповнено підстави для його винесення доповідною запискою інженера з ремонту ОСОБА_3 від 9 грудня 2010 року та актом про відмову надання пояснення на доповідну записку  від 9 грудня 2010 року. Наказ про внесення змін до наказу про звільнення містить номер через дріб, на ньому відсутній запис про ознайомлення працівника з цим наказом (такий, як на наказах про оголошення доган та про звільнення), запис про цей наказ відсутній у трудовій книжці.

У доповідній записці інженера з ремонту ОСОБА_3 від 9 грудня 2010 року зазначається що ОСОБА_1 9 грудня 2010 року о 12 годині не дочекавшись обідньої перерви залишив робоче місце передчасно, порушивши Правила внутрішнього трудового розпорядку. В акті про відмову надавати пояснення на доповідну записку зазначається, що ОСОБА_1 вийшов за територію підприємства на 30 хвилин раніше від початку обідньої перерви.

Як пояснили позивач та представник відповідача в судовому засіданні, на підприємстві функціонує електронна пропускна система, проте будь-яких достовірних даних про час залишення роботи позивачем відповідач не представив.

Позивач в судовому засіданні стверджував, що 9 грудня 2010 року на обід пішов вчасно. З урахуванням цих пояснень позивача, факт порушення позивачем трудової дисципліни 9 грудня 2010 року не є достовірно встановленим. Доповідну інженера з ремонту ОСОБА_3 від 9 грудня 2010 року суд оцінює критично, оскільки на неї відсутнє посилання у наказі № 744, а також є підстави оцінювати критично дату  складання наказу № 744/1.

Не наведено відповідачем даних про шкоду, яка була чи могла б бути заподіяна підприємству в зв’язку з тим, що позивач міг відбути на обід раніше часу, встановленого Правилами внутрішнього трудового розпорядку. І такий факт за його наявності за своєю тяжкістю суд оцінює як недостатній для застосування такого заходу дисциплінарного стягнення як звільнення.

Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 з роботи не можна визнати правильним, тому він підлягає поновленню на роботі.

На користь позивача з відповідача слід стягнути 6602,40 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 грудня 2010 року по 11 березня 2011 року включно (104,80 грн. х 63 робочих дні).

Поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є достатньою сатисфакцією заподіяної йому моральної шкоди. Позивачем не подано належних доказів про заподіяння йому відповідачем майнової шкоди. Тому в позові ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди слід відмовити.

З відповідача в доход держави слід стягнути 74,52 грн. (66,02+8,50) судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 215 ЦПК України, на підставі ст. 43 Конституції України, ст.ст. 40 п. 3, 149, 235, 236 КЗпП України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді слюсаря-ремонтника 5 розряду відкритого акціонерного товариства «Волиньхолдінг»з 10 грудня 2010 року.

 Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Волиньхолдінг» на користь ОСОБА_1 6602 (шість тисяч шістсот дві) грн. 40 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

 Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Волиньхолдінг» в доход держави 74 (сімдесят чотири) грн. 52 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Волиньхолдінг»про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя