УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20583/11 Головуючий в 1 інстанції
Категорія № 10.3.2 ( ІV ) Костенко В.В.
Доповідач – Барильська А.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Барильської А.П.,
суддів – Карнаух В.В., Ляховської І.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу та ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25 травня 2010 року за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та покладення зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу (надалі- УПФУ) про визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та покладення зобов’язання здійснити перерахунок пенсії. При цьому посилається на те, що він є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС , відноситься до 2 категорії , у зв’язку із чим просив суд визнати відмову в перерахунку йому основної та додаткової пенсії неправомірною; зобов’язати відповідача здійснити нарахування основної та додаткової пенсії у відповідності із нормами діючого законодавства; зобов’язати УПФУ нарахувати та виплатити різницю в додатковій пенсії за період з 01.01.2006 року по даний час; зобов’язати в подальшому провадити нарахування ; зобов’язати провести перерахунок пенсії за віком з дати звернення до суду та в подальшому нараховувати згідно вимог законодавства.
Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача, щодо відмови ОСОБА_2 у донарахуванні та виплаті додаткової пенсії відповідно до вимог ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано УПФУ донарахувати та виплатити ОСОБА_2 додаткову пенсію відповідно до вимог ст.51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії з 23.07.2006 року , з урахуванням виплачених у цей період сум. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, вважають, що судом першої інстанції не врахована неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин. Відповідач вважає, що розмір пенсій, доплат визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року та № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», судом не застосовано ст..99,100 КАС України до позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постанови суду та ухвалення нової постанови про задоволення позову у повному обсягу, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що судом неправомірно не застосовано ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для перерахунку його основної пенсії та не зобов’язано відповідача в подальшому здійснювати нарахування у відповідності із діючим законодавством.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга УПФУ підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_2 - залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно посвідчення серії А № НОМЕР_1 виданого 27.10.1997 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.
З 23.07.2006 року отримує пенсію за віком, відповідно ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та додаткову пенсію відповідно ст..51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у донарахуванні та виплати додаткової пенсії на підставі ст.51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язання відповідача донарахувати і виплатити позивачу додаткову пенсію , у відповідності із нормами діючого законодавства з 23.07.2006 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, суд першої інстанції виходив з доведеності протиправних дій відповідача, щодо відмови в перерахунку додаткової пенсії з 23.07.2006 року.
Однак повністю, колегія суддів не може погодитися із таким висновком суду з огляду на наступне.
Стаття 50 Закону передбачає , що особам, віднесеним до 2 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зміни, внесені до ст.. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 107 –VІ від 28.12.2007 р., рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 р. визнані неконституційними.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України , закони та інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 50 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
При перерахунку додаткової пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягає застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Таким чином, позивачу , як особі, віднесеній до 2 категорії , відповідач повинен проводити виплати додаткової пенсії у період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 р. по 16.12.2008 р. у розмірах, передбачених Законом.
Однак, відповідачем позивачу проводилось нарахування і виплата державної та додаткової пенсії у розмірах нижчих, ніж передбачено зазначеними нормами Закону.
В запереченні на позов відповідач наполягав на застосуванні ст. 99 КАС України під час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с.23).
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, який діяв на час виниклих між сторонами правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
У зв’язку з чим висновок суду щодо не пропуску позивачем строку позовної давності та посилання на застосування до спірних правовідносин ст.257 ЦК України є помилковим.
Позивач звернувся з даним позовом 16 грудня 2009 року. Враховуючи положення ст. 99 КАС України, позивачем було пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав в період з 01.01.2006 р. по 16.12.2008 рік. Питання щодо поновлення пропущенного процесуального строку для звернення до суду з зазначеним позовом позивачем не ставилося.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду в частині визнання дії відповідача протиправними щодо відмови в перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок додаткової пенсії скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про часткове задоволення позовних вимог в цій частині. Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу щодо відмови проведення перерахунку додаткової пенсії згідно вимог ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними. Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу провести перерахунок ОСОБА_2 додаткової пенсії відповідно ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, згідно 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 16.12.2008 року, з урахуванням сум, які були виплачені.
Колегія суддів , погоджується з висновками суду першої інстанції , щодо відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову про перерахунок основної пенсії, на підставі ст. 56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки, відповідно довідки відповідача, позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно ч.13 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок ЧАЕС», призначається одна пенсія за вибором. У зв’язку із чим, позовні вимоги в частині визнання дій Управління Пенсійного фонду України в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу щодо перерахунку основної пенсії на підставі положення ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не підлягають задоволенню.
Посилання , позивача в апеляційній скарзі на не застосування судом першої інстанції, до спірних правовідносин п.2 ст.56 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок ЧАЕС», колегія суддів не може взяти до уваги з вищенаведених підстав.
Доводи апеляційної скарги позивача, щодо не зобов’язання судом першої інстанції відповідача в подальшому проводити йому нарахування додаткової пенсії , є безпідставними , та такими, що не ґрунтуються на Законі.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Таким чином, неможливо зобов'язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому, тому в частині позовних вимог щодо зобов’язання відповідача в майбутньому виплачувати позивачу додаткову пенсію згідно ст. 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок ЧАЕС» задоволенню не підлягають, тому висновку суду першої інстанції в цій частині вірний.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду в частині відмови ОСОБА_2 в задоволенні позову відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу задовольнити частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 25 травня 2010 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати.
Ухвалити нову постанову про часткове задоволення цих позовних вимог.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу щодо відмови проведення перерахунку додаткової пенсії згідно вимог ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м.Кривого Рогу провести перерахунок ОСОБА_2 додаткової пенсії відповідно ст.50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, згідно 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 16.12.2008 року, з урахуванням сум, які були виплачені.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: