№ 2а-461/11/0308

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Грушицького А.І.,

за участю секретаря Шилової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Буського взводу батальйону для обслуговування доріг державного значення Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби Буського взводу батальйону для обслуговування доріг державного значення Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Позов мотивує тим, що постановою від 23.11.2010 року позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. З винесенням даної постанови та накладенням штрафу не погоджується, вважаючи її незаконною. Просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав заяву в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об’ємі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 23.11.2010 року відносно позивача було винесено постанову за ч. 2 ст. 122 КУпАП про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. З вищезазначеної постанови вбачається, що позивач 20.11.2010 року о 11 год. 05 хв. на а/д Львів-Київ керуваючи автомобілем НОМЕР_1, на дорозі яка має дві смуги руху в одному напрямку рухався по крайній лівій при вільній правій смузі руху прямо, чим порушив п. 11.5 ПДР (а.с.4).

Судом встановлено, що при винесенні постанови були порушені права позивача по справі, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням. Наданих законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесуальних норм при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

При складенні протоколу про адміністративне правопорушення зі сторони особи, яка склала протокол, допущено ряд процесуальних порушень, зокрема, не зазначено відомостей про свідків, які були присутніми на місці події, не відібрано пояснення від свідків, порушника, оскільки останній не згідний з вказаним порушенням, не враховано характеру вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленими статтями 283, 284 КУпАП. В ній зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Дані обставини не були спростовані відповідачем, суду не було представлено доказів в підтвердження обставин, викладених в постанові по справі про адміністративне правопорушення.

Частиною 2 статті  71 КАС України  передбачено, що по адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, відповідачем в постанові невірно застосовано санкцію ч. 2 ст. 122 КупАП, яка передбачає накладення штрафу від двадцяти п'яти (425 грн.) до тридцяти   (510 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення водіями транспортних засобів правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що постанову від 23.11.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 159, 163, 167, 1712 КАС України, на підставі              ст.ст. 256, ч.2 ст. 293 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Постанову від 23 листопада 2010 року серії ВС № 296733 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП скасувати.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/.

З оригіналом згідно.

Суддя