УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20318/11
Справа 22ц-20318/11 Головуючий у І інстанції
Категорія 26 (ІІІ ) Водоп’янов С.М.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Митрофанової Л.В., Карнаух В.В.
при секретарі – Бадалян Н.О.
за участю : представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат » - Голоцвана Дмитра Володимировича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат » на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 04 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат » про відшкодування моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі – ВАТ «КЗРК») про стягнення моральної шкоди у зв’язку із професійним захворюванням та просив суд стягнути з відповідача на його користь 121 000 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 04 листопада 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь позивача 50 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. З ВАТ «КЗРК» стягнуто на користь держави 120 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи та 500 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «КЗРК» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права.
А саме: суд помилково застосував до спірних правовідносин ст.ст.153 та 237-1 КЗпП України, та 1167 Цивільного Кодексу України, залишивши поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1рп/2004, яким встановлено, що відшкодування моральної шкоди не передбачено для осіб, які підлягають обов’язковому соціальному страхуванню. Крім того, судом не враховано, що позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди та не надано доказів вини ВАТ «КЗРК» у спричиненні йому моральних страждань; позивачем не наданий висновок МСЕК про наявність факту спричинення йому моральної шкоди, а в задоволенні клопотання відповідача про проведення експертизи наявності у позивача моральної шкоди судом відмовлено; сума стягнутої моральної шкоди визначена без урахування п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року; сума стягнутих судових витрат не відповідає законодавству.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 1989 року працював на підземних дільницях на шахтах «Октябрська» та «Більшовик» РУ ім..Комінтерна,ШУ «Октябрське «ВО «Кривбасруда» та ВАТ «КЗРК» у шкідливих умовах праці.
Висновком МСЕК від 19.11.2008 року первинно ОСОБА_3 було встановлено 50 % втрати професійної працездатності та визнано інвалідом ІІІ групи.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу вперше 50 % втрати професійної працездатності він перебував у трудових відносинах з ВАТ «КЗРК»; саме з вини відповідача, який порушував норми з безпеки праці та не забезпечив безпечних умов для роботи, позивач частково втратив працездатність.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_3 знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв’язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. У зв’язку з чим доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом ст.ст. 153, 237-1 КЗпП є безпідставними.
Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу.
Доводи відповідача про те, що моральна шкода повинна відшкодовуватися Фондом соціального страхування не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки первинна втрата професійної працездатності ОСОБА_3 була встановлена з 19.11.2008 року.
Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідача у цьому є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача. Враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
На думку колегії суддів, суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, а також конкретних обставин по справі.
За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер професійного захворювання , пов’язані з ним фізичні і моральні страждання, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з ВАТ «КЗРК» на користь позивача з 50 000грн. до 40 000 грн.
При вирішенні питання розподілу судових витрат судом першої інстанції порушено норми Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та «Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів , пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 року та помилково стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь держави судовий збір у сумі 500 грн. та витрати на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. а тому, в цій частині рішення підлягає зміні, та зменшенню розміру судового збору до 8,50 грн. і розміру витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи до 15 грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3 ч.1 ст. 309 ст.ст.313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат » задовольнити частково.
Змінити рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 04 листопада 2010 року, зменшивши суму стягнутої моральної шкоди з відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат » на користь ОСОБА_3 до 40000 грн.
Змінити рішення суду в частині розміру судового збору та розміру витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи стягнутої з відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат » на користь держави, зменшивши розмір судового збору до 8,50 грн. та розмір витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи до 15 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Суддя: