Справа №2- 2529/2007

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    7 грудня 2007 року Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді                       Павлової Ж.П.,

при секретарі                                  Іваненко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Національної Акціонерної страхової Компанії „Оранта”  та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог  Акціонерно-комерційного  Банку „Укрсоцбанк” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В

  В березні 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної Акціонерної страхової Компанії „Оранта”  та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог  Акціонерно-комерційного  Банку „Укрсоцбанк” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

  В заяві позивач вказав, що  в лютому 2004р. він придбав автомобіль FIAT DUCATO , який було застраховано в Миколаївській філії „Укрсоцбанк”, правонаступником якого з 10.01.2005р. стала НАСК „Оранта”. У зв*язку з чим 25.02.2005р. між ним та НАСК „Оранта” було підписано сертифікат  у відповідності до вимог Закону „Про страхування”.

14.08.2005р. його автомобіль знаходився на зберіганні в авто гаражному кооперативі „Сокол”, і коли позивач виїжджав з кооперативу на проїзну частину дороги,  двигун автомобіля прийшов у несправність. Після отримання дозволу  представника НАСК „Оранта” позивач відтранспортував автомобіль на станцію технічного обслуговування та звернувся з заявою до НАСК „Оранта” про настання страхового випадку”. З участю страхового агента 18.08.2005р. його автомобіль був оглянутий  та складено акт пошкоджень. Після чого позивач відремонтував автомобіль та звернувся до НАСК „Оранта” про відшкодування матеріальних затрат. Але йому було відмовлено з посиланням на те, що попадання води до  двигуна автомобіля не  є  страховим випадком.

У зв*язку з відмовою НАСК ”Оранта” про виплату страхової суми позивачу, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 89106,36 грн., з урахуванням кредиту , сплачених процентів за кредит, погашення суми кредиту,  пені за несвоєчасну сплату  страхового випадку. А також просив стягнути з відповідача  моральну шкоду в сумі 37 тис. грн. з посиланням на положення ст. 1167 ЦК України.

  В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та збільшили суму матеріальної шкоди в частині погашення кредиту до 63450 грн. , сплаченої суми процентів за отримання кредиту до 12793,71 грн. та пені за несвоєчасну сплату страхового випадку в сумі 14035,72 грн. А всього просили стягнути з відповідача 89106,36 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

  Представник відповідача позовні вимоги не визнав. Посилаючись на те , що пошкодження автомобіля зумовлені діями позивача, оскільки він експлуатував автомобіль в умовах паводку , чим порушив вимоги  п.5.3.16 правил добровільного  страхування транспортних засобів №100 , а також на те , що позивач не надав доказів по справі просив відмовити в задоволенні позову.

  Представник третьої особи Акціонерно-комерційного банку „Укрсоцбанк” в судове засідання не з*явився. В заяві просив розглядати справу в його відсутність.

  Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи . суд приходить до наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, 23.02.2004р. між позивачем та ВАТ „Страхова компанія „Укрсоцстрах” на термін 5 років  було укладено договір „В640-935/04/СТ страхування  заставлених засобів наземного транспорту , згідно якого було визначено умови страхування майнових інтересів, пов*язаних з володінням користуванням, розпорядженням  заставленим транспортним засобом.

Відповідно до листа ВАТ „Укрсоцстрах” всі обов*язки за вказаним вище договором  переходять до ВАТ  НАСК „Оранта” і  25.02.2005р.між  НАСК „Оранта” та позивачем було оформлено сертифікат №73 , згідно якого був продовжений страховий захист належного позивачу автомобіля.

14.08.2005р. належний ОСОБА_1 отримав пошкодження   в результаті  потрапляння води до камер згоряння двигуна та відбулось пошкодження деталей силового агрегату.Високий рівень води на дорозі був обумовлений сильними зливовими дощами, що пройшли в м.Миколаєві, що підтверджується довідкою Миколаївського обласного центру з гідрометеорології №258 від 07.09.2005р.

Відповідно до вказаної довідки  14.08.2005р. сума опадів, яка випала  досягла критерію стихійного метеорологічного явища.

Відповідно до договору  страхування від 23.02.2004р. страховими ризиками може бути і стихійні явища  , в тому числі і злива.

 16.08.2005р. позивач звернувся з заявою до Миколаївської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” про настання страхової події, та 18.08.2005р. аварійним комісаром ВАТ НАСК „Оранта” було проведено попередній огляд  транспортного засобу, а 22.08.2005р. повторний його огляд та опис пошкоджень автомобіля.

   04.11.2005р.   ВАТ НАСК „Оранта” відмовила  ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування.

    Відповідно до умов Правил добровільного страхування транспортних засобів №100, зареєстрованих МФ 03.02.2003р. на умовах яких укладено Договір страхування ( сертифікат серії УБ №159473 від 25.02.2005р.) страховим випадком є подія, що передбачена Договором страхування , яка виникла внаслідок настання страхових ризиків та в результаті чого завдані збитки майновим інтересам страхувальника, пов*язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим транспортним засобом. Вищевказаним договором страхування було передбачено такий страховий ризик як стихійне лихо.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,213,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В

     Рішення вступає в законну силу через 10 днів після його оголошення.

     Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через Заводський районний суд м. Миколаєва у порядку ст.294 , ст. 295 ЦПК України.

   Суддя                                        Павлова Ж.П.