УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Справа № 22-а-20584/11                                         Головуючий в 1 інстанції

Категорія № 10.3.2 ( 1V )                                           Іванов С.М.

                                                                                  Доповідач – Барильська А.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Барильської А.П.,

суддів – Карнаух В.В., Ляховської І.Є.

розглянувши в порядку  письмового провадження  в м. Кривому Розі  адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому    районі м.Кривого  Рогу   на постанову Інгулецького  районного суду м.Кривого Рогу від  06 травня     2010 року за позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України  в  Інгулецькому  районі м.Кривого Рогу,  Управління праці  та соціального   захисту  населення  виконавчого  комітету  Інгулецької  районної  у місті  ради, про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -

       В С Т А Н О В И Л А :   

        У серпні  2009 року  ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України  в  Довгинцівському  районі м.Кривого Рогу (надалі- УПФУ) та Управління праці  та соціального   захисту  населення  виконавчого  комітету  Інгулецької  районної  у місті  ради (надалі – УПСЗН) про визнання дій суб’єкта владних  повноважень протиправними  та покладення  зобов’язання  здійснити  перерахунок основної та додаткової  пенсії з 01.02.1997 року по  31.07.2004 року.

        В обґрунтування позову посилався на те, що він є постраждалим від  наслідків  аварії на ЧАЕС , відноситься до 1 категорії , інвалідом 3 групи, у зв’язку із чим просив суд  визнати відмову  в перерахунку йому основної та  додаткової пенсії неправомірною;  зобов’язати відповідача  здійснити   нарахування   пенсії у відповідності  із   нормами   діючого  законодавства з.02.1997 року по  31.07.2004 року; зобов’язати в подальшому  провадити нарахування згідно  вимог  законодавства.

         Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 06 травня 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2 Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України  в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу (надалі – УПФУ) щодо відмови ОСОБА_2   в перерахунку  державної та додаткової пенсії відповідно  до  вимог ч.4ст.54 та ст..50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року.

         Зобов’язано УПФУ здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 державну та додаткову пенсію за зазначений період , виходячи  із мінімальної пенсії за віком, встановленої  відповідно до  ч.3 ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст..1 Закону України « Про затвердження  прожиткового мінімуму на  2002 рік», ст..1 Закону України  «Про затвердження прожиткового мінімуму на  2003 рік» із врахуванням сум, які були виплачені  за вказаний період.  В іншій частині  позову  відмовлено.

             В апеляційній скарзі УПФУ ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи.

              Зокрема, вважають що судом першої інстанції не враховано  що розмір пенсій   визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №831  від 26.07.1996 року « Про підвищення  розмірів пенсій  призначених до  1 серпня 1996 року  , та порядок обчислення пенсій, які призначаються  після  01 серпня 1996 року».

            Окрім того, судом  помилково  застосовано до спірних  правовідносин  ч.2 ст.46 ЗУ «Про  загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування»,  яка   передбачає,  що до  нарахованих, але не виплачених  сум не застосовується  строк  позовної   давності, однак  позивачу  спірні   суми не були   нараховані , тому  суд повинен був  застосувати  ст.99,100 КАС України до позовних  вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної  скарги  та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФУ    підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно посвідчення серії А № НОМЕР_1 виданого 18.09.2006 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід  3 групи.

Позивач отримує  додаткову пенсію, відповідно ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілий  внаслідок  Чорнобильської катастрофи.

Частково  задовольняючи позовні  вимоги ОСОБА_2, в частині визнання протиправними дії  УПФУ щодо відмови ОСОБА_2   в перерахунку  державної та додаткової пенсії відповідно  до  вимог ч.4ст.54 та ст..50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2002 року по 31.12.2003 року та зобов’язання УПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії за зазначений період , виходячи  із мінімальної пенсії за віком, встановленої  відповідно до  ч.3 ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст..1 Закону України « Про затвердження  прожиткового мінімуму на  2002 рік», ст..1 Закону України  «Про затвердження прожиткового мінімуму на  2003 рік» із врахуванням сум, які були виплачені  за вказаний період, суд першої  інстанції  виходив  з доведеності   протиправних  дій  відповідача, щодо   відмови  в перерахунку основної та  додаткової пенсії.

Однак,  повністю, колегія  суддів не може  погодитися  із таким  висновком  суду  з огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50  Закону передбачає , що особам, віднесеним  до 1 категорії , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, інвалідам ІІІ групи, дітям – інвалідам, а також  хворим  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи  на променеву  хворобу в розмірі 50 процентів  мінімальної пенсії за віком.

Відповідно  ч.1 ст.54 Закону , в редакцій, яка  діяла  на спірний  період , пенсія  по інвалідності , що  настала  внаслідок  каліцтва  чи захворювання , і пенсії у зв’язку із  втратою  годувальника  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи можуть  призначатися  за бажанням  громадянина  із  заробітку , одержаного   за роботу  в зоні  відчуження в 1986-1990 роках  у розмірі  відшкодування фактичних  збитків, який  визначається  згідно  законодавства.  Відповідно ст..54 Закону  в усіх випадках  розміри пенсій для інвалідів, що до  яких встановлено  зв'язок  з Чорнобильською катастрофою , не можуть  бути  нижчими:  по ІІІ групі  інвалідності – 6 мінімальних  пенсій  за віком .  

Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Суд  першої  інстанції  вірно  прийшов  до  висновку щодо  протиправності   відмови  відповідача  у перерахунку  пенсії  позивачу.  

В  запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який діяв на час виниклих між сторонами правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк,  якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

У зв’язку з чим, висновок суду щодо не пропуску позивачем строку позовної давності та посилання  на застосування  до  спірних  правовідносин ст.87 ЗУ «Про  пенсійне  забезпечення», яка передбачає,  що  суми  пенсії нараховані,  але не одержані  своєчасно  з вини органу , що призначає  або виплачує  пенсію, виплачуються  за минулий час  без  обмеження  будь-яким  строком - є помилковим, оскільки  суми перерахунку   основної  та додаткової  пенсії  ОСОБА_2 не були  призначені та нараховані  відповідачем.

Позивач звернувся з даним позовом 07 серпня  2009 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав в період з 01.02.1997 р. по 07.08.2008 рік. Питання щодо поновлення пропущенного процесуального строку для звернення до суду з зазначеним позовом позивачем не ставилося.

            За таких обставин колегія суддів  вважає,  що  постанова  суду   в частині  задоволення  позовних  вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню  з прийняттям нової  постанови , згідно  вимог  п.4 ч.1 ст.102 КАС України,  про   відмову  в задоволенні  позовних  вимог.

          В іншій частині постанова суду не оскаржена.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 207 КАС України колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України  в Інгулецькому   районі м. Кривого Рогу – задовольнити.

Постанову  Інгулецького   районного суду м.Кривого Рогу від 06 травня 2010 року   - скасувати та ухвалити  нову  постанову про  відмову ОСОБА_2  в задоволенні  позовних  вимог до Управління Пенсійного фонду України  в  Інгулецькому  районі м.Кривого Рогу,  Управління праці  та соціального   захисту  населення  виконавчого  комітету  Інгулецької  районної  у місті  ради щодо  визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України  в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо відмови ОСОБА_2   в перерахунку  державної та додаткової пенсії відповідно  до  вимог ч.4ст.54 та ст..50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок  Чорнобильської катастрофи» , зобов’язання відповідача  здійснити   нарахування   пенсії у відповідності  із   нормами   діючого  законодавства з.02.1997 року по  31.07.2004 року.

В іншій частині  постанову  суду  залишити  без  змін.

Постанова   набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: