09.02.2011

Справа №2а-32/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

«09»лютого 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого –судді Шабанова А. М.

                                              при секретарі – Шахторін А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора взводу ДПС  з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимира Миколайовича, про поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, про скасування постанови серії АЕ №135551 від 02 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до старшого інспектора взводу ДПС  з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимира Миколайовича, про поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, про скасування постанови серії АЕ №135551 від 02 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог у адміністративному позові та у судовому засіданні позивач посилався на те, що 02 лютого 2010 року старшим інспектором взводу ДПС з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимиром Миколайовичем відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого,  02 лютого 2010 року о 13 год. 08 хв. по вул. Леніна у місті Дніпропетровську, позивач керуючи автомобілем «Субару»державний номерний знак НОМЕР_1 зупинився у дії дорожнього знаку «3.34»«Зупинка заборонена», що зафіксовано приладом «Візир»№0812585. Одночасно на цій підставі старшим інспектором взводу ДПС з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимиром Миколайовичем була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2010 року серії АЕ №135551, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 300 (триста гривень) 00 грн. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою, незаконною та такою, що не відповідає нормам КУпАП, виходячи з наступного. По - перше, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Так, відповідачем у протоколі про адміністративне правопорушення, на підставі якого було ухвалено оскаржувану постанову зазначається, що адміністративне порушення полягає у зупинці в дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонено», що підтверджується показниками приладу «Візир»№0812585. Проте, з таким висновком позивач не погоджується з огляду на те, що адміністративне правопорушення він не скоював, вимоги Закону України «Про дорожній рух»не порушував. Так, він 02 лютого 2010 року рухався по вул. Леніна у м. Дніпропетровську, оскільки спереду було ДТП, рухався він з мінімальною швидкістю. Крім того, за знімках не видано чи стояв то автомобіль чи рухався, також не видно чи знаходився у цей час водій за кермом. Тому на думку позивача, притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі постанови, є незаконним з огляду на відсутність події правопорушення,  вини  позивача та належних доказів його скоєння. З огляду на це, позивач наголошує на тому, що при складенні постанови відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного проступку, за який законодавством України встановлено адміністративну відповідальність. Отже, на підставі вищевикладеного очевидним є те, що винесена відповідачем постанова є незаконною, невмотивованою, та за таких підстав підлягає оскарженню та скасуванню. У встановлений законом строк він не звернувся до суду з даним адміністративним позовом з поважних причин.

Позивач у судове засідання з’явився, адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив суд поновити йому строк для звернення до суду з даним  адміністративним позовом. Постанову серії  АЕ №135551 від 02 лютого 2010 року старшого інспектора взводу ДПС з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимира Миколайовича про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. скасувати, та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву з проханням слухати справу за його відсутності та винести рішення відповідно до діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 02 лютого 2010 року о 13 год. 08 хв. по вул. Леніна у місті Дніпропетровську, позивач керуючи автомобілем «Субару»державний номерний знак НОМЕР_1 зупинився у дії дорожнього знаку «3.34»«Зупинка заборонена», що зафіксовано приладом «Візир»№0812585.

Одночасно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення старшим інспектором взводу ДПС з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимиром Миколайовичем була складена постанова по справі про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2010 року серії АЕ №135551, відповідно до якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф у розмірі 300 (триста гривень) 00 грн.

Відповідно до ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення передбачений ст. 288 КУпАП, відповідно до якої, постанова органу (посадової особи) - про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями встановленими КУпАП.

Строк  оскарження   постанови   по  справі   про  адміністративне   правопорушення визначений ст. 289 КУпАП.

Враховуючи викладене, скарга підлягає розгляду у судах, яка прямо передбачає право особи оскаржити до районного (прирівняного до нього) суду постанову органів державної влади та посадових осіб, до яких належать і органи ДАІ та їх посадові особи.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Ст. 14-1 КУпАП передбачає, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кіноз'ємки, відеозапису, чи засобами фото - і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Крім того, прилад вимірювання «Візир»№0812585, на який посилається відповідач, як на підставу притягнення позивача до відповідальності, не може прийматися судом, як належний доказ вчинення правопорушення, з огляду на відсутність належного підтвердження порушення  вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена»саме позивачем.

Такий висновок не може бути відхилений судом з огляду і на те, що пристрій вимірювання швидкості «Візир»№0812585 не дає змоги встановити (ідентифікувати) особу порушника, місце, час скоєння правопорушення та інформація, що зафіксована ним не може бути витребувана, перевірена в ході судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні стверджував, що дійсно він 02 лютого 2010 року у потоці машин рухався по вул. Леніна у м. Дніпропетровську.  Рухався він з мінімальною швидкістю, оскільки спереду було ДТП на склався затор, автомобілі рухалися у заторі з мінімальною швидкістю, то поновлюючи рух, то зупиняючись. Саме у цей час і було зафіксовано нібито порушення правил Дорожнього Руху України.  Крім того, з наданих фотографій не видно чи стояв автомобіль у зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», та чи є кермом автомобілю водій.

Частина 4 ст. 70 КАС України зазначає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи докази у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем порушені права, свободи та інтереси позивача, які підлягають відновленню.

Вказана постанова відповідача не відповідає вимогам закону, а саме: ст.ст. 9, 33, 268, 256 КУпАП, оскільки при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При винесенні оскаржуваної постанови, цього зроблено не було, та посадовою особою, яка винесла цю постанову вимоги закону не враховані.

При винесенні постанови  порушені  права позивача, передбачені ст.268 КУпАП, а саме: особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право зокрема: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;  при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням.

Всіх наданих позивачу цим законом прав позивач був позбавлений, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, старшим інспектором взводу ДПС з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимиром Миколайовичем було винесено постанову про адміністративне правопорушення стосовно позивача на підставі ст. 283 КУпАП,  але позивач з нею не погодився.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної  відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Проте, в порушення зазначених вимог закону відповідачем ці вимоги закону не виконані.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані та повідомити, де вони знаходяться чи  можуть знаходитися.  Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у  нього  документи  та матеріали,  які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа,  яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Оскільки відповідач у судове засідання не прибув, на пропозицію суду докази на підтвердження правомірності своїх дій не надав, суд, з урахуванням наявних доказів у справі, вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 5 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 14-1, 247, 251, 274, 277, 280, 287, 288, 289 КУпАП,  ст.ст. 9, 11, 70, 71, 86,  103, 105-107, 158, 159, 160, 161-163, ч.2 ст. 1712 КАС України, суд, -

П О Т С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого інспектора взводу ДПС  з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимира Миколайовича, про поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, про скасування постанови серії АЕ №135551 від 02 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом до старшого інспектора взводу ДПС  з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимира Миколайовича, про поновлення строку для звернення до суду з даним адміністративним позовом, про скасування постанови серії АЕ №135551 від 02 лютого 2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Постанову серії  АЕ №135551 від 02 лютого 2010 року старшого інспектора взводу ДПС  з забезпечення супроводження УДАІ ГУ МВС України у Дніпропетровській області Маменко Володимира Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. скасувати, та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч.2 ст. 1712 КАС України рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                А.М. Шабанов