УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22а-20586/11 Головуючий у І інстанції
Категорія – 10.3.2 ( 1У ) Валуєва В.Г.
Доповідач Барильська А.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Ляховської І.Є., Карнаух В.В.
розглянувши в письмовому провадженні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу (надалі – УПФУ ), який в подальшому уточнив та просив суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу по відмові у перерахунку пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії; зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок основної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії з 01.01.2006 року по 01.09.2009 року в сумі 50274.83грн.; зобов’язати відповідача сплачувати йому щомісячно з 01.09.2009 року основну пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії у розмірі 3984грн. до перерахунку у відповідності до чинного законодавства України; зобов’язати відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії з 01.01.2006 року по 01.09.2009 року у сумі 11911.32грн..; зобов’язати відповідача сплачувати щомісячно з 01.09.2009 року додаткову пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії у розмірі 373.5грн. до перерахунку у відповідності до чинного законодавства. Стягнути спричинену йому моральну шкоду у розмірі 25 000 грн..
В обґрунтування позову зазначив, що він є інвалідом 2 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, має право на пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та на додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак, відповідач відмовляється виплачувати позивачу пенсію в повному обсязі.
Постановою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 03 лютого 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано дії УПФУ щодо призначення (перегляду) пенсії ОСОБА_2 протиправними. Визнано бездіяльність УПФУ щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року , за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та за період з 01 січня - по 01 вересня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком -неправомірними.
Зобов'язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 01 січня по 01 вересня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволені позовних вимог щодо перерахунку та виплати підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за 2006 рік, за період з 1 січня по 9 липня 2007 року, за період з 1 січня по 22 травня 2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, стягнення недоплачених сум та покладення зобов'язання здійснювати у подальшому зазначені виплати в конкретних розмірах –відмовлено .
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2010 року виправлено описку у резолютивній частині постанови від 03.02.2010 року та викладено її у новій редакції : зобов'язано УПФУ перерахувати та виплати різницю пенсії відповідно до вимог ст.54 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2000 року по 31.06.2004 року та з 01.07.2005 року по час винесення рішення суду та з 01.07.2004 року по 31.06.2005 в розмірі 8 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Зобов'язано УПФУ перерахувати та виплати різницю пенсії відповідно до вимог ст.50 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2000 року по 31.06. 2004 року та з 01.07.2005 року по час винесення рішення суду в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком та з 01.07.2004 року по 31.06.2005 року в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення пенсії як інваліду війни 2-ої групи відповідно до ст.13 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за період з 01.01.2000 року по день винесення рішення суду.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Зокрема: суд неправомірно застосував показник мінімальної пенсії за віком, визначений ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин; суд не взяв до уваги, що питання визначення розміру пенсій, доплат і компенсацій та їх підвищення, відповідно до Закону встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у відповідності з якою УПФУ здійснювало виплату додаткової пенсії у розмірі 20% до прожиткового мінімуму. Суд не застосував річного строку звернення до суду, згідно положень ст.99 КАС.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є особою, що постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І -ї категорії та є інвалідом 2-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку із чим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 цього Закону, розмір яких обчислений у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України.
ОСОБА_2 03 серпня 2009 року звертався до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії у розмірах, встановлених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але йому було відмовлено.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов ОСОБА_2, як особи, яка постраждала внаслідок ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС, і має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС І -ї категорії та є інвалідом 2-ї групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, дійшов до висновку що відповідачем порушені права позивача, як дитини війни згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду, з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом 2 групи. Інвалідність пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу, отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
У зв’язку з чим висновок суду про порушення відповідачем прав позивача, як дитини війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є неправильним.
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно статті 50 Закону, в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону, в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Зміни, внесені до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-У1 від 28 грудня 2007 року рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані неконституційним.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, позивачу, як, особі, віднесеній до 1 категорії, інваліду 2 групи, інвалідність якого пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідач повинен проводити виплати державної та додаткової пенсії в період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року, у розмірах, передбачених Законом.
Однак, відповідачем позивачу проводилось нарахування і виплата державної та додаткової пенсії у розмірах нижчих, ніж передбачено зазначеними нормами Закону.
В запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який діяв на час виниклих між сторонами правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Позивач звернувся з даним позовом 03 вересня 2009 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав в період з 01.01. 2006 р. по 02.09.2008 року, включно. Питання щодо поновлення пропущенного процесуального строку для звернення до суду з зазначеним позовом позивачем не ставилося.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що адміністративний позов в частині визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дзержинському районі м. Кривого Рогу по відмові у перерахунку державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії за період з 01.01.2006 року по 02.09.2008 року, включно; зобов’язання УПФУ здійснити перерахунок державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії з 01.01.2006 року по 02.09.2008 року; зобов’язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інваліду другої групи першої категорії з 01.01.2006 року по 02.09.2008 року, включно; не підлягають задоволенню з зазначених вище підстав.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.09.2008 року; зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 з 03.09.2008 року згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для додаткової пенсії та 8 мінімальних пенсій за віком для основної пенсії з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, для позивача, згідно положень ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір держаної пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком та розмір додаткової пенсії повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу при перерахунку пенсії позивачу мав застосовувати прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік встановлений ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і з 03 вересня 2008 року складає- 482 грн., з 01 жовтня 2008 року – 498 грн. Прожитковий мінімум на 2009 рік встановлений ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» і на 2009 рік складає 498 грн..
Однак, відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу додаткової пенсії у розмірах, нижчих, ніж передбачено законом.
Постанова Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розміру пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету», Постанова Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягають застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначених вище Постанов Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні також посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування законного та обґрунтованого судового рішення.
Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача сплачувати йому щомісячно з 01.09.2009 року державну пенсію в сумів 3984шогт та додаткову пенсію в сумі 373.5грн. до перерахунку у відповідності до чинного законодавства України, не підлягають задоволенню, так як відповідно до ст.2 КАС України завданнями адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, стягнення конкретної суми, не нарахованої Управлінням Пенсійного фонду, під час ухвалення судового рішення по даній справі не передбачено законодавством.
Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 25 000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами не передбачають права позивача на відшкодування моральної шкоди.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду -скасуванню з ухваленням нової постанови відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 КАС України про часткове задоволення адміністративного позову та визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 03.09.2008 року; зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для додаткової пенсії та 8 мінімальних пенсій за віком для основної пенсії та виплату з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена, за період з 03.09.2008 року.
У зв’язку з тимё що постанова суду підлягає скасуванню, колегія суддів вважає за необхідне скасувати і ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 04 червня 2010 року.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198,202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу – задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 03 лютого 2010 року та ухвалу суду від 04 червня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову.
Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії та відшкодування моральної шкоди, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.09.2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу провести перерахунок та виплату державної пенсії та додаткової пенсії ОСОБА_2 згідно вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком для додаткової пенсії та 8 мінімальних пенсій за віком для основної пенсії з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: