Справа № 2- 2789/07
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2007 р.
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., суддів Щербини С.В. та Агєєвої Л.І., секретаря Іваненко Г.В., розглянувши в колегіальному складі в відкритому судовому засідання справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Територіального управління державної судової адміністрації у Миколаївській області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про визнання неправомірними дій в частині утримання податку з доходів фізичних осіб, стягненню грошової компенсації сум податку
В С Т А Н О В И В
В квітні 2007р. ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до суду з адміністративним позовом до Територіального управління державної судової адміністрації у Миколаївській області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про визнання неправомірними дій в частині утримання податку з доходів фізичних осіб, стягненню грошової компенсації сум податку.
В заяві позивачі вказали , що працюють суддями Жовтневого районного суду Миколаївської області і відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” від 10.07.1995р. №584/95 звільнені від сплати прибуткового податку.
В зв*язку з набранням чинності з 01.01.2004р. Закону України “про податок з доходів фізичних осіб” який передбачає лише соціальні пільги по сплаті вказаного податку , протягом 2004, 2005, 2006 років з нарахованої позивачам заробітної плати було утримано податок з доходів фізичних осіб, в розмірах вказаних , відповідно до довідки.
Посилаючись на п.п.22.2, 22.7 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 48, п.44 ст. 80 Закону України “Про державний бюджет України на 2004р.” та розпорядження Кабінету Міністрів України “Про деякі питання оплати праці суддів” від 20 січня 2004р. “22-р , ст. ст. 126, 130 Конституції України, ст.3 п.п.2.3 та ст. 11.14 Закону України “Про статус суддів” просили задовольнити їх позовні вимоги.
В судове засідання позивачі не з*явились. В заяві просили розглядати справу в їх відсутність. Позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
Представник Територіального управління державної судової адміністрації у Миколаївській області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала. Посилаючись на законність утримання протягом 2004,2005, 2006 років податку з доходів позивачів з нарахованої їм заробітної плати просила відмовити в їх задоволенні.
Представники Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України в судове засіданні не з*явились. Надали до суду письмові заперечення, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника територіально управління державної судової адміністрації у Миколаївській області , дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 працюють суддями Жовтневого районного суду Миколаївської області.
З 1 січня 2004р набрав чинності Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-4 , яким запроваджено податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до п.4 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-12 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов*язкових) платежів.
Відповідно до вимог зазначеного Закону Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Миколаївській області як податковим агентом утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачами як платниками податку сплачений податок з доходів фізичних осіб відповідно до наданих суду довідок від 12.03.2007р.
П.п.22.12.1 пункту 22.12 ст. 22 зазначеного вище Закону , у зв*язку з набранням чинності цим Законом , рекомендовано Президенту України скасувати укази Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб(прибуткового податку з доходів громадян).
Указом Президента України від 25 грудня 2003р. № 149/2003 визнано такими, що втратили чинність с 1 січня 2004р. в тому числі абзац четвертий ст. 1 Указу Президента від 10 липня 1995року №584 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», який встановлював, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.
Враховуючи наведене , колегія суддів вважає, що позивачами правомірно сплачений податок з доходів фізичних осіб у відповідних звітних періодах 2004-2006років як плата фізичної особи за послуги , які надаються їй територіальною громадою на території якої така фізична особа має податкову адресу ( абзац 1.13 статті1)
Зазначений податок сплачений в межах податкових відносин на користь Державного бюджету України і може бути повернутий( стягнений) з Державного бюджету у разі помилкової та/або надмірної сплати, за правилами бюджетного та податкового законодавства , відповідно до ст. 50 Бюджетного Кодексу та ст.. 15 Закону України « Про порядок погашення зобов*язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»
Посилання позивачів на розпорядження Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати праці суддів» від 20 січня 2004р. «»22-р , яким дозволено головам судів загальної юрисдикції здійснювати у 2004р. компенсаційні виплати суддям, пов*язані зі справлянням податку по Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» колегія суддів вважає безпідставним, оскільки п.1.та п.2 вказаного розпорядження така компенсація здійснюється в разі коли сума нарахованого заробітної плати за місяць після сплати податку на доходи фізичних осіб буде нижчою ніж розмір середньомісячної заробітної плати , нарахованої суддям за 1У квартал 2003року. Як вбачається із матеріалів справи відповідна доплата головою суду здійснена не була.
Обов*язку застосування зазначеного розпорядження жодним із відповідачів не передбачено.
Крім того, розпорядженням передбачено, що компенсаційна виплата здійснюється у межах видатків на оплату праці , передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Отримання компенсації у вигляді втрати заробітку не передбачено у Законі України «Про статус суддів» ,а також в інших законах України.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.ст.86,161-163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Територіального управління державної судової адміністрації у Миколаївській області, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України про визнання неправомірними дій в частині утримання податку з доходів фізичних осіб, стягненню грошової компенсації сум податку відмовити.
Постанова вступає в законну силу через 10 днів з дня її проголошення.
На постанову може бути подана апелляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в порядку, передбаченому ст. КАС України.
Головуючий суддя Заводського районного суду
м.Миколаєва Ж.П.Павлова
Судді Л.І.Агєєва
С.В.Щербина
Копія рішення вірна.
Жовтневий районний суд
Миколаївської області
ОСОБА_1
Заводський районний суд м.Миколаєва направляє на Вашу адресу копію постанови Заводського районного суду від 21.11.2007р.
Додаток - на 2-х аркушах.
Суддя Ж.П.Павлова