УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-а-20098/11 Головуючий в 1 інстанції
Категорія № 10.3.2 ( 1 ) Іванов С.М.
Доповідач – Барильська А.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді – Барильської А.П.,
суддів – Карнаух В.В., Ляховської І.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кривому Розі справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу про визнання протиправними дії та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2009 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом та просив суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу (далі- УПФУ) стосовно відмови в перерахунку пенсії та додаткової пенсії за період з 01.01.2004 року по 31.08.2009 року у розмірі передбаченому п.4 ст.54 ,ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити пенсію та додаткову пенсію , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком , передбаченої Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» , як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ої категорії інваліду ІІІ групи, за період з 01.01.2004 року по 31.08.2009 року.
Постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року частково задоволено позов ОСОБА_2. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_2 додаткової пенсії відповідно до вимог ст..50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.07.2009 року по 31.08.2009 року.
В апеляційній скарзі УПФУ ставить питання про скасування постанови суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позову, у зв’язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, вважають що судом першої інстанції не врахована неможливість застосування показника мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до спірних правовідносин. Відповідач вважає, що розмір пенсій, доплат і компенсації визначається Кабінетом Міністрів України, у зв’язку з чим позивачу правомірно проведені виплати у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, згідно посвідчення серії А № НОМЕР_1 виданого 07.03.2007 року Дніпропетровською обласною державною адміністрацією, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та є інвалідом ІІІ групи, інвалідність пов’язана з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу, отримує пенсію згідно розпорядження УПФУ від 30.07.2007 року за віком та додаткову пенсію, як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи .
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону передбачає , що особам, віднесеним до 1 категорії , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі інвалідам ІІІ групи 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону, в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову позивачу в задоволенні вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та зобов’язання виплати основної державної пенсії ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.4 ст.54 Закону«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , оскільки позивач з 30.07.2007 року отримує пенсію за віком на пільгових умовах на підставі Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і відповідно ч.13 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус і соціальний захист громадян ,які постраждали внаслідок ЧАЕС», призначається одна пенсія за вибором. Рішення суду в цій частині позивачем не оскаржено.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що при перерахунку додаткової пенсії позивачу має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Згідно частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підлягає застосуванню, оскільки згідно з положеннями частини четвертої ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Застосування зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Безпідставні, також, посилання відповідача в апеляційній скарзі на необхідність застосування положень ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» згідно яких, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щорічної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
В іншій частині постанова суду не оскаржена.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу - відхилити.
Постанову Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 26 лютого 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: