УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

          Справа № 22ц-20086/10                                                           Головуючий в 1-й інстанції

Категорія – 10.3.1 ( 111 )                                                               суддя    Коваленко Н.В.

                                                                                                Суддя -доповідач – Зубакова В.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Зубакової В.П.,

суддів -                       Неклеси В.І., Остапенко В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі адміністративну  справу за апеляційною скаргою Головного Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області на постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області, третя особа Управління праці та соціального захисту населення  Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення  пропущеного строку на звернення до суду, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов"язання щодо нарахування та сплати підвищення до пенсії як дитині війни, -  

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2009 року ОСОБА_1  звернувся з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області, третя особа Управління праці та соціального захисту населення  Криворізької районної державної адміністрації Дніпропетровської області про поновлення  пропущеного строку на звернення до суду, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов"язання щодо нарахування та сплати підвищення до пенсії як дитині війни, і просив поновити йому процесуальний строк звернення до суду та зобов`язати відповідача нарахувати та сплатити йому недоплачену суму підвищення до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31 грудня 2009 року, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до ч.1 ст.28 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою Криворізького районного суду Дніпропетровської області  від 28 квітня 2010 року, позовні вимоги позивача задоволені частково, поновлено йому процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визнано дії Головного Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області, щодо не нарахування та несплати  ОСОБА_1  підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року  та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710,90 грн., за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715,23 грн. та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1240,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» розмір мінімальної пенсії за віком не визначений. Розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Коштів для виплати  підвищень до пенсії Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» не передбачено.

Крім того, при розгляді справ, які носять публічно – правовий характер, суд не може ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що  позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року та відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с. 08, 10).

Згідно ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни, пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною)  та втратила чинність з 09.07.2007 року ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, якою  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про Конституційний суд України» рішення Конституційного Суду України підлягають безумовному виконанню всіма державними органами, органами місцевого  і регіонального  самоврядування, установами, організаціями, підприємствами, їх посадовими особами, об`єднаннями громадян та громадянами.

Отже, Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області  повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.

Проте, Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області   будь яких дій з цього приводу не здійснювало.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок підвищення до його пенсії як дитині війни з 22 травня 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/08 від 22 травня 2008 року  положення п.2 п.14 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено з 01 січня 2008 року інший порядок розрахунку підвищення до пенсії або  щомісячного довічного грошового  утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії «Дітям війни», були визнанні неконституційними та втратили чинність з дня прийняття вказаного рішення.

Виходячи з вищевикладеного, Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області  повинно було провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивача згідно вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008, та сплатити на його користь заборгованість з цих виплат.

Проте, Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області   будь яких дій з цього приводу не здійснювало.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області провести перерахунок позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період 09 липня по 31 грудня 2007 року, за період  з  22 травня по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Право позивача на отримання підвищення до пенсії відповідно  до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не залежить від наявності чи відсутності грошових коштів та належного фінансування, таке право надане державою і закріплено Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Крім того, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що органи державної влади не можуть  посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов`язків (справа «Кечко проти України», рішення від 18.11.2005 року).

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної  реалізації  програми з доплат дітям війни суд обгрунтовано до уваги не взяв, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов`язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядалось.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача у даній адміністративній справі щодо визнання протиправними дій відповідача щодо не нарахування та не сплати позивачу надбавки до пенсії, як дитині війни, за період з за період 09 липня по 31 грудня 2007 року, за період  з  22 травня по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, прийшов до правильного висновку про необхідність захисту прав позивача, однак, судом першої інстанції не враховано наступного.   

Згідно позовної заяви, позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати на користь позивача конкретну суму соціальної допомоги, визначену згідно наведеного розрахунку. Однак, згідно з п.2.2 п.п.6 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, відповідач відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші види виплати відповідно до чинного законодавства.

Визначаючи конкретний розмір підвищення до пенсії як дитині війни й зобов»язуючи відповідача виплатити його на користь позивача, суд першої інстанції допустив порушення правил застосування норм матеріального права, не врахувавши, що у відповідності до ст.. ст.. 21,105,162 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання  протиправними рішення, дій чи бездіяльності відповідача, зобов»язання вчинити його певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Нарахування позивачу соціальної державної допомоги є компетенцією управління Пенсійного фонду України і суд не може виконувати функції цього органу в частині нарахування конкретної суми соціальної допомоги.

З викладеного вбачається, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний позов повинен визнавати дії суб»єктів владних повноважень протиправними і зобов»язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про скасування постанови в цій частині позовних вимог та ухвалення нової постанови про зобов’язання Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 постанова суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, п.1 ч.1 ст. 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області  задовольнити частково.

Постанову Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2010 року в частині зобов'язання Головного Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області  нарахувати та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії  за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 710,90 грн., за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715,23 грн. та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в сумі 1240,20 грн. скасувати, та ухвалити в цій частині позовних вимог нову постанову.

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України  в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1  підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку  до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів  з дня набрання  нею законної сили.

Головуючий: (підпис)

Судді:   (підписи)

Згідно з оригіналом.

Суддя-доповідач:                                                       В.П.Зубакова