УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22а-20581/11 Головуючий у І інстанції
Категорія – 10.3.2 ( 1У ) Прасолов В.М..
Доповідач Барильська А.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Ляховської І.Є., Карнаух В.В.
розглянувши в письмовому провадженні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, стягнення грошової суми, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ ), та просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Саксаганському районі м. Кривого Рогу по відмові у перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи першої категорії; стягнути з УПФУ борг за неперерахування основної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи першої категорії з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року у розмірі 32778.24грн.; стягнути з УПФУ борг за неперерахування додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи першої категорії з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року у розмірі 5552.43грн.; зобов’язати УПФУ щомісячно сплачувати позивачу додаткову пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи першої категорії з 01.08.2009 року у розмірі 249грн. до періоду перерахунку пенсії у встановленому законом порядку; зобов’язати УПФУ сплатити позивачу індексацію за не донараховану основну пенсію за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року у розмірі 12321.34грн..
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2010 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано неправомірними дії УПФУ в частині невиконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні державної (основної) пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року.
Визнано неправомірними дії УПФУ в частині невиконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні додаткової пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, за період з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року.
Визнано неправомірними дії УПФУ в частині відмови перерахувати розмір державної (основної) пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року.
Визнано неправомірними дії УПФУ в частині відмови перерахувати розмір додаткової пенсії ОСОБА_2 як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року.
Стягнуто з УПФУ доплату державної (основної) пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року у сумі 32778.24грн..
Стягнуто з УПФУ доплату додаткової пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року у розмірі 5552.43грн..
Зобов’язано УПФУ здійснити виплату ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, індексацію в сумі 12321.34грн. за недоплачену державну (основну пенсію) за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто на користь держави з УПФУ судовий збір в сумі 506.52грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.
Зокрема: суд неправомірно застосував показник мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», до спірних правовідносин; суд не взяв до уваги, що питання визначення розміру пенсій, доплат і компенсацій та їх підвищення, відповідно до Закону встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у відповідності з якою УПФУ здійснювало виплату додаткової пенсії у розмірі 20% до прожиткового мінімуму. Суд не застосував річного строку звернення до суду, згідно положень ст.99 КАС, на чому наполягав відповідач в суді першої інстанції. Суд безпідставно стягнув судовий збір з відповідача, оскільки УПФУ звільнено від сплати судового збору згідно п.34 п.4 Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993р.,
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І -ї категорії та є інвалідом 3-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому була призначена у період з 01.01.2007 року по 02.11.2008 року державна пенсія відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 цього ж Закону.
Позивач отримував пенсію у період з 01.01.2007 року по 02.11.2008 року за ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.
03.11.2008 року позивачу, згідно його заяви, була призначена пенсія за віком відповідно до статті 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
13.07.2009 року позивач звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у розмірах, встановлених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але йому було відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з доведеності факту протиправної дії відповідача відносно не виконання ним приписів ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що призвело до порушення прав позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інваліда третьої групи на своєчасне нарахування та отримання держаної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням прожиткового мінімуму згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», й з обов’язку відповідача у зв’язку з цим здійснити перерахунок цих сум у відповідності до вищевказаного Закону. У зв’язку з чим, суд стягнув з відповідача на користь позивача доплату державної (основної) пенсії за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року у сумі 32778.24грн., доплату додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року у розмірі 5552.43грн., індексацію в сумі 12321.34грн. за недоплачену державну (основну пенсію) за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року.
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеними висновками суду, з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу застосування на 2007р. та 2008р.2009р. норм законодавства, які регулюють порядок та розміри виплат державної пенсії та додаткової пенсії учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС .
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи. Інвалідність пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, отримував державну пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС за період з 01.01.2007 року по листопад 2008 року.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 Закону, в редакції від 06.06.1996, інвалідам 3 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону, в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів третьої групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Зміни, внесені до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28 грудня 2007 року рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані неконституційним.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, позивачу, як, особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 3 групи, інвалідність якого пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідач повинен проводити виплати державної пенсії в період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.11.2008 та виплату додаткової пенсії у період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року у розмірах, передбачених Законом.
Однак, відповідачем позивачу проводилось нарахування і виплата державної та додаткової пенсії у розмірах нижчих, ніж передбачено зазначеними нормами Закону.
В запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який діяв на час виниклих між сторонами правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
У зв’язку з чим висновок суду щодо не пропуску позивачем строку позовної давності є помилковим.
Позивач звернувся з даним позовом 30 листопада 2009 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав в період з 01.01. 2006 р. по 29.11.2008 року, включно. Питання щодо поновлення пропущенного процесуального строку для звернення до суду з зазначеним позовом позивачем не ставилося.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що адміністративний позов в частині визнання неправомірними дії УПФУ щодо невиконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні та відмови перерахувати розмір державної ( основної) пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року; визнання неправомірними дії УПФУ в частині невиконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні додаткової пенсії та відмові в перерахунку розміру додаткової пенсії ОСОБА_2, як інваліду 3 групи 1 категорії , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, за період з 01.01.2007 року по 29.11.2008 року; не підлягає задоволенню.
Оскільки позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії УПФУ в частині невиконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні та відмови перерахувати розмір державної ( основної) пенсії ОСОБА_2 як інваліду 3 групи 1 категорії , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року, не підлягають задоволенню, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині зобов’язання здійснити виплату позивачу індексації в сумі 12321.34грн. за недоплачену державну (основну пенсію) за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року не підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в стягнення з УПФУ доплати державної ( основної) пенсії ОСОБА_2 к інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 01.01.2007 року по 01.11.2008 року у сумі 32778.24грн.; та доплати додаткової пенсії за період з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року у розмірі 5552.43грн.; не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до Положення про Пенсійний Фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
Згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, стягнення конкретної суми, не нарахованої Управлінням Пенсійного фонду, під час ухвалення судового рішення по даній справі неможливе. Крім того, за період з 01.01.2007 року по 29.11.2008 року позивачем пропущений строк позовної давності для звернення до суду з зазначеним позовом.
У зв’язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дії УПФУ в частині невиконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при нарахуванні додаткової пенсії ОСОБА_2 як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, з 30.11.2008 року, визнання неправомірними дії УПФУ в частині відмови перерахувати розмір додаткової пенсії ОСОБА_2 як інваліду 3 групи 1 категорії, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою за період з 30.11.2008 року підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, для позивача, згідно положень ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір додаткової пенсії повинен складати 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу при перерахунку додаткової пенсії позивачу мав застосовувати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений на 2008 рік ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і з 01 жовтня 2008 року складає- 498 грн. Прожитковий мінімум на 2009 рік встановлений ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і на 2009 рік складає 498 грн..
Однак, відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії у розмірах, нижчих, ніж передбачено законом.
Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», Постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначених вище Постанов Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні також посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача сплачувати йому в подальшому додаткову пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду третьої групи першої категорії з 01.08.2009 року у розмірі 249грн., щомісячно, не підлягають задоволенню, так як відповідно до ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, оскільки стягнення конкретної суми, не нарахованої Управлінням Пенсійного фонду, під час ухвалення судового рішення по даній справі неможливе з вище наведених підстав.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду, на підставі п.4 ч.1 ст. 202 КАС України – скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову та визнання неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 30.11.2008 року; зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплату додаткової пенсії позивачу згідно вимог ст. 50Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198,202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу – задовольнити частково.
Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16 лютого 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, стягнення грошової суми - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 30.11.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_2, згідно вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена, з 30.11.2008 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: