Справа № 2а-1001/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

«16»грудня 2010 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Фастівського міськвиконкому про стягнення невиплачених коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що він є потерпілим від наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, має посвідчення 2 категорії, № НОМЕР_1, та  отримує щорічну допомогу на оздоровлення значно нижчу ніж передбачено ст. 48 ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05.10.2006 року № 231 –V. Управління праці та соціального захисту населення Фастівського міськвиконкому відмовило позивачу в перерахунку грошової компенсації, вважає дії відповідача неправомірними та просить стягнути невиплачені кошти з врахуванням індексу інфляції за 2009 рік.

Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши викладені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

При прийнятті постанови суд керується ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.99 КАС України.

Судом встановлено, що позивач евакуйований у 1986 році із зони відчуження внаслідок аварії на ЧАЕС у 1986 році. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам евакуйованим із зони відчуження виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі три мінімальні заробітні плати.

Разом з тим, ст.99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня. Коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на ньому наполягає одна із сторін, на що вказано в ст.100 КАС України.

Проаналізувавши всі надані докази по справі, суд приходить до висновку, що позивач дійсно пропустив встановлений законом строк для звернення до суду з вимогою про визнання дій відповідача неконституційними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Беручи до уваги встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, оцінюючи надані сторонами докази, суд вважає, що  позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6,10,11,19,69,71,99,100,111,112,158,159,163, 183-2,256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку відповідно до ч.8 ст. 183-2 КАС України. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови у строки передбачені ст. 186 КАС України. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя