Справа 2-73/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 січня   2011    року  Чорноморський районний суд   Автономної Республіки    Крим

у   складі головуючого - судді Єрохіної І.В.,

                при секретарі   -        Рудай Д.С.,

розглянувши у    відкритому судовому засіданні у смт. Чорноморське цивільну справу за позовом    ОСОБА_1 до ТОВ «Тарханкут Агро»про розірвання договору оренди земельної ділянки,    

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Тарханкут Агро»  про розірвання договору оренди земельної ділянки.  Свої вимоги мотивує тим, що він прийняв спадщину після смерті батька та є власником земельної ділянки, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом. Земельна ділянка була отримана його батьком в рахунок земельного паю. 01.07.2007 року між його батьком –ОСОБА_2 та ТОВ «Тарханкут Агро»був укладений договір оренди землі. Згідно умов укладеного договору орендна плата встановлена у договорі в розмірі 968,75 гривень на рік. Згідно Указу Президента України № 725 від 19.08.2008 року розмір орендної плати за  землю, яка була отримана громадянами в рахунок земельного паю, не може бути менш ніж 3% від вартості землі на рік. Крім того, орендар зобов’язаний відповідно до п. 10 договору проводити нарахування орендної плати з урахуванням індекса інфляції, що відповідач не виконує. У 2010 році виплата орендної плати пропонується тільки зерном з току без відповідного документу про його якість. Він звертався до відповідача щодо з письмовою пропозицією щодо розірвання договору оренди, але відповідач відмовився від отримання поштового відправлення. Вважає, що відповідач порушує його права, як власника земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди землі.   

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та пояснили згідно до вищевикладеного. Додали, що відповідач пропонував позивачу орендну плату грошима, але він на свій розсуд виявив бажання отримати орендну плату зерном.  Позивач звертався до відповідача з усною пропозицією про збільшення орендної плати, але йому було відмовлено. Просить розірвати договір оренди земельної ділянки.

Представник відповідача Константинова Ю.М. в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що ТОВ «Тарханкут Агро»виконує в повному обсязі всі умови договору, тому немає жодних підстав для його розірвання. Указом Президента України № 725 від 19.08.2008 року рекомендовано збільшення орендної плати до 3% від вартості землі, але це положення носить рекомендований. Відповідно до п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається за згодою сторін. Орендна плата виплачується грошима, як передбачено договором. Але якщо орендодавець бажає, то орендну плату можливо отримати натуроплатою. Позивач виявив бажання отримати орендну плату зерном. Також пояснила, що орендна плата виплачується з урахуванням індексу нормативно-грошової вартості земельної ділянки, що підтверджується розрахунком. Крім того, до об’єктів індексації інфляції не відносяться доходи громадян від надання в оренду майна, а індексується лише нормативна грошова оцінка землі. Тому вважає, що підстав для задоволення позову немає, просить в позові відмовити. Характер.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.   

           Згідно зі ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.   

Судом встановлено, що ОСОБА_2 –батько позивача та відповідач, виражаючи вільне волевиявлення, уклали договір оренди землі, визначивши розмір орендної плати (а.с. 7). Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом та став власником земельної ділянки площею 8,3390 га, що знаходиться на території Окунівської сільради Чорноморського району, кадастровий номер 0125687300-07-001-0036, що належала спадкодавцю на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії КМ № 024627 від 25.05.2004 року (а.с.5).

01 липня 2007 року між ТОВ «Тарханкут Агро»та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі № 32. Відповідно до п. 9 укладеного договору, орендна плата становить 968,75 грн. на рік, що складає 1,294 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.   

Невідповідність орендної плати положенням Указу Президента України не суперечить Закону, оскільки Законом України «Про оренду землі»право встановлення розміру орендної плати надано сторонам у договорі.   

Відповідно до частини 1 і 2 ст. 21 Закону «Про оренду землі»від 6 жовтня 1998 року № 161-Х1У орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за  користування  земельною ділянкою.   Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди ( крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону «Про плату за землю»).   

Пунктом 1 Указу Президента України № 92/2002 (зі змінами внесеними Указами Президента від 13.09.2002 року та 19.08.2008 року) визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема, шляхом запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток ( паїв) у розмірі не менше 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю)  та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря.   Ця норма Указу, який був прийнятий після укладання сторонами договору, на думку суду, має рекомендований характер, а тому вона не могла бути підставою для зміни умов договору оренди, за якими сторони досягли домовленості під час його укладення, а у випадку відмови в  зміні умов договору, його розірвання. Але позивач, зокрема, не надав доказів того, що він звертався до відповідача з пропозицією збільшити розмір орендної плати.  Положення Указу Президента несуть рекомендований характер, тобто передбачають  можливість  укладання договорів оренди на умовах  встановлення розміру  орендної плати в межах 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки і не може розцінюватися  як порушення іншою стороною  істотних умов  договору, оскільки сторони, які його уклали не  могли розраховувати на те що Указом Президента України буде підвищений розмір  орендної плати до 3%.   

          Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання.  Як вбачається з платіжних відомостей, наданих представником відповідача, ОСОБА_2 отримував орендну плату готівкою, тобто умови договору виконувались.

          Позивач по справі, отримав спадщину, виявив бажання отримувати орендну плату натуроплатою –зерном. При цьому, не заперечував в судовому засіданні, що йому пропонували отримати орендну плату грошима, але він відмовився. Тобто відповідачем виконувались умови договору в цій частині.            

Відповідно до п. 3 «Порядку проведення індексації грошових доходів громадян», затвердженого постановою КМ України від 17.07.2003 року № 1078 до об’єктів індексації у зв’язку з інфляцією не відносяться доходи громадян від надання в оренду майна (орендна плата).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до ст.. 23 Закону України «Про плату за землю»станом на 01 січня кожного року необхідно індексувати на коефіцієнт індексації, розрахований виходячи з середньорічного індексу інфляції відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель», затвердженим постановою КМ України № 783 від 12.05.2000 року.  Як вбачається з матеріалів справи ( а.с. 26, 27, 33, 37) відповідачем щорічно здійснювалась індексація нормативної грошової оцінки землі, з якої розраховувався розмір орендної плати.  

Ч. 1 і 2 статті 651 ЦК України передбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним  є таке  порушення стороною договору, коли наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.   

З зазначеного вище вбачається, що умови договору з боку відповідача виконувались в повному обсязі, позивач в свою чергу не надав доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 3,  7, 10, 11, 60, 209, 212-218 ЦПК України, ст.. 407-412 ЦК України суд

      ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Тарханкут Агро»про розірвання договору оренди земельної ділянки -  залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Чорноморський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий суддя                                                                                            І. Єрохіна