Справа №  1-41/11           

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                       25 січня  2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням судді        Каліновської В.С.

за участі секретаря    Лунь О.В.

прокурора Ващук І.В.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

перекладача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення :

1) ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Озірці Горохівського району, гр. України, освіта незакінчена вища, перебуває в громадянському шлюбі, непрацюючого, судимого Луцьким міськрайонним судом 02 червня 2009 року за ч.4 ст.190; ч.3 ст.15 ч.4 ст. 190; ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ст. 70 ч.1 КК України на  5  років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки, мешканця АДРЕСА_2,-

-  у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч. 2 ст. 15 ч.4 ст. 190, ч.2 ст. 358 , ч.3 ст.358 КК України;

2) ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Чайкенд Красносельського району Республіки Вірменії,  гр. Російської Федерації, перебуває в громадянському шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, освіта середня, приватного підприємця, судимого Луцьким міськрайонним судом 02 червня 2009 року за ч.4 ст.190; ч.3 ст.15 ч.4 ст. 190; ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.3ст.28 ч.2 ст. 358, ст. 70 ч.1 КК України на 8  років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна, мешканця                   АДРЕСА_3,-

-  у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.3 ст. 358  КК України;

3) ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженки м. Луцька, гр. України, освіта вища,  перебуває в громадянському шлюбі, на  утриманні має двох неповнолітніх дітей, працюючої вчителем ЗОШ № 17 м. Луцька, судимої Луцьким міськрайонним судом 02 червня 2009 року за ч.4 ст.190; ч.3 ст.15 ч.4 ст. 190; ч.2 ст.15 ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.2 ст. 358, ч.3 ст.28 ч.3 ст.15 ч.3 ст.357; ч.5 ст.27 ч.3 ст.28 ч.1 ст.162, 70 ч.1 КК України на 8  років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй на праві приватної власності майна, мешканки АДРЕСА_3,-  

-  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України;

В С Т А Н О В И В:

1. ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10,  в період часу з квітня до 23 листопада 2006 року, переслідуючи корисливу зацікавленість, шляхом обману, незаконно  заволоділи майном громадянина ОСОБА_11, в особливо великих розмірах, а саме, належною йому квартирою за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, ОСОБА_6 підробив офіційний документ з метою його використання, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - використали його.

Так, в квітні 2006 року, ОСОБА_6, дізнався від ОСОБА_7 про те, що гр. ОСОБА_11,  в якого останній орендував житло, а саме АДРЕСА_1, постійно проживає за межами України в м. Норильськ Російської федерації  та наміру  повертатись в Україну не має. ОСОБА_6,                       ОСОБА_7 і ОСОБА_10, за попереднім зговором між собою,   вирішили, скориставшись даними обставинами, заволодіти даною квартирою, а саме, без відому останнього,  в судовому порядку  оформити право власності  на квартиру на ОСОБА_7, в подальшому переоформити на ОСОБА_6, продати, а гроші  розділити між собою.

З цією метою, ОСОБА_6, будучи не обізнаним  з правовими питаннями набуття права власності на нерухоме майно, залучив за власні кошти,  для надання правової допомоги ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_12, якому не було відомо про дійсні їх наміри і  16 серпня 2006 року ОСОБА_7, діючи згідно попередньої домовленості з ОСОБА_6 та з відому ОСОБА_10, звернувся в Луцький міськрайонний суд з позовною заявою про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ним та гр. ОСОБА_11 02 липня 1991 року та визнання за ОСОБА_7 права власності на вказану квартиру. При цьому, в підтвердження  дійсності викладених в позовній заяві обставин, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з відому ОСОБА_10, через адвоката ОСОБА_12, використали, завідомо усвідомлюючи, попередньо підроблену при невстановлених обставинах розписку від імені ОСОБА_11 від 02.07.1991р. про передачу нібито останньому ОСОБА_7 грошей в сумі 7000 доларів США, як оплату за купівлю квартири, представивши її разом з позовною заявою в суд.

Крім того, ОСОБА_6 з відому ОСОБА_10 та ОСОБА_7  03 вересня 2006 року при невстановлених обставинах підробив  заяву від імені ОСОБА_11, шляхом внесення в текст заяви неправдивих відомостей про паспортні данні  заявника, ідентифікаційний код, а також про те, що останній  просить слухати справу в його відсутності та не заперечує стосовно задоволення позовних вимог ОСОБА_7, яку посвідчив в приватного нотаріуса Млинівського районного нотаріального округу ОСОБА_13 під реєстраційним номером №2322 та в подальшому 04 вересня 2006 року за попереднім зговором з ОСОБА_7 використали її, завідомо знаючи, що вона підроблена, надавши через адвоката ОСОБА_12 в судове засідання.

 В свою чергу ОСОБА_10, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, 05 вересня 2006 року під час судового розгляду справи, будучи допитаною в якості свідка, підтвердила завідомо неправдиві відомості, викладені в розписці від імені ОСОБА_11 від 02.07.1991 р.,чим сприяла прийняттю неправомірного рішення суду та незаконному заволодінню чужим майном.

Крім того, ОСОБА_6, забезпечуючи гарантію виконання ОСОБА_7 та ОСОБА_10 усної домовленості про  передачу йому в подальшому для реалізації  квартири ОСОБА_11, 04 серпня 2006 року схилив їх написати розписку про нібито передачу ним ОСОБА_7 грошей в сумі 30 000 доларів США, як оплату за купівлю-продаж квартири по                                     АДРЕСА_1, яку останній згідно розписки після визнання  за ним права власності зобов’язувався переоформити на ОСОБА_6

В результаті спільних протиправних дій ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 24 жовтня 2006 року Луцьким міськрайонним судом було прийнято рішення про задоволення позову ОСОБА_7, а саме, визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного між ним та гр. ОСОБА_11 02 липня 1991 року дійсним, а також визнано за ОСОБА_7 право власності на вказану квартиру.

Придбавши шляхом обману право на квартиру ОСОБА_11 по АДРЕСА_1 без відому і згоди останнього, 21 листопада 2006 року ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 зареєстрували право власності на вищевказану квартиру  за ОСОБА_7  в Комунальному підприємстві               «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації»,  а 23 листопада 2006 року переоформили її на ОСОБА_6, уклавши  та посвідчивши  в приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_14 фіктивний договір купівлі –продажу, реєстраційний номер № 5881, згідно якого ОСОБА_7 продав дану квартиру ОСОБА_6 за 34 888 грн., а в подальшому продали її гр. ОСОБА_15

Таким чином, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 незаконно заволоділи квартирою ОСОБА_11 по АДРЕСА_1, середньо-ринкова вартість якої становила 150 000 гривень, що у шістсот і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Крім того, ОСОБА_6, в період часу з березня по 12 грудня 2007 року, повторно, переслідуючи корисливу зацікавленість, шляхом обману намагався заволодіти майном та придбати право на  майно в особливо великих розмірах, а саме, будинок за адресою: АДРЕСА_10, який знаходився на балансі сільськогосподарського  виробничого кооперативу «Прилуцький», але не зміг довести свій умисел до кінця з причин, що від нього не залежали. При цьому підробив документи з метою їх використання та використав дані підроблені документи.

Так, він,  в березні 2007 року дізнавшись, що гр. ОСОБА_16, будучи зареєстрованою  в будинку по АДРЕСА_10, фактично  із своєю сім»єю проживала  в с. Прилуцьке Ківерцівського району, зловживала спиртними напоями, з приводу чого неодноразово лікувалась в наркодиспансері, вирішив під приводом купівлі належної їй квартири, заволодіти всім будинком, де ще фактично проживали дві сім»ї: родини ОСОБА_17 та ОСОБА_18.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 увійшовши в довіру до гр. ОСОБА_16 та її батька ОСОБА_19 і схиливши їх продати йому належну їх сім»ї квартиру за 5000 доларів США за заниженою ціною та отримавши від них згоду на продаж квартири, зловживаючи їх довірою, приховуючи дійсні свої наміри, за власні кошти допоміг ОСОБА_16 підготувати документи, необхідні для оформлення права власності на квартиру, запросив спеціаліста –правознавця  ОСОБА_20 для надання ОСОБА_16 правової допомоги щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування. При цьому, ОСОБА_6, використавши, що в паспорті ОСОБА_16  не вказаний номер квартири,  приховав від ОСОБА_20 той факт, що вищевказаний будинок  належить СГВК «Прилуцький»і що крім квартири ОСОБА_16 в будинку є ще дві окремих квартири, де на законних підставах проживають сім»ї ОСОБА_17 та ОСОБА_18, не пов’язані родинними зв’язками.

В свою чергу, ОСОБА_20, не будучи обізнаним з дійсними намірами ОСОБА_6, діючи на прохання останнього, без відому власника та мешканців будинку, підготував та подав в Луцький міськрайонний суд позовну заяву від ОСОБА_16 до ОСОБА_19 від 18 квітня 2007 року  про визнання за нею права власності на майно, а саме, будинок по АДРЕСА_10 в порядку спадкування від матері ОСОБА_21, яка проживала в будинку  та померла 04 січня 2004 року, а також документи, зібрані ОСОБА_6 та передані йому.

18 червня 2007 року Луцький міськрайонний суд  розглянувши дану позовну заяву,  виніс рішення про визнання за ОСОБА_16 право власності на весь житловий будинок  по                АДРЕСА_10, а не на квартиру, в якій проживала сім»я останньої.

Створивши вигідні умови для заволодіння чужим майном, ОСОБА_6 без відому власника та інших мешканців  будинку, 19 червня 2007 року отримав від ОСОБА_16 та посвідчив в приватного нотаріуса Млинівського нотаріального округу  ОСОБА_13  довіреність реєстраційний номер № 1885, згідно якої ОСОБА_16 уповноважила ОСОБА_20 розпоряджатись на свій розсуд нерухомим майном по АДРЕСА_10, однак, не встиг продати будинок з причин, що не залежали від його волі, оскільки цьому запобігли ОСОБА_22 ОСОБА_22 –чоловіка ОСОБА_16, які звернулись в правоохоронні органи, органи опіки та піклування, інші установи із відповідними заявами, а 05 липня 2007 року ОСОБА_16 анулювала  в приватного нотаріуса Луцького районного нотаріального округу ОСОБА_23 вищевказану довіреність.

Незважаючи на це, ОСОБА_6, маючи на меті заволодіти будинком АДРЕСА_10, неодноразово пропонував ОСОБА_16 та її родичам продати будинок йому, збільшивши ціну до 10 000 доларів США, але останні категорично відмовлялись від його пропозиції.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 схилив ОСОБА_19 написати розписку, в якій вказати про отримання останнім та ОСОБА_16 частини грошей за квартиру та дату 18 квітня 2007 року, що не відповідало дійсності, а також  підробив договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_10, шляхом внесення  неправдивих відомостей про те, що ОСОБА_16 продала йому будинок по АДРЕСА_10, виконання підпису ОСОБА_16 сторонньою особою та датування договору 19 червня 2007 року.

В подальшому ОСОБА_6, 02 серпня 2007 року, усвідомлюючи, що вищевказаний договір купівлі-продажу є підробленим, не посвідчуючи його в нотаріуса, використав його, а саме, подав в Луцький міськрайонний суд разом з позовною заявою про визнання даного договору дійсним, заявою про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_16 по  АДРЕСА_10 та з розпискою ОСОБА_19 від 18 квітня 2007 року.

Таким чином, ОСОБА_6, здійснивши всі можливі дії для заволодіння будинком  по АДРЕСА_10, ринкова вартість якого становила 450 000 гривень, що у шістсот і більше разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, не зміг довести свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як суд 12 грудня 2007 року залишив позов ОСОБА_6 без розгляду в зв’язку із запереченнями зі сторони ОСОБА_16 щодо дійсності укладення договору купівлі-продажу будинку.

В судовому засіданні підсудні свою вину у вчиненому: ОСОБА_7 та ОСОБА_10 –визнали повністю, а ОСОБА_6 –не визнав.

Вина підсудних повністю підтверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами.

1)          По епізоду заволодіння  ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_7 чужим майном - квартирою ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4, шляхом обману за попереднім зговором групою осіб, в особливо великих розмірах; крім того, в підробленні ОСОБА_6  офіційного документу, з метою його використання та у використанні ОСОБА_6, ОСОБА_7 підробленого документу.

Підсудна ОСОБА_10 показала, що з 2002 року вона проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_7 в квартирі ОСОБА_11, яку наймав ОСОБА_7 ОСОБА_11 жив постійно в Росії; вона його ніколи не бачила. Гроші за оренду сплачували сусідці ОСОБА_11, а коли остання почала зловживати спиртним, то комунальні послуги оплачували самі. Потім остання померла, за квартирою доглядав її син - ОСОБА_24. Оскільки з ним і  сусідами виникали непорозуміння, вони почали підшуковувати іншу квартиру. Весною 2006 року вона познайомилась з ОСОБА_6 через ОСОБА_7 Останній їй повідомив, що ОСОБА_6 має намір оформити право власності на дану квартиру, раніше на ОСОБА_7, оскільки він тривалий час в ній проживає і всі про те знають, а потім переписати на себе. ОСОБА_7 погодився із-за неприязних стосунків з сусідами. ОСОБА_6 завірив, що все буде нормально, бо питання вирішиться через суд. В жовтні чи листопаді 2006 року вони звільнили квартиру.

Після цього, їх ОСОБА_6 познайомив з адвокатом ОСОБА_25 в кафе «Фієста», а останній запропонував свого брата –адвоката ОСОБА_12, до якого в офіс, розташований по вул. Ковельській, вони пішли також з ОСОБА_6   ОСОБА_12 запевнив, що квартиру через суд оформить на ОСОБА_7 ОСОБА_6 проплачував всі послуги, пов’язані з переоформленням квартири, в т.ч. за надання юридичної допомоги. На прохання ОСОБА_6 ОСОБА_7  написав розписку, яку вона переписала, останній її підписав, про борг ОСОБА_6 в сумі 30 тис. доларів США, яка мала бути гарантом, що ОСОБА_7 оформить в подальшому квартиру на ОСОБА_6, хоча фактично борг був відсутній. По вказівці ОСОБА_6 ОСОБА_7  надав два свідки і вона також свідчила в судовому засіданні.

Після судового засідання ОСОБА_12 пояснив, що суд вирішив справу в користь ОСОБА_7, останній же в 2006 році переоформив дану квартиру через нотаріуса на ОСОБА_6, який в свою чергу обіцяв  ОСОБА_7, як продасть квартиру, то з ними розрахується.  Позов ОСОБА_7 був мотивований тим, що він служив в Росії, сплатив ОСОБА_11 7 тис. доларів США за квартиру, тривалий час проживає в ній. В судовому засіданні вона, будучи допитаною в якості свідка, дала неправдиві покази, підтвердивши дані обставини по вказівці ОСОБА_12 і ОСОБА_6 Останній пояснень в суді не давав, але всім керував саме він і  контролював розгляд справи судом.

Підсудний ОСОБА_7 показав, що він проживав приблизно 10 років в квартирі ОСОБА_11, якого ніколи не бачив. В 2006 році ОСОБА_6 запропонував оформити квартиру на нього, а потім на своє ім.»я, а йому надавалась можливість поки що проживати в ній безоплатно та зобов’язався після продажу квартири з ними поділитись. Всі витрати  по оформленню квартири на нього, оплачував ОСОБА_6 Він по вказівці останнього підписав позовну заяву і ходив з ним до адвоката. Йому ОСОБА_6 ніяких коштів не надавав, а він на його вимогу написав розписку про борг на суму 30 тис. доларів, в тому випадку, якщо суд присудить йому квартиру, і він  не переоформить її на ОСОБА_6, то повинен сплатити дану суму грошей.

Дана обставина підтверджується розпискою ОСОБА_7( т.4 а.с. 70) про те, що він отримав від ОСОБА_6 04 серпня 2006 року гроші в сумі 30 тисяч доларів США) як оплату за купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1   та зобов’язується  після оформлення всіх документів переписати дану квартиру на ОСОБА_6 чи іншу людину вказану останнім.

Крім того, підсудний ОСОБА_7 коли подавав позовні матеріали в суд, знав, що розписка ОСОБА_11 про отримання від нього 7 тисяч доларів, фальшива, оскільки гроші за квартиру ОСОБА_11 він не сплачував; з ОСОБА_11 не спілкувався ніколи і не знав його місця проживання.

Такі ж покази підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_7 дали під час очних ставок з підсудним ОСОБА_6 ( т.4 а.с. 104-107,108-109), із свідком ОСОБА_12 ( т.4 а.с. 63-65, т.4 а.с. 67-68).

З копій протоколів попереднього судового засідання від 04.09.2006 р. та судового засідання від 05.09.2006 р.   по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_11 про визнання договору купівлі-продажу квартири від 02.07.1991 року дійсним  вбачається, що відповідно ОСОБА_7 підтримав позов, а допитана в якості свідка ОСОБА_10 підтвердила той факт, що ОСОБА_7 домовився з ОСОБА_11 про купівлю в нього квартири, заплатив гроші, однак, останній не може приїхати, щоб оформити всі необхідні документи. ( т. 1 а.с. 15-16, 18-22).

Підсудний ОСОБА_6 показав, що познайомився з ОСОБА_7 і ОСОБА_10 на ринку приблизно в червні 2006 року. І на прохання ОСОБА_7 познайомив їх з адвокатом ОСОБА_25, з яким в нього були дружні стосунки, з приводу консультації про оформлення права власності на квартиру,  в якій вони проживали або повернення грошей, які ОСОБА_7 заплатив за дану квартиру. Зустріч відбулась в кафе «Фієста». Він пояснив адвокату ситуацію, яка була відома із слів ОСОБА_7 Після чого ОСОБА_25 познайомив їх всіх з своїм братом ОСОБА_12 в приміщенні офісу на вул. Ковельській, якому виклав суть справи. Всі витрати по оформленню документів, ніс саме він. Витратив приблизно 16 тисяч доларів США. Тому вирішив цю квартиру купити  під свій офіс. Після оформлення нотаріусом ОСОБА_14 договору купівлі-продажу квартири від ОСОБА_7, оскільки за ним суд визнав право власності на неї, він продав її по оголошенню ОСОБА_15 тому, що дана квартира йому не підійшла. На пропозицію ОСОБА_25 він погодився, щоб ОСОБА_7 дав йому розписку про борг 30 тисяч доларів США, щоб останній не обманув його після позитивного вирішення позову судом. Дану розписку він також підписав на пропозицію ОСОБА_25. В дійсності грошей в борг згідно даної розписки він ОСОБА_7 не позичав.

Покази ОСОБА_6 про те, що він заплатив ОСОБА_7 9 тисяч доларів США за квартиру, яку придбав в останнього шляхом зарахування його боргу ОСОБА_25, оплативши всі витрати по оформленню документів на цю квартиру, суд вважає надуманими і до уваги їх не бере, оскільки вони нічим не підтверджуються, а спростовуються показами підсудного ОСОБА_7, свідків ОСОБА_25, ОСОБА_12 про відсутність боргів між ними і ОСОБА_6

Потерпіла ОСОБА_27 –дочка ОСОБА_11 в стадії досудового слідства (т.1 а.с.181-183) пояснила, що ОСОБА_11 з 1983 року проживав постійно в Російській федерації. Один раз перебував в м. Луцьку, де проводив відпустку з 25 червня по 25 липня 1995 року. В 1991 році квартира АДРЕСА_1 не була приватизована. ОСОБА_11 дана квартира належить на праві приватної власності з 1998 року. Ніякої розписки про отримання грошей від ОСОБА_7 ОСОБА_11 не підписував і  не посвідчував її в державного нотаріуса м. Норильська ОСОБА_28; 03 вересня 2006 року не посвідчував заяви в приватного нотаріуса Млинівського районного нотаріального округу. Про те, що дана квартира переоформлена на іншу особу ні їй, ні батьку не було відомо.

В січні 2009 року ОСОБА_11 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть гр. ОСОБА_11 НОМЕР_4, виданого Норильським територіальним відділом агентства запису актів громадянського стану Красноярського краю, згідно якого ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6,  помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ( т.1 а.с. 184).

Згідно листа головного управління ВС по Красноярському краю Російської федерації ( т.1 а.с. 44) в ході відібрання усного пояснення в гр. ОСОБА_11, останній пояснив, що йому дійсно належить квартира в АДРЕСА_1, за якою при від’їзді в Російську федерацію попросив доглядати сусідів. Ніяких договорів купівлі-продажу даної квартири він не укладав, з ОСОБА_7 не знайомий.

З довідок: АТ «Норильський гірничо- металургійний комбінат ім. А.П. Завенягіна»вбачається, що  ОСОБА_11 працював  слюсарем, електрозварювальником мідного заводу з 22 травня 1985 року по 19 серпня 1992 року, з 15 вересня 1992 року по 13 грудня 1995 року( т.1 а.с.  219);  про судимість - що ОСОБА_29 був засуджений вироком Норильського міського суду від 12 серпня 1996 року  за ст.ст. 144 ч.3, 144 ч.2, 40, 62 КК Російської федерації на 4 роки позбавлення волі, звільнений умовно-достроково 11 грудня 1998 року на 1 рік 2 місяці 9 днів ( т.1 а.с. 220); Луцького об’єднаного міського військового комісаріату за № 3565 від 30.12.2009 р. - що ОСОБА_11 був призваний Луцьким ОМВК на строкову службу в Збройні сили 30 травня 1983 року; 01.02.1991 року прибув з Норильського РВК Норильської області Російської федерації і став на облік в Луцькому ОМВК, де перебував до 2007 року до досягнення граничного віку перебування в запасі( т.1 а.с. 253).

Вищезазначені обставини  випливають і з показів свідка ОСОБА_30 –дружини ОСОБА_11 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 187-190).

Свідок ОСОБА_28 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 205-207) показала. що вона в період часу з 1987 року по 1993 рік дійсно працювала нотаріусом Норильської державної нотаріальної контори Красноярського краю. ОСОБА_11 не знає, підпис останнього на розписці про отримання ним грошей в сумі 7 тис. доларів США, як плату за купівлю-продаж квартири в АДРЕСА_4 не посвідчувала і не могла цього робити, оскільки нерухомість розташована поза межами  Норильського району, всі суми в договорах вказуються  і оплачуються в національній валюті Російської федерації; нотаріус не може посвідчувати правдивість підпису на документі, що носить характер договору, в даному випадку –купівлі-продажу квартири. В архіві нотаріальної контори в реєстрі нотаріальних дій за 1991 рік наявний запис за № 2518 від 02 липня 1991 року про те,що засвідчена правдивість підпису ОСОБА_11 на заяві в ЖЕК м. Луцька про переоформлення особового рахунку на вищезазначену квартиру в зв’язку з смертю ОСОБА_31

Дані покази підтверджуються і повідомленням нотаріуса Норильського нотаріального округу ОСОБА_28 (т.1 а.с. 50).

Згідно висновків експерта :

- за № 52 ( т.4 а.с. 243-245) текст розписки ОСОБА_11 від 2 липня 1991 року про отримання ним від ОСОБА_7 грошей в сумі 7 тисяч доларів США за продаж квартири ( т. 3 а.с. 25) виконаний з використанням друкарської машинки, відтиски штампу і печатки на ній нанесені безпосередньо кліше штампу і печатки; слідів змін першопочаткових написів ( травлення, виправлення) не виявлено;

- за №  71( т.4 а.с. 225-231) підписи  в графах «підпис»на розписці від 02.07.1991 року та на заяві ОСОБА_11,  реєстраційний номер № 2322 від 03.09.2006 року, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_13 ( т.3 а.с.24) виконані різними особами. Рукописний текст «ОСОБА_11»на розписці від 02.07.1991 р. виконаний ОСОБА_11

Свідок ОСОБА_24 показав, що він проживає в будинку АДРЕСА_10 з 1981 року, в квартирі № 12 цього будинку проживала сім»я ОСОБА_11, син яких ОСОБА_11  з середини 80-х років постійно проживав в Російській федерації. Після смерті батька і його співмешканки з 1991 року в даній квартирі не проживав ніхто. По дорученню ОСОБА_11 його мати наймала  квартирантів, щоб сплачувати комунальні послуги, а також  в 1997 році приватизувала на останнього дану квартиру і йому ж передала документи. По найму з 2000 чи 2001 року знімав квартиру ОСОБА_11 ОСОБА_7 Пізніше з ним почала проживати ОСОБА_10 ОСОБА_7  спочатку  регулярно сплачував гроші за квартиру, а потім перестав. З 2004 року після смерті матері, він почав просити ОСОБА_7, щоб він виселився, звертався з цього приводу в правоохоронні органи. В 2008 році він спілкувався з ОСОБА_11 по телефону і останній мав намір приїхати в м.Луцьк і проживати в цій квартирі, повідомив, що ОСОБА_7 не знає. З 1994 року ОСОБА_11 в м. Луцьк не приїжджав. Потім ОСОБА_7 виселився з квартири і йому стало відомо, що остання продається. Він бачив розписку на 7 тисяч доларів США, яку показував чи дільничний міліціонер чи ОСОБА_10 На початку  2009 року ОСОБА_11 помер.

Аналогічні з ОСОБА_24 покази про обставини події дали сусіди ОСОБА_11- свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33  в судовому засіданні  та ОСОБА_34 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 236-237). Крім того, свідок ОСОБА_34 показав, що в судовому засіданні ОСОБА_7  надав підроблену розписку про придбання квартири ОСОБА_11, а він заперечував факт купівлі даної квартири. Свідок ОСОБА_32 підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 286) про те, що ОСОБА_7  йому повідомив, що домовився із ОСОБА_11 і через суд оформив квартиру на своє ім.»я. Потім він дізнався, що ОСОБА_7 продав квартиру ОСОБА_11, а покупець в свою чергу продав її ОСОБА_15.

Свідок ОСОБА_35 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 240) показала, що в квартирі АДРЕСА_1 проживала сім»я ОСОБА_11, потім ОСОБА_11 виїхав на постійне місце проживання в м. Норильськ. В 1999 чи 2000 році в квартирі поселився ОСОБА_7, проживав приблизно 7 років раніше з дружиною ОСОБА_36, а потім з ОСОБА_10, що вона підтвердила в судовому засіданні по проханню ОСОБА_7

  Свідок ОСОБА_33 показала, що по проханню ОСОБА_10 вона давала свідчення в суді про те, що остання  з ОСОБА_7 тривалий час проживали в квартирі ОСОБА_11, робили там ремонт, що підтвердила ОСОБА_10 в судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_36 -  колишня дружина ОСОБА_7 підтвердила факт проживання з останнім на початку  2000 років в квартирі АДРЕСА_1 , яку вони знімали, власник постійно проживав в Росії і уповноважив розпоряджатись квартирою сусідку ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_37 показав, що він працював з 2001 року по вересень 2006 року начальником юридичного відділу Луцького міськвиконкому. Згідно доручення представляв інтереси міськвиконкому на попередньому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_11 про визнання договору купівлі - продажу квартири дійсним. В судових засіданнях по розгляду даної справи участі не приймав.

Свідок ОСОБА_25 –адвокат, показав, що з ОСОБА_6 знайомий приблизно з 2000 року. Влітку 2006 року ОСОБА_6 просив надати консультацію з приводу оформлення права власності на квартиру. В кафе «Фієста»зустрілись з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_10 Він з приводу вирішення даного питання познайомив ОСОБА_6 з своїм братом –адвокатом ОСОБА_12, оскільки саме він спеціалізується по наданню правової допомоги по даній категорії справ. При зустрічі ОСОБА_6 повідомив, що є боргова розписка і  потрібно забрати гроші, або квартиру. Ніяких боргових зобов’язань він перед ОСОБА_6 не мав і не має.

Такі ж покази свідок ОСОБА_25 дав і при проведенні очної ставки з ОСОБА_6 в стадії досудового слідства ( т.4 а.с. 153), які підтримав в суді.

Свідок ОСОБА_12 –адвокат показав, що приблизно п’ять  років тому він дійсно надав правову допомогу ОСОБА_7 про визнання права власності на квартиру по АДРЕСА_1 і представляв його інтереси в суді по розгляду даної справи. Брат ОСОБА_25 познайомив його з ОСОБА_6, а останній з ОСОБА_7 і ОСОБА_10, - в приміщенні офісу по вул. Ковельській. При цьому ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_7 купив квартиру, а власник проживає в Росії, надав розписку про сплату ОСОБА_7 7 тисяч доларів США власнику квартири, посвідчену нотаріусом і правовстановлюючі документи на квартиру. Він оформив позовні  матеріали в суд, заяву підписав ОСОБА_7 і підтримував позов в судовому засіданні, володів ситуацією по квартирі. Справа була розглянута у відсутності відповідача. Не знав, що розписка підроблена.

    Аналогічні покази свідок ОСОБА_12 дав і при проведенні очних ставок в стадії досудового слідства з ОСОБА_10 ( т.4 а.с. 63-65), ОСОБА_7( т.4 а.с. 67-68), з ОСОБА_6.( т.4 а.с. 164-165), які підтримав в суді. Крім того, показав, що розписку на 7 тисяч доларів США в ході розслідування даної кримінальної справи в присутності слідчого передав ОСОБА_7, а останній слідчому. Про ціну за адвокатські послуги по тій справі домовлявся з ОСОБА_6, але він не повністю з ним розрахувався.

Документами про приватизацію кв. АДРЕСА_1, вилученими у відділі з приватизації житлового фонду м. Луцька Луцької міської ради відповідно до протоколу ( т.3 а.с. 2) підтверджується, що вищевказана квартира була приватизована згідно заяви ОСОБА_11, поданої 14 серпня 1998 року гр. ОСОБА_38 на підставі доручення від 24 липня 1998 року, посвідченого начальником  установи  УП-288/15 м. Норильська Красноярського краю, де ОСОБА_11 відбував покарання  ( т.3 а.с. 3-15).

Згідно матеріалів інвентаризаційної справи на об’єкт нерухомого майна –квартиру АДРЕСА_1, вилученої у відповідності з протоколом виїмки ( т.3 а.с.17) у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації власником даної квартири згідно свідоцтва про право власності від 10.09.1998 р. був ОСОБА_11, а на підставі рішення Луцького міськрайонного суду від 24 жовтня 2006 року –став ОСОБА_7; 23 листопада 2006 року у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_14 було  оформлено та посвідчено договір  купівлі-продажу реєстраційний номер № 5881 про продаж ОСОБА_7 квартири ОСОБА_6 за 34 888 гривень, а у приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_39 оформлено та посвідчено: 02 березня 2007 року договір  купівлі-продажу реєстраційний номер № 810 про продаж ОСОБА_6 квартири ОСОБА_15 за 34 900 грн., а 17 вересня 2007 року договір  купівлі-продажу реєстраційний номер № 7329 про продаж ОСОБА_15 квартири ОСОБА_40 за 206 470 грн.; 21.09.2007 року право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_40( інвентарна справа міститься в конверті речових доказів).

Дані обставини підтверджуються  документами, вилученими згідно  протоколів ( т.3 а.с. 28, а.с. 35, 58) в приватних  нотаріусів Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_14 ( т.3 а.с. 29-32); ОСОБА_39 (т.3 а.с. 59-76, 36-57).

З  матеріалів цивільної справи № 2-5115/2006 р. за позовом ОСОБА_7 до  ОСОБА_11, вилученими згідно протоколу виїмки в Луцькому міськрайонному суді ( т.3 а.с. 19) вбачається, що ОСОБА_7 звернувся до ОСОБА_11 з позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири  дійсним, посилаючись на те,що між ними було укладено  договір, який вони не змогли належним чином оформити, однак, в підтвердження цього надав суду розписку про отримання ОСОБА_11 від нього грошей в сумі 7000 доларів США за продаж квартири; розгляд справи відбувався у відсутності ОСОБА_11 на підстав його заяви від 03.09.2006 р., посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_13 ( т.3 а.с. 21-25); рішенням суду від 24 жовтня 2006 року ( т.1 а.с. 23) даний позов було задоволено.

Свідок ОСОБА_13 –приватний нотаріус  показав, що з ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_10 познайомився  3-4 роки назад. Вони оформляли в нього правочини, ОСОБА_6 - раз в місяць приблизно. Спілкувався з ОСОБА_10 і ОСОБА_6, а ОСОБА_7 виконував роль водія, в основному. Оглянувши заяву ОСОБА_11( т.3 а.с. 112) про зняття його з постійного місця реєстрації та ( т.3 а.с.24) про розгляд справи за позовом ОСОБА_7 про визнання права власності на майно в його відсутності і щодо не заперечення задоволення позовних вимог,- підтвердив, що саме він їх посвідчував. Крім того, показав, що всі нотаріальні дії реєструє в Єдиному реєстрі. При цьому встановляє по документах особу заявника. Підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 272-274) про те, що чи був присутній ОСОБА_11 при вчиненні даних нотаріальних дій чи підставна особа, яка видала себе за ОСОБА_11, він сказати не може, оскільки з ОСОБА_11 не знайомий. Він використав дані, які йому були надані.

Суд бере до уваги дані покази, оскільки вони підтверджуються доказами по справі, а крім того,  є такими, що спростовують покази свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні, на яких він наполягав, про те, що ОСОБА_11 особисто був присутній при вчиненні вищезазначених нотаріальних дій, вважає їх надуманими, оскільки даний свідок покази в судовому засіданні неодноразово змінював.

Крім того, згідно довідки державної податкової адміністрації у Волинській області гр. ОСОБА_11 було присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з Державного реєстру фізичних осіб. В центральні базі ДРФО ДПА України ідентифікаційний код НОМЕР_2, який був зазначений в заяві ОСОБА_11 про розгляд справи у його відсутності, посвідченій приватним нотаріусом ОСОБА_13,- відсутній ( т.1 а.с. 37).

Згідно копії реєстрів  для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_13 під реєстраційним номером № 2322 від 03 вересня 2006 року зареєстрована заява ОСОБА_11 компетентному органу, а під № 469 від 15 лютого 2007 року –заява ОСОБА_11 компетентному органу про зняття з постійного місця реєстрації; при цьому зазначені паспортні данні - НОМЕР_5 від 08.07.1995 р., що не відповідає дійсним паспортним даним останнього ( т.1 а.с. 275) і спростовується заявою форми № 1 про отримання паспорту громадянина України, згідно якої ОСОБА_11 був виданий паспорт НОМЕР_6 23 вересня 1981 року ( т.1 а.с.40).

Разом з тим, згідно довідки УГІРФО УМВС України у Волинській області  паспортом громадянина України НОМЕР_7 від 08.07.1995р., виданим  Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області,  документований  ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Рожище ( т.1 а.с. 42).

Дані обставини підтверджуються документами, вилученими  в приватного нотаріуса ОСОБА_13 згідно протоколу ( т.3 ас. 108), які стали підставою для посвідчення заяви ОСОБА_11 від 03.09.2006 р. реєстраційний номер № 2322, відповідь приватного нотаріуса ОСОБА_13 на дані  запити; ксерокопією заяви ОСОБА_11 про зняття його з постійного місця реєстрації; ксерокопією паспорту ОСОБА_11 та картки фізичної особи –платника податків( т.3 а.с. 110-113).

Свідок ОСОБА_11 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 247) показав, що в 1995 році він оформив в Рожищенському РВВС на своє ім.»я паспорт громадянина України, яким користується по даний час. Свій паспорт ніколи не губив, нікому не передавав. Послугами нотаріуса ОСОБА_13 та адвоката ОСОБА_12 не користувався. З особами: ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6 не знайомий.

Свідок ОСОБА_42  показав, що він з 2004 по 2009 роки працював на посаді менеджера агентства нерухомості «Ігос»3-4 роки тому; з реклами стало відомо про продаж квартири по АДРЕСА_1, контактний телефон в оголошенні, як потім виявилось, належав ОСОБА_6 З його ж слів, на нього була зареєстрована ця квартира, повністю оплачені комунальні послуги і останній показав йому квартиру, відкривши двері своїм ключем. Документів на квартиру він не бачив. Квартира перебувала в незадовільненому стані, готова до капітального ремонту. Він порадив придбати  квартиру знайомому ОСОБА_15 і він її купив приблизно за 40 тис. доларів США, а потім продав. Підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 278-279) про те, що він дізнався від ОСОБА_15, що після купівлі квартири виникли проблеми із зняттям з квартирного обліку колишнього власника, який був в ній зареєстрований.   

Свідок ОСОБА_15 підтвердив факт купівлі ним спірної квартири в ОСОБА_6 приблизно  три роки назад, договір купівлі-продажу був посвідчений нотаріусом. Зробивши ремонт, він також вирішив продати цю квартиру. Оскільки виявилось, що  в квартирі зареєстрований колишній власник –ОСОБА_11, то він вимушений був виписувати його через суд, а після цього продав квартиру ОСОБА_40. Покази даного свідка підтверджуються:

-          матеріалами цивільної справи № 2-4657/07 року за позовом ОСОБА_15 до ОСОБА_11 про визнання останнього таким, що втратив право користування житлом, а саме, квартирою АДРЕСА_1, вилученими в Луцькому міськрайоннному суді згідно протоколу ( т.3 а.с. 166), згідно яких за результатами розгляду позову  рішенням  суду від 16 липня 2007 року позов було задоволено( т.3 а.с. 167-178);

-          будинковою книгою № 64048 на квартиру по                                  АДРЕСА_1, вилученої згідно протоколу вОСОБА_15( т.3 а.с. 180), в якій відсутній запис про реєстрацію в квартирі ОСОБА_11 (в окремій папці речових доказів).

Свідок ОСОБА_40 в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 2440-245) показав, що в 2007 році по оголошенню в газеті купив в ОСОБА_15 квартиру АДРЕСА_1 за 45 тисяч доларів.

Свідки ОСОБА_43, ОСОБА_22 і ОСОБА_45 підтвердили цей факт, що на прохання ОСОБА_7 і ОСОБА_10, ОСОБА_43, яка працювала  в них, оформила в 2005 році кредит в сумі 80 тисяч гривень на своє ім.»я, заставивши квартиру, і дані гроші віддала ОСОБА_7  і ОСОБА_10, які запевнили при цьому її, що погасять даний кредит, як продадуть квартиру  на АДРЕСА_1. Однак, своє зобов’язання не виконали.

Такі ж покази дала свідок ОСОБА_43 і при проведенні очних ставок з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 ( т.4 а.с. 169-170, 61-62).

Підсудні ОСОБА_10 і ОСОБА_7 також підтвердили даний факт.

Орієнтовна ринкова вартість квартири по АДРЕСА_1 станом на 24 жовтня 2006 року - 150 000 грн. підтверджується довідкою Волинського агентства нерухомості № 751 від 24.12.2009 року (т.4 а.с. 124).

Вина під суд                             них по даному епізоду підтверджується і іншими доказами по справі, зокрема:

-          довідкою ВГІРФО УМВС України у Волинській області, згідно якої ОСОБА_7 зареєстрований в АДРЕСА_3 з 26 січня 2007 року; документований тимчасовою посвідкою на постійне  проживання НОМЕР_8 (т.1 а.с.255);

-          довідкою Нацбанку України про офіційний курс  гривні до іноземних валют ( т. 4 а.с. 128).

З обвинувачення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 слід виключити епізод  підроблення за попереднім зговором в період з квітня по серпень 2006 року  розписки від імені ОСОБА_11 від 02 липня 1991 року про оплату йому ОСОБА_7 7 000 доларів США  за продаж квартири, яка на той час йому на праві приватної власності не належала, нанесення ними на даній розписці відтиску  штампу і гербової печатки Норильської державної нотаріальної контори Красноярського краю Російської федерації про засвідчення дійсності підпису ОСОБА_11, зазначення ними реєстраційного номеру № 2/ 2518,  оскільки досудовим слідством  обвинувачення  в цій частині, а ні в постанові про пред’явлення його, а ні в обвинувальному висновку не обґрунтоване, не розкрита об’єктивна сторона злочину, а також не добуто доказів в підтвердження того, що саме ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за попереднім зговором між собою, підробили вищезазначену розписку. Останні категорично заперечують даний факт.

Покази підсудних, свідків стосовно періоду виготовлення розписки, подачі її протирічиві, обвинувачення в цій частині не конкретизоване.  

          Підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_7 і свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показали, що надав розписку для оформлення позовних матеріалів в суд від імені ОСОБА_7 ОСОБА_6, останній це заперечив. ОСОБА_10 показала, що також бачила оригінал розписки в суді.

Крім того, підсудна ОСОБА_10 в судовому засіданні і в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 241) показала, що познайомилась з ОСОБА_6 весною 2006 року на ринку, що підтвердив останній.

Підсудний ОСОБА_7 в  судовому засіданні показав,що познайомився з ОСОБА_6 на початку 2000 років, в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 259-260),- в 2000 році, ( т.2 а.с. 66-67,88),- в 2006 році.

Разом з тим, копія даної розписки мала місце в грудні 2005 року, що вбачається з оглянутих в судовому засіданні матеріалів службової перевірки по справі за № 1/9- за 2006 р. за заявою          гр. ОСОБА_34 –голови будинкового комітету будинку АДРЕСА_1 і працівник міліції ОСОБА_47, допитаний в судовому засіданні в якості свідка, підтвердив цей факт, що працюючи на посаді дільничного інспектора Луцького МВВС в грудні 2005 році проводив перевірку заяви гр. ОСОБА_34 з приводу законності проживання ОСОБА_7 і ОСОБА_10  в квартирі № 12 вищезазначеного будинку, в ході якої була надана ОСОБА_10 і ОСОБА_7 копія розписки  гр. ОСОБА_11, яку він помістив у відмовний матеріал.

Підсудна ОСОБА_10 в судовому засіданні показала, що розписку ОСОБА_47 надала вона, а їй надав ОСОБА_6

Останній показав, що бачив дану розписку в ОСОБА_7 в червні 2006 року при зустрічі на ринку.

Крім того, підсудна ОСОБА_10 в стадії досудового слідства             ( т.1 а.с. 241) показала, що в ході оформлення позовних матеріалів від ОСОБА_7 в суд про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_11, ОСОБА_6 і  ОСОБА_12 вирішили оформити розписку ОСОБА_11 про отримання ним від ОСОБА_7 7 000 доларів США  за продаж квартири АДРЕСА_1, в подальшому при проведенні очної ставки з ОСОБА_12( т.4 а.с. 63-65)  і в суді від даних показів відмовилась.

Інших доказів не добуто і така можливість втрачена.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 по епізоду підробки ними за попереднім зговором між собою розписки ОСОБА_11 про отримання ним від ОСОБА_7 7000 доларів США слід виправдати за недоведеністю їх вини у вчиненому.

2)          По епізоду замаху на незаконне заволодіння ОСОБА_6 будинком по АДРЕСА_10 шляхом обману, в підробленні документів з метою їх використання та їх подальшому використанні .

Підсудний ОСОБА_6  в судовому засіданні показав, що випадково побачивши будинок АДРЕСА_10, вирішив купити в ньому квартиру. На подвір’ї даного будинку запитав ОСОБА_49 інформацію про власників. ОСОБА_50 запропонував поспілкуватись з ОСОБА_19, оскільки його сім»я фактично проживає в  с. Прилуцьке, а інші сім»ї проживають в будинку; поїхав з ним в дане село, познайомив його з останнім. Він домовився з ОСОБА_19,  членами його сім»ї, в т.ч. з ОСОБА_16  за 5 тисяч доларів США придбати, належну сім»ї квартиру в будинку АДРЕСА_10. Потім ОСОБА_19 повідомив йому і ОСОБА_20, що будинок належить СГВК              «Прилуцький ». Він запросив для надання юридичної допомоги юриста ОСОБА_20 для оформлення документів на дану квартиру за певну винагороду. ОСОБА_20 зобов’язався оформити документи в БТІ, приватизувати квартиру, після чого,  ОСОБА_16 мала продати йому її. Після того, як вмішались ОСОБА_22 ОСОБА_16, остання відмовилась продати квартиру, незважаючи на те, що він збільшив ціну до 10 тисяч доларів США. ОСОБА_19 написав заяву, якою уповноважив дочку –ОСОБА_16 вирішувати всі питання, пов’язані з приватизацією і продажем квартири, а потім розписку заднім числом, що отримав від нього частину грошей вартості квартири. В дану суму по домовленості з ОСОБА_19 і ОСОБА_16  ним були зараховані витрати, які він надавав членам сім»ї по їх проханню: на неодноразове лікування останніх, прожиття, погашення заборгованості за комунальні послуги.   Розписку ОСОБА_19 і договір купівлі-продажу будинку в ОСОБА_16, він підписував.

Потерпіла ОСОБА_17 пояснила, що її батьки ОСОБА_51  отримали квартиру АДРЕСА_10 і до цього часу сім»я  проживає в даній квартирі, в т.ч. її дочка і зять ОСОБА_52. В будинку проживало ще дві сім»ї: ОСОБА_22 і ОСОБА_21, останні на даний час не проживають, але зареєстровані. Після реорганізації колгоспу, даний будинок перебуває на балансі СГВК «Прилуцький ». Документів  на нього не має, наявна була тільки  будинкова  книга. Приблизно в 2008 року  стало відомо, що на весь будинок рішенням суду визнано право власності  за ОСОБА_16 –по спадщині. Декілька років назад   до неї  приходили незнайомі особи і просили продати квартиру, вона відмовилась. Крім того, ОСОБА_16 зверталась до неї, щоб дала дозвіл на приватизацію будинку; вона проживає в с. Прилуцьке. ОСОБА_16 в цей час зловживала   спиртними напоями.

Потерпіла ОСОБА_53 пояснила, що в будинку АДРЕСА_10 проживали три сім»ї. На даний час проживає  сім»я ОСОБА_53, ОСОБА_52 і її. Приблизно в 2007 році її син викликався в якості свідка в суд, але він не пішов. При зустрічі, ОСОБА_16  їй повідомила, що вона «подала  в суд, бажає хату приватизувати, цією справою займається одна людина», запропонувала продати належну їй квартиру за 5 тисяч доларів США. Вона зрозуміла, що намір придбати квартиру має особа, яка займається приватизацією і відмовилась від даної пропозиції. Пізніше стало відомо, що ОСОБА_16 приватизувала на своє ім.»я через суд весь будинок, а не квартиру. Дане рішення скасоване.

Свідок ОСОБА_50 показав, що в будинку АДРЕСА_10 проживає його теща, де він часто буває. Весною 2007 року, тоді незнайомий, ОСОБА_6 запитував за ОСОБА_19, на що він відповів, що сім»я останнього проживає в с. Прилуцьке. На прохання ОСОБА_6, на його автомобілі він, поїхавши  в                           с. Прилуцьке, показав будинок, в якому проживав ОСОБА_19. ОСОБА_6 про щось говорив із сім»єю останнього.

Свідок ОСОБА_54 підтвердив, що в будинку АДРЕСА_10 проживає його баба. В 2000 роках, дати не пам’ятає, приїжджав ОСОБА_6 і запитував чи не продається будинок, на що він відповів, що в даному будинку проживає три сім»ї і документи не в порядку. Він порадив звернутись до ОСОБА_16, сім»я якої побудувавши будинок, проживала в с. Прилуцьке. ОСОБА_6 запитував чи згідні вони продати свою частку, на що він відповів, що не має відношення до квартири.

Свідок ОСОБА_52 показав, що він з сім»єю проживає в квартирі будинку АДРЕСА_10. Крім  нього, проживає ще дві сім»ї, в т.ч. прописана сім»я ОСОБА_16. Будинок не приватизований. В 2008 чи 2009 році він почав займатись приватизацією квартири. В наявності була тільки будинкова книга і довідка СГВК «Прилуцький »про те, що  будинок перебуває на балансі даного господарства.  Вияснилось, що ОСОБА_6 з ОСОБА_16 оформили  будинок на неї без їх відома. Згідно рішення суду вона визнана власницею не квартири, а всього будинку. Це рішення скасоване апеляційним судом.

Аналогічні з ОСОБА_52 покази про обставини події дала і його дружина - свідок ОСОБА_55 в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 57-58).

Свідок ОСОБА_56 показала, що вона з сім»єю ОСОБА_16 ОСОБА_22. В 2006 чи 2007 році, коли вона з чоловіком приїхали до ОСОБА_16 в с. Прилуцьке, дочка останньої повідомила, що мати з ОСОБА_6 в суді, займаються будинком, оформляють документи. Незабаром приїхали ОСОБА_16 і ОСОБА_6 Останній повідомив, що суд питання вирішив позитивно, а коли взнав, що вона з чоловіком є родичами ОСОБА_16, почав виганяти їх. Оскільки в цей період остання зловживала спиртними напоями, то вона з чоловіком, побоюючись, щоб ОСОБА_6 її не обманув, звертались в різні інстанції, в т.ч. до органу  опіки та піклування, щоб взяли цей будинок на контроль, а потім з чоловіком ОСОБА_16, - в міліцію із заявою. Із слів дочки ОСОБА_57 –ОСОБА_58 стало відомо, що ОСОБА_6 побив чоловіка ОСОБА_16 - ОСОБА_54, оскільки останній забороняв ОСОБА_16 спілкуватись з ОСОБА_6 Вони переховували ОСОБА_16, щоб ОСОБА_6 не зміг  її викрасти. Із слів ОСОБА_16 вона дізналась, що в червні 2007 року ОСОБА_6 возив ОСОБА_16 до нотаріуса ОСОБА_13, щоб оформити від неї доручення про уповноваження тоді незнайомого  ОСОБА_20 розпоряджатись квартирою. Після чого, вони з чоловіком ОСОБА_16 їздили до нотаріуса з метою анулювати дане доручення, останній цього не зробив. Доручення було анульоване в м.Луцьку нотаріусом ОСОБА_23. В ОСОБА_16 не було житла. Тому батько ОСОБА_19 забрав її до себе в с. Прилуцьке. Із слів ОСОБА_16 і ОСОБА_13 відомо, що ОСОБА_6 запитував спочатку чи не продають належну їм частку будинку по вул. ОСОБА_53, пропонував 10 тис. доларів США, на що ОСОБА_16 погодилась, а чоловік –ні, але вона особисто боялась, що ОСОБА_6 їх обманить. ОСОБА_6 вчиняв психологічний тиск  на батька - ОСОБА_19, щоб він підписав угоду про продаж квартири за 10 тис. доларів. Рішення суду  про визнання права власності на будинок АДРЕСА_10 за ОСОБА_16 скасоване. ОСОБА_6 помістив ОСОБА_16 спочатку в наркодиспансер, а потім в шкірвендиспансер, щоб ізолювати її від родичів.

Коли вони відвідували ОСОБА_16 в лікарні, то вона перебувала в стані алкогольного сп’яніння. Підтримала покази, дані в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 48-50) про те, що ОСОБА_6 допомагав  сім»ї ОСОБА_16, купляв продукти харчування, оплачував лікування її і батька, влаштував на роботу ОСОБА_59. В лікарні ОСОБА_6 з ОСОБА_20 схиляли ОСОБА_16 до підписання розписки про те, що вона не має претензій до останнього. Також їй відомо, що ОСОБА_6 звертався з позовом в суд про визнання договору купівлі-продажу квартири по                    АДРЕСА_10,  дійсним.

Аналогічні з ОСОБА_56 покази про обставини події дали свідки ОСОБА_22  та ОСОБА_60 –чоловік ОСОБА_16 та його брат.

Свідки ОСОБА_56, ОСОБА_56 ОСОБА_32 та ОСОБА_56 ОСОБА_61 такі ж покази дали і при проведенні очних ставок з ОСОБА_6  згідно  протоколів ( відповідно т.4 а.с. 155-157, 158-159, 166-168).

Крім того, ОСОБА_56 ОСОБА_61 підтвердив, що в с. Прилуцьке ОСОБА_6 приїхав в 2007 році із сусідом ОСОБА_54, який показав, де вони проживають.  ОСОБА_6 запитував чи вони не бажають продати, належну їм квартиру, запропонував свою допомогу в оформленні документів на приватизацію. Потім обманув їх і оформив документи на цілий будинок. ОСОБА_6 з ОСОБА_16 оформляв документи на будинок. ОСОБА_57 після кожної поїздки з ОСОБА_6 перебувала в стані алкогольного сп’яніння. Отримував квартиру по АДРЕСА_10, тесть –ОСОБА_19. ОСОБА_6 всі питання вирішував з останнім і ОСОБА_16. Він настроював ОСОБА_19 на продаж квартири:  вони разом розпивали спиртні напої, давав тестю гроші, а його до справ не допускали. ОСОБА_57 довірлива по характеру, підписувала документи, не вникаючи в їх зміст. Один раз ОСОБА_6 побив його, оскільки він не дозволяв дружині з ним спілкуватись.

 Згідно  висновку судово-медичного експерта за № 109 від  28 січня 2010 року в  ОСОБА_22 було виявлені легкі тілесні ушкодження  у виді саден, які згідно пояснень останнього йому спричинили ОСОБА_6 та ОСОБА_19.( т.4 а.с. 175-176).

Згідно  повідомлення начальника служби в справах дітей від 22.01.2010 р.( т.4 а.с. 123) 20 червня 2007 року  в службу звертався гр. ОСОБА_22 з приводу заборони на продаж квартири за адресою: АДРЕСА_10, що  належить на праві приватної власності його дружині ОСОБА_16, яка зловживає спиртними напоями. Оскільки право користування житлом в цій квартирі мали неповнолітні діти, службою було підготовлено клопотання в Волинське управління юстиції про накладення такої заборони.

Свідки ОСОБА_59 і ОСОБА_62 –діти ОСОБА_16 підтвердили цей факт, що ОСОБА_6 з ОСОБА_16 оформляли документи на приватизацію квартири по АДРЕСА_10. В цей період в даній квартирі ніхто не проживав. Між ОСОБА_6 і батьком мав місце конфлікт, оскільки останній не допускав, щоб мати спілкувалась з ОСОБА_6 Свідок ОСОБА_16 Такі, крім того, показав, що в зазначений період мати зловживала спиртними напоями. Влітку 2006 року ОСОБА_6 допоміг йому з працевлаштуванням на ринку в підприємця ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_16 показала, що  в 1968 році її батько –ОСОБА_19 отримав від колгоспу в с. Прилуцьке квартиру в будинку АДРЕСА_10. В цьому будинку проживали ще дві сім»ї: ОСОБА_21 та ОСОБА_22. В 1999 чи 2000 році  її сім»я переїхала для проживання в с. Прилуцьке. В будинку по вул. Гордіюк залишились проживати тільки мати і брат, які вмерли в 2004 і 2005 роках. Після чого в квартирі не проживав ніхто, але всі члени сім»ї в ній були зареєстровані, крім батька, на якого був зареєстрований будинок в с. Прилуцьке. Весною 2007 року вона познайомилась з ОСОБА_6, його привіз в село сусід ОСОБА_50 ОСОБА_6 запитав чи не бажають вони продати належну їм частину будинку. Запропонував допомогу в оформленні документів на приватизацію у відповідь на повідомлення, що квартира не приватизована і 5 тисяч доларів США, щоб її купити. Пізніше пропонував 10 тисяч доларів, оскільки ОСОБА_22 сказали, що запропонована ним  сума є недостатньою. Вона з ОСОБА_6 оформляли документи, послуги за їх оформлення завжди оплачував останній. Вона в цей період зловживала алкогольними напоями, підписувала документи, не вникаючи в зміст, знала, що «на приватизацію», довіряла ОСОБА_6, були випадки, що підписувала їх, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. ОСОБА_6 давав їй гроші на власні потреби, оплачував лікування її і батька, пригощав  батька спиртними напоями, погасив заборгованість на квартиру по сплаті комунальних послуг. Вона підписала довіреність в нотаріуса ОСОБА_13, куди завіз її ОСОБА_6, на представництво її інтересів ОСОБА_20, якого порекомендував ОСОБА_6 ОСОБА_22 вмішались і анулювали дану довіреність в нотаріуса в м. Луцьку, бо ОСОБА_13 відмовився це робити. В судовому засіданні  вона один раз була, майже нічого не говорила. Крім того, ОСОБА_6 спочатку схилив її батька написати заяву, щоб питанням продажу квартири займалась саме вона. Дана заява була посвідчена в нотаріуса. ОСОБА_6 говорив, що оформить право власності на  квартиру через суд. Вона і в БТІ  підписувала документи, не вникаючи в їх суть. Після підписання довіреності в смт. Млинів в ОСОБА_13, вона попала зразу ж в наркодиспансер, бо ОСОБА_6 наполягав. Конфлікти між ОСОБА_6 і її чоловіком, а також з родичами виникали тому, що останні забороняли  йому спілкуватись з нею. Також ОСОБА_6 і ОСОБА_20 вимагали від неї розписку, що вона до них не має претензій, однак, вона відмовилась її підписати тому, що  виник сумнів в правдивості намірів ОСОБА_6 Вона підозрювала, враховуючи  поведінку і подарунки ОСОБА_6, що він буде мати якусь вигоду, але не думала, що в таких розмірах. Їй не було відомо, що ОСОБА_6 оформляє документи на весь будинок, а не на її квартиру. В її паспорті дійсно не зазначений номер квартири, а тільки будинку. Будинок ОСОБА_6 не продавала, від нього гроші не отримувала за його продаж. Підтримала покази, дані в стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 54-69, 68,  т.2 а.с. 36-38, 138-139) про те, що ОСОБА_20  в нотаріуса ОСОБА_13 при підписані довіреності від неї, присутній не був. Вона не звернула увагу, що підписує довіреність на право ОСОБА_20 продати її квартиру. Вона розповіла чоловіку і родичам про підписання довіреності,  після чого останні звернулись із заявою в міліцію. В кінцевому рахунку ОСОБА_6 відмовився купляти квартиру, коли ОСОБА_60 повідомив, що вона буде продана тільки за реальною вартістю. Договору купівлі-продажу квартири вона не підписувала.

          Аналогічні покази свідок ОСОБА_16 дала і при проведенні очної ставки з ОСОБА_6 в стадії досудового слідства ( т.4 а.с. 161-163).

Покази свідка ОСОБА_16 підтверджуються довіреністю реєстраційний номер № 1885 від 19.06.2007 р., якою ОСОБА_16 уповноважує ОСОБА_20 розпоряджатись її майном по АДРЕСА_10 та витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі вищевказаної довіреності, яка була анульована приватним нотаріусом Луцького районного округу ОСОБА_23, що підтверджується вилученими в даного нотаріуса згідно протоколу ( т.3 а.с. 78) документами: заявою ОСОБА_16,  витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей та повідомленням приватному нотаріусу ОСОБА_13, КП «ВОБТІ»про анулювання довіреності( т.3 а.с. 79-81) та документами, вилученими  в приватного нотаріуса ОСОБА_13 згідно протоколу ( т.3 ас. 108), а саме, аркушем паперу з однієї сторони якого виконана ксерокопія заяви ОСОБА_16 реєстраційний номер № 2478 від 05.07.2007 р. про скасування довіреності, виданої на ім.»я ОСОБА_20, з другої–ксерокопія повідомлення приватного нотаріуса ОСОБА_23; ксерокопією паспорту ОСОБА_16 та картки фізичної особи –платника податків( т.3 а.с. 109, 114- 116).

Згідно довідки Волинського обласного наркологічного диспансеру (т.4 а.с. 111) гр. ОСОБА_16 знаходиться на обліку в даній установі з 2004 року з діагнозом «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності». Проходила курс стаціонарного лікування по самозверненню в межах бюджетного фінансування: з 04 по 12 січня 2007 року, з 31.05 по 07.06. 2007р.,  з 31.07.по 06.08.2007р., з 09 по 16 жовтня 2007 року, з 25 по 31 січня 2008 року ,- з вищезазначеним діагнозом, а з 19 по 29 червня 2007 р.- з діагнозом «Розширений псоріаз».

Свідок ОСОБА_13-  приватний нотаріус в смт. Млинів показав, що пам’ятає випадок, що приходили пару років назад жінка і чоловік, який представився  міліціонером, з метою скасувати довіреність. Однак, жінка була в нетверезому стані, тому він не впустив їх в офіс.

Оглянувши довіреність ( т.3 а.с. 114) свідок ОСОБА_13 показав, що дану довіреність від 19 червня 2007 року, реєстраційний номер  № 1885 від  ОСОБА_16 про уповноваження отримати довірителю ОСОБА_20 в суді документи на нерухоме майно, оформити в БТІ право власності  і продати нерухомість, - оформляв він.

Покази даного свідка підтверджуються, вилученими згідно протоколу ( т.1 а.с. 108):  вищезазначеною довіреністю № 1885 від 19.06.2007р.; витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей за № 1980843 від 19 червня 2007 р. про реєстрацію даної довіреності ( т.3 а.с. 115); ксерокопією паспорту ОСОБА_16 НОМЕР_9 та карткою фізичної особи –платника податків на ім.»я останньої, згідно якої їй присвоєно ідентифікаційний код № НОМЕР_3; ксерокопією витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреності № 1885 ( т.3 а.с. 116).

Покази свідка ОСОБА_13, який ствердив в судовому засіданні, що при оформленні даної довіреності ОСОБА_16 була сама, ні з ким вона не приїжджала, суд вважає надуманими і до уваги не бере, оскільки вони спростовуються доказами по справі.

В стадії досудового слідства ( т.1 а.с. 22-273) свідок ОСОБА_13 показав, що він не пам’ятає, з ким приїжджала ОСОБА_16 і при яких обставинах оформлялась довіреність.

Свідок ОСОБА_20 – юрист, показав, що в 2007 році звернувся ОСОБА_6, щоб представляти інтереси ОСОБА_16 в суді по справі про визнання за нею права власності на будинок за спадщиною, надав доручення від останньої і всі необхідні документи, на підставі яких він оформив позовну заяву, яку підписала ОСОБА_16, чи читала її, не пам’ятає. Вона була в судовому засіданні, де просто підтримала позов, а чи квартира чи будинок –не пояснювала. Потім довіреність від ОСОБА_16 на нього була анульована. ОСОБА_6 при цьому говорив, що в будинку проживають бомжі. З його слів також відомо, що він підтримував  ОСОБА_16 матеріально, оплачував лікування. Рішенням суду позов був задоволений. Йому відомо, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_16 була домовленість, що в подальшому  вона реалізує цей будинок йому. Також він їздив з ОСОБА_6 і ОСОБА_16 в БТІ, де остання написала заяву про видачу технічного паспорту на будинок, стосовно якого спір вирішувався судом. Підтримав покази, дані в стадії досудового слідства ( т.2 а.с.128-129, 136-137) про те, що із слів ОСОБА_6 йому відомо, що був укладений договір купівлі-продажу між ним і ОСОБА_16, а також має місце розписка ОСОБА_19 про борг ОСОБА_6

Покази даного свідка підтверджуються ксерокопіями матеріалів цивільної справи № 2-3363/2007 р. за позовом ОСОБА_16  до ОСОБА_19 про визнання права власності  за ОСОБА_16 на будинок  по АДРЕСА_10 в порядку спадкування, вилученими  в Луцькому міськрайонному суді згідно протоколу ( т.3 а.с. 133-149): позовною заявою ОСОБА_16 до ОСОБА_19 про визнання права власності на майно в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_21, зазначено, що будинок в ВОБТІ не зареєстрований, яка надійшла в суд 24.04.2009 р.; з протоколів судових засідань якої вбачається, що при розгляді справи свідки не допитувались, а оглядались лише надані стороною позивача документи; 18 червня 2007 року рішенням суду даний позов було задоволено, на підставі якого у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на даний будинок за ОСОБА_16, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи на об’єкт нерухомого майна, вилученої згідно протоколу ( т.3 а.с. 118), а в подальшому ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду від 21 липня 2009 року дане рішення було скасоване ( т.3 а.с. 121-127).

Покази підсудного ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_20 про те, що ОСОБА_16 у ВОБТІ особисто писала термінове замовлення і заяву про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03 вересня 2007 року спростовуються показами останньої, а крім того, висновком почеркознавчої експертизи ( т.4 а.с. 204-214).

Свідок ОСОБА_63 показав, що в 2007 році він виконував   обов’язки начальника відділу оцінки у ВОБТІ, працював по виконанню замовлення щодо технічної інвентаризації житлового будинку по АДРЕСА_10, допоміжних його споруд, проведення експертної  оцінки. Технічні роботи виконували працівники відділу по його вказівці. Після проведення робіт він засвідчив їх правильність своїм підписом і передав на підпис керівництву. Його син ОСОБА_64 здійснював юридичний супровід питань, що стосувались даного замовлення. Пізніше від сина надійшло замовлення на реєстрацію права власності на даний будинок згідно рішення суду. Однак, витяг про право власності не був виданий, оскільки довіреність від ОСОБА_16 сину про надання таких повноважень, була анульована. Хто розплачувався за послуги БТІ йому невідомо.

Довідкою КП ВОБТІ від 30.04.2009 р. за № 1597 підтверджується, що право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_10, не зареєстроване( т.1а.с.104).

Свідок ОСОБА_65 в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 14-15) –голова СГВК «Прилуцький »показав, що будинок АДРЕСА_10 перебуває на балансі господарства. В ньому проживали три сім»ї: ОСОБА_18, ОСОБА_66 та ОСОБА_19, які, крім останнього, померли, а квартирами користуються їх нащадки. Ніякої документації на будинок не виготовлялось, крім будинкової книги. Як йому стало відомо, ОСОБА_16 через суд оформила на себе  право власності на весь будинок. Дане рішення суду є незаконним, оскільки в будинку зареєстровані три сім»ї і фактично проживає сім»я ОСОБА_66. Крім того, будинок належить господарству «Прилуцький ». Не пам’ятає дату, але ОСОБА_16 приходила в контору з незнайомим чоловіком, запитувала чи можна оформити право власності на квартиру і пояснила,  що цей чоловік має намір купити в неї квартиру. Після того, як їй пояснили, що квартиру необхідно купити в СГВК, більше не зверталась.

Згідно адресних довідок від 29.04. 2009 р.: гр.-ни ОСОБА_67, ОСОБА_17, ОСОБА_52, ОСОБА_55, ОСОБА_68 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_10( т.1 а.с. 90,93,95-97), гр. ОСОБА_16, ОСОБА_18 –АДРЕСА_10( т.1 а.с. 91,94), гр. ОСОБА_22 АДРЕСА_10 ( т.1 а.с. 92).

Аналогічні з свідком ОСОБА_65 покази про обставини  події дала свідок ОСОБА_69 в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 51-52).

Довідкою СГВК «Прилуцький»Ківерцівського  району № 42 від 07.05.2009 р.( т.1 а.с. 101)  та інвентарною карткою № 39( т.3 а.с.130), вилученою в СГВК «Прилуцький»згідно протоколу ( т.3 а.с. 129) підтверджується цей факт, що  житловий будинок по АДРЕСА_10 знаходиться на балансі СГВК                                 «Прилуцький»з 1973 року ( інвентарний номер 38), а  актом обстеження даного житлового будинку від 13.10.2008 року,- що в ньому проживає три родини, він є аварійним та потребує капітального ремонту ( т.2 а.с. 16).

Свідок ОСОБА_19 також в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 142 –144) показав, що колгосп в АДРЕСА_10. Після реорганізації колгоспу будинок перейшов у власність СГВК «Прилуцький ». В будинку проживало  ще дві сім»ї: ОСОБА_22 та ОСОБА_66. Документів на будинок не було, крім будинкової книги. В 1998 році він з сім»єю дочки ОСОБА_16 переїхав на постійне місце проживання в с. Прилуцьке, але зареєстрованою вона залишилась в будинку по АДРЕСА_10. В 2005 році в квартирі, належній йому, даного будинку ніхто не проживав. Приблизно в 2007 році ОСОБА_50 привів до них ОСОБА_6, який пояснив, що має намір купити вищезазначену квартиру. На що він йому відповів, щоб дане питання він вирішував з дочкою –ОСОБА_16 і в подальшому ОСОБА_6 з приводу продажу квартири спілкувався з останньою, а він лише підписав невідомий йому документ, яким доручив ОСОБА_16 займатись даним питанням. Коли втрутились ОСОБА_22, стало відомо, що ОСОБА_6 їх обманює. Тоді останній схилив його підписати угоду, яку сам склав, про те, що ніби-то вони отримали від нього частину грошей за квартиру. Дата даної угоди не відповідала дійсності. Хоча ніяких грошових коштів ОСОБА_6 їм не давав, а тільки добровільно самостійно оплатив його лікування. Цю угоду ОСОБА_6 схилив його підписати, коли дочка відмовилась з ним  спілкуватись, ОСОБА_22 звернулись  із заявою в міліцію, зять з дочкою переховувались від ОСОБА_6 Також ОСОБА_6 дав йому мобільний телефон, щоб повідомив місцезнаходження дочки, але він цього не зробив. Він зрозумів, що ОСОБА_6 має намір змусити їх підписати документи на квартиру.

Покази свідка ОСОБА_19 підтверджуються угодою, яка виконана в формі розписки, датованою 18 квітня 2007 року,  яка  підписана останнім і ОСОБА_6 про отримання ОСОБА_19 і ОСОБА_16 частини грошей за продаж будинку АДРЕСА_10, а після  переоформлення його на ОСОБА_6, останній зобов’язується доплатити їм 10 тисяч доларів США       ( т.2 а.с. 42) та довідкою Ківерцівської центральної районної лікарні № 164 від 04.03.2010 р., згідно якої  ОСОБА_19 дійсно  знаходився на стаціонарному лікуванні в даному медичному закладі з 14 по 21 травня 2007 року в хірургічному відділенні ( т.4 а.с. 113).

З матеріалів цивільної справи № 2-5142/2007 р. за позовом ОСОБА_6 до  ОСОБА_16, вилучених згідно протоколів в Луцькому міськрайонному суді ( т.3 а.с. 84, 133), вбачається, що ОСОБА_6 09.07.2007 р. звернувся з позовом до ОСОБА_16 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, посилаючись на те, що між ними було укладено  договір без нотаріального посвідчення; надав суду договір купівлі-продажу від 19.06.2007 р., згідно якого ОСОБА_16 продала, а ОСОБА_6 купив будинок по АДРЕСА_10 за 30 000 грн., які повинен був сплатити в день підписання договору та розписку  ОСОБА_19 від 18.04.2007 р.; 12 грудня 2007 року даний позов ухвалою  суду було залишено без розгляду ( т.3 а.с. 85-89). Разом з тим, по заяві ОСОБА_6 про забезпечення позову ухвалою Луцького міськрайонного суду від 06 серпня 2007 року дана заява була задоволена, накладено арешт на будинок по АДРЕСА_10, належний ОСОБА_16(  т.3 а.с. 135-149).

 ОСОБА_10 підтримала в судовому засіданні покази, дані в якості свідка  в стадії досудового слідства ( т.2 а.с. 31-32) про те, що по проханню ОСОБА_6 влітку 2007 року вона з ОСОБА_7 працевлаштували на роботу вантажником на ринку ОСОБА_59, якому ОСОБА_6 доплачував до заробітку. Потім відносини ОСОБА_6 та ОСОБА_59 погіршились, останній звільнився з роботи.

Такі ж покази дав ОСОБА_7, допитаний в якості підозрюваного ( т.2 а.с. 259-260), які підтримав в суді.

Свідок ОСОБА_10 не була видалена із залу судових засідань. Однак, вищезазначені покази ОСОБА_10 і ОСОБА_7 підтверджуються іншими доказами по справі. Тому суд бере їх до уваги.       

Вина підсудного ОСОБА_6 по даному епізоду підтверджується і іншими доказами по справі, зокрема:

- протоколом усної заяви ( повідомлення) про злочин                       гр. ОСОБА_22 від 05.07.2007 р., в якому останній повідомив, що в період часу з середини березня по середину червня 2007 року візуально знайомий чоловік на ім.»я ОСОБА_6, шляхом зловживання довірою його дружини –гр. ОСОБА_16,  намагався переоформити право власності на своє прізвище на будинок за адресою: АДРЕСА_10.( т.1 а.с. 56);

- довідкою Волинського агентства нерухомості № 751 від 24.12.2009 року, згідно якої орієнтовна ринкова вартість будинку по АДРЕСА_10 станом на 2007 рік та на даний час становить 450 000 гривень (т.4 а.с. 124).

- довідкою Нацбанку України про офіційний курс  гривні до іноземних валют ( т. 4 а.с. 128);

- висновком почеркознавчої експертизи  № 54 від 12 лютого 2010 року ( т.4 а.с. 204- 214), згідно якого вирішити питання чи виконаний рукописний запис «ОСОБА_16»та цифровий запис «19 06 7»в 1-й графі «підпис»договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.06.2007 р. –ОСОБА_16 чи іншою особою, в т.ч. ОСОБА_16 навмисно зміненим почерком,- не виявилось можливим.

Також, вина підсудних у вчиненому підтверджується  і іншими доказами по справі, зокрема, протоколом огляду вилучених документів  та предметів в якості речових доказів ( т.5 а.с.3-39, 40).

Суд не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_6 і розцінює їх, як намагання уникнути відповідальності за вчинене, про те, що: (по 1-ому епізоду) він не причетний до незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_11; не використовував підробленої розписки, також не підробляв і не використовував заяви останнього, посвідченої нотаріусом про його згоду з позовними вимогами ОСОБА_7 про визнання права власності за останнім на належну йому квартиру і розгляд справи судом в його відсутності; ( по 2-ому епізоду) всі документи ОСОБА_20 оформляв із своєї ініціативи і подавав в суд, в т.ч.  на будинок, а не на квартиру ОСОБА_16, як він просив його; не брав участі в оформленні і посвідченні нотаріусом довіреності ОСОБА_16, якою вона уповноважила ОСОБА_20 розпоряджатись, належною сім»ї квартирою в будинку по вул. ОСОБА_53; не підробляв і не використовував договір  купівлі-продажу  даної квартири; не підписував і не подавав в суд заяву  про забезпечення позову; йому не було відомо, що ОСОБА_16 зловживає спиртними напоями; вартість квартири ОСОБА_11 і будинку по АДРЕСА_10 завищена - оскільки вони спростовуються вищезазначеними доказами по справі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 не тільки познайомив ОСОБА_7 і ОСОБА_10 з адвокатами ОСОБА_12, один з яких ОСОБА_12  надавав юридичну допомогу в оформленні документів і захисту інтересів позивача ОСОБА_7 в суді, а й брав активну участь у вирішенні зазначених питань, оформив договір купівлі-продажу квартири ОСОБА_11 після задоволення позову про визнання права власності на дану квартиру за ОСОБА_7, який посвідчив у нотаріуса, оформивши на своє ім’я  право  власності, квартиру продав, що об’єктивно підтверджується показами підсудних ОСОБА_70 і ОСОБА_7, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_25, письмовими доказами по справі.

Підставою  задоволення позову ОСОБА_7 стала підроблена розписка ОСОБА_11 про отримання від ОСОБА_7 7 тисяч доларів США за продаж квартири, яку надав ОСОБА_6, як ствердили підсудні ОСОБА_10 і ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_12 ОСОБА_6 показав, що він бачив цю розписку.

Той факт, що всі  витрати по оформленню документів та за надання юридичної допомоги взяв на себе ОСОБА_6, підтвердив останній в судовому засіданні.

Та обставина, що саме ОСОБА_6 оформив підроблену заяву ОСОБА_11 про розгляд справи у його відсутності підтверджується тісними зв’язками  протягом тривалого часу ОСОБА_6 і нотаріуса ОСОБА_13, який засвідчив правдивість підпису ОСОБА_11 на вищезазначеній  заяві при відсутності останнього,  що випливає з показів ОСОБА_6 і свідка ОСОБА_13, а також вбачається з особистих фотографій ОСОБА_6, вилучених згідно  протоколу ( т.2 а.с. 156-157) під час  огляду місця події, а саме, автомобіля «Шкода Супер Б»тр.НОМЕР_10, яким користувався ОСОБА_6

Покази підсудного ОСОБА_6 про те, що всі дії по незаконному заволодінню квартирою ОСОБА_11 здійснювались по ініціативі і вказівці ОСОБА_25, нічим не підтверджуються, а спростовуються показами даного свідка про те, що він не причетний до незаконного заволодіння зазначеною квартирою, ніяких дій, крім  того, що познайомив підсудних з братом, не вчиняв.

Суд бере покази свідка ОСОБА_25 до уваги, оскільки вони послідовні, як в стадії досудового, так і судового слідства і підтверджуються доказами по справі.

Крім того, ОСОБА_6 в судовому засіданні визнав той факт, що він дійсно на власному автомобілі підвозив ОСОБА_16 в ЖЕК за довідкою про склад сім»ї, в смт. Млинів до нотаріуса ОСОБА_13, в якого вона оформляла довіреність на ОСОБА_20; в контору СГВК «Прилуцький »з приводу отримання інформації про приватизацію житла по вул. ОСОБА_53; в БТІ, де ОСОБА_16 написала заяву про видачу технічного паспорту на будинок; в міліцію про те, що ОСОБА_16 його обманули не звертався; не заперечив, що домовлявся з ОСОБА_20 про оформлення  і присадибної земельної ділянки на нього; просив ОСОБА_20 оформити від його імені позов в суд і підписав позовну заяву про визнання дійсним договору купівлі-продажу; надав ОСОБА_20: довіреність ОСОБА_19 на ОСОБА_16 про уповноваження її вирішувати самостійно питання продажу квартири; довідку ЖЕКу про склад сім»ї ОСОБА_16; погасив заборгованість за комунальні послуги, щоб оформити право власності на квартиру.

Крім того, ОСОБА_6  в стадії досудового слідства  в ході проведення очних ставок ( т.1 а.с. 154) повністю підтвердив покази:

- свідка ОСОБА_20 про те, що всі позовні матеріали в суд оформлялись останнім на підставі, наданих ОСОБА_6 документів, інформації  та з його ініціативи, а також, що ОСОБА_20 не був присутній в нотаріуса ОСОБА_13 при посвідченні довіреності ОСОБА_16 про уповноваження його розпоряджатись житлом по вул. ОСОБА_53 ( а.с. 154 т.4);

- свідків ОСОБА_56 та ОСОБА_22  про конфлікт, який  виник між нею, її чоловіком, ОСОБА_19 та ОСОБА_16 і ОСОБА_6 з приводу оформлення  документів на квартиру сім»ї ОСОБА_16, коли вони  представились родичами останньої ( т. 4 а.с. 155-157; 158-160) та крім того, ОСОБА_56 про те, що їй відомо із слів ОСОБА_16, що вона не підписувала договір купівлі-продажу квартири, будинку, підпис на договорі вчинений не нею;

-  свідка ОСОБА_16 про те, що в ході першої розмови з ОСОБА_6 на його пропозицію купити належну їй квартиру в будинку АДРЕСА_10, вона йому повідомила, що будинок не приватизований, перебуває на балансі в СГВК «Прилуцький», в ньому проживають  ще дві сім»ї, на що ОСОБА_6 запевнив, що допоможе оформити всі необхідні документи на даний будинок; з цією метою ОСОБА_6 возив її власним автомобілем в ЖЕК, де отримували необхідну довідку, в контору СГВК «Прилуцький», де головний бухгалтер в присутності  ОСОБА_6 пояснила, що будинок перебуває на балансі даного господарства і має місце заборгованість за комунальні послуги, яку ОСОБА_6 погасив, а їй сума невідома; запросив юриста ОСОБА_20 в якості її представника; вона  підписувала документи, які їй  надавали, детально не читаючи їх; всі документи зберігались в ОСОБА_6; надавала довіреність ОСОБА_20 тільки на оформлення документів, наміру уповноважувати його продати квартиру не мала, ОСОБА_6 запропонував оформити довіреність саме в нотаріуса ОСОБА_13 З приводу цього ОСОБА_6 показав, що дана довіреність, яку саме він запропонував оформити, необхідна була, щоб родичі ОСОБА_16 не змогли перешкодити йому купити квартиру; не заперечив, що ОСОБА_16 категорично відмовилась підписати договір купівлі-продажу будинку, на тексті якого вже стояв його підпис (т.4 а.с. 161-163).   

 Покази підсудного ОСОБА_6, що він підписував протоколи слідчих дій в стадії досудового слідства, не читаючи їх, давав покази під психологічним тиском працівників міліції також, на думку суду, не заслуговують на увагу, тому що нічим не підтверджуються, а спростовуються матеріалами справи і показами слідчого ОСОБА_37, допитаного в якості свідка, про те, що ніякий тиск до ОСОБА_6 не вчинявся, покази підсудні давали добровільно, підписували протоколи після того, як прочитали їх, зауважень не поступало, допитувались з участю захисників.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні ствердила, що всі дії по оформленню документів на визнання права власності, як потім вияснилось, на будинок, вона вчиняла по вказівці ОСОБА_6, він возив її власним автомобілем у відповідні організації, підписувала документи, в основному, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не вникаючи в суть, не читаючи їх.

Свідок ОСОБА_20 ствердив, що у всіх діях, які він виконував  з приводу оформлення права власності на будинок АДРЕСА_10, ініціатором був ОСОБА_6, а він тільки виконавцем. Документи оформляв на підставі, представлених ОСОБА_6 документів, останній оплачував і всі витрати, а також представляв інтереси ОСОБА_16 в суді на прохання ОСОБА_6 Таким же чином, оформив заяву  про забезпечення позову, оскільки просив ОСОБА_6, щоб себе забезпечити гарантією.

Крім того,  свідок ОСОБА_20 показав, що  ініціатором оформлення довіреності на нього  від ОСОБА_16 був також ОСОБА_6, який пояснив, що остання хвора. Він надав ОСОБА_6 свої анкетні данні, а ОСОБА_6 після цього передав йому доручення.      

З цього приводу підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що довіреність була оформлена, щоб без ОСОБА_16 оформити право власності, однак, цього не було зроблено, оскільки ОСОБА_16 через нотаріуса анулювала дану довіреність.

Та обставина, що ОСОБА_16 зловживала спиртним в момент  оформлення документів про право власності на будинок, крім показів останньої, свідків підтверджується і показами підсудного ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що він дійсно поміщав ОСОБА_16 в лікарню і здійснював оплату за лікування від алкоголізму.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_6 за попереднім зговором з ОСОБА_7 і ОСОБА_10 незаконно заволодів квартирою ОСОБА_11; при цьому з цією метою ОСОБА_6, використовуючи тісні зв’язки з нотаріусом ОСОБА_13, підробив заяву ОСОБА_11, на підставі якої справа була розглянута в суді у відсутності останнього; використав з ОСОБА_7 дану заяву і підроблену розписку ОСОБА_11, обґрунтувавши ними позов про визнання договору купівлі-продажу спірної квартири дійсним, що послугувало задоволенню позову судом, а також ОСОБА_6 з метою оформлення права власності на будинок АДРЕСА_10, скориставшись юридичною допомогою, яку на його прохання надав юрист ОСОБА_20, підготував і подав в суд позовні матеріали до ОСОБА_16 з додатком підроблених ним, шляхом зловживання довірою ОСОБА_16, ОСОБА_19 та з використанням послуг давнього знайомого – нотаріуса ОСОБА_13 документів,  про визнання договору купівлі-продажу  даного будинку  дійсним і заяву про забезпечення позову по даній справі.

Висновки суду базуються на тих поясненнях очевидців і учасників події, які послідовні  в своїй основі, детальні і не містять будь-яких істотних протиріч, доповнюють одне одного і узгоджуються між собою, а також з доказами по справі.

          Оцінюючи всі зібрані і досліджені по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що підсудні вчинили злочини:

1) ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10 своїми умисними діями, спрямованими на незаконне заволодіння чужим майном та придбанні права на майно, шляхом обману, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, вчинили злочин, передбачений ч.4 ст. 190 КК України;

2) ОСОБА_6 своїми умисними діями, спрямованими на закінчений замах на незаконне заволодіння чужим майном, придбання права на майно, шляхом обману і зловживання довірою, повторно, в особливо великих розмірах, однак, не доведеними до кінця з причин, що не залежали від його волі, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190 КК України;

3) ОСОБА_6 своїми умисними діями, спрямованими на підроблення документів, які видаються та посвідчуються приватним нотаріусом та іншою особою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, які надають права та звільняють від обов’язків, з метою їх подальшого використання як підроблювачем, так і іншою особою, повторно, вчинив злочин, передбачений  ч.2 ст. 358 КК України;

4) ОСОБА_6, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у використанні завідомо підробленого документу, вчинили злочин, передбачений ст. 358 ч.3 КК України.

          Обговорюючи питання про вид і міру покарання, суд враховує сукупність обставин, при яких вчинені злочини, ступінь їх тяжкості, участь кожного у вчиненні злочинних дій, тяжкість наслідків, а також дані про особи, зокрема, те, що ОСОБА_7, ОСОБА_10  та ОСОБА_6 позитивно характеризуються, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 мають на утриманні  двох неповнолітніх дітей.

Пом’якшуючими покарання підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_7 обставинами справи є їх щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

          Обтяжуючих покарання підсудних обставин по справі  суд не вбачає.

          Приймаючи до уваги, що ОСОБА_7 і ОСОБА_10 ОСОБА_6 раніше судимі за вчинення аналогічних злочинів, за які ОСОБА_10 та ОСОБА_7 на даний час реально відбувають покарання, вчинили, в тому числі, особливо тяжкі злочини, які потягли за собою тяжкі наслідки, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку даних осіб; ОСОБА_6, крім того,  не працює      (т.2 а.с. 104), раніше неодноразово був судимий за вчинення злочинів, хоч судимість погашена, однак, належних висновків з цього не зробив і неодноразово знову вчинив злочини, суд приходить до висновку, що їх виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Тому їм слід призначити покарання в межах санкцій статтей КК України, за якими вони притягуються до кримінальної відповідальності –обмеження та позбавлення волі, з конфіскацією всього належного їм на праві приватної власності майна.

Цивільний позов ОСОБА_27 згідно ст.ст. 291, 328 КПК України слід залишити без розгляду, оскільки він не належним чином оформлений і не підтриманий в суді.

Речові докази, згідно ст.81 КПК України: документи, які знаходяться в матеріалах справи, паспорт  для виїзду  за кордон на ім.»я ОСОБА_6 НОМЕР_11 -  залишити при справі, інвентаризаційні справи № 11202 на домоволодіння  АДРЕСА_10 на домоволодіння АДРЕСА_5, на домоволодіння АДРЕСА_1, на квартиру АДРЕСА_6 - повернути Волинському обласному бюро технічної інвентаризації.

Судові витрати покласти на підсудних.

  Майно, належне підсудному ОСОБА_6, на яке  постановою слідчого  від 22 лютого 2010 року ( т.5 а.с. 138) накладений арешт, а саме:  чоловічий золотий перстень( печатка), вагою 8, 66 гр., орієнтовною вартістю 1130 грн., ланцюжок золотий, вагою 24,64 гр., орієнтовною вартістю 3217 грн., хрестик золотий, вагою 7,73 гр., орієнтовною вартістю 1009 грн. та гроші: 130 доларів США, 20 ЄВРО, 7600 грн.,- конфіскувати  в дохід держави.

 Керуючись ст.ст. 323, 324, 327  КПК України, суд,-

З а  с у д и в :

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.2 ст.15 ч.4 ст. 190; ч.2 ст.358, ч.3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

–          за ч.4 ст. 190 КК України  у виді позбавлення волі строком на 5 ( п’ять) років із конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності;

–          за ч.2 ст.15 ч.4 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі строком 5( п’ять) років з конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності;

–          за ч.2 ст. 358 КК України у виді позбавлення волі строком на 1( один) рік 6( шість) місяців.

–          за ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на  1 ( один) рік.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом  часткового складання призначених покарань, з розрахунку два дні обмеження волі відповідає одному дню позбавлення волі згідно ст. 72 КК України, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання до відбуття - 6 ( шість) років 6 ( шість) місяців позбавлення волі, із конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності.

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190; ч.3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

–          за ч.4 ст. 190 КК України  у виді позбавлення волі строком на 5      ( п’ять) років із конфіскацією всього майна, належного йому на праві приватної власності;

–          за ч.3 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 1( один) рік.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання до відбуття –5( п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

          На підставі ст. 70 ч. 4 КК України   за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за даним вироком  та покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 02 червня 2009 року, остаточно визначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі строком на 8( вісім)  років 3 ( три) місяці з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.

Виправдати ОСОБА_7 за ч.2 ст. 358 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.

ОСОБА_10 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190  КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5( п’ять) років із конфіскацією всього майна, належного їй на праві приватної власності.

          На підставі ст. 70 ч. 4 КК України   за сукупністю злочинів шляхом поглинання покарання за даним вироком покаранням за вироком Луцького міськрайонного суду від 02 червня 2009 року, остаточно визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 ( вісім)  років із конфіскацією всього майна, належного їй на праві приватної власності.

Строк відбуття покарання засудженим рахувати з 25 січня 2011 року, зарахувавши в зазначений термін період їх затримання і перебування під вартою: ОСОБА_7 з 15 січня 2010 року по 25 січня 2011 року, ОСОБА_10 з 25 березня 2010 року по 25 січня 2011 року, ОСОБА_6 з  12 по 19 січня 2010 року включно, а також  відбуте ОСОБА_7 та ОСОБА_10 покарання за вироком Луцького міськрайонного  суду від 02 червня 2009 року: ОСОБА_7  за період з  06 серпня 2008 року по 14 січня 2010 року включно,- 1 рік 5 місяців 8 днів позбавлення волі, ОСОБА_10- за період з 29 жовтня 2009 року  по 24 березня 2010 року  включно,-  4 місяці 25 днів позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженим  до вступу вироку в законну силу залишити попередній: ОСОБА_7, ОСОБА_10 –тримання під вартою; ОСОБА_6 –змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду.

Цивільний позов ОСОБА_27  залишити без розгляду.

Речові докази: документи, які знаходяться в матеріалах справи, паспорт  для виїзду  за кордон на ім.»я ОСОБА_6 НОМЕР_11 - залишити при справі, інвентарні справи № 11202 на домоволодіння  АДРЕСА_10, на домоволодіння АДРЕСА_1,- повернути Волинському обласному бюро технічної інвентаризації.

Стягнути з засуджених в користь держави судові витрати по справі за проведення по справі почеркознавчих експертиз та судово- технічного дослідження документів, а саме: з ОСОБА_10 та ОСОБА_7 по 500 ( п’ятсот) грн. 80 коп. з кожного, а з ОСОБА_6 –1026 ( одну тисячу двадцять шість) грн. 64 коп.

  Майно, належне підсудному ОСОБА_6, на яке  постановою слідчого  від 22 лютого 2010 року накладений арешт, а саме:  чоловічий золотий перстень( печатка), вагою 8, 66 гр., орієнтовною вартістю 1130 грн., ланцюжок золотий, вагою 24,64 гр., орієнтовною вартістю 3217 грн., хрестик золотий, вагою 7,73 гр., орієнтовною вартістю 1009 грн. та гроші: 130 доларів США, 20 ЄВРО, 7600 грн.,- конфіскувати в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляції через Луцький міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_6 в цей же строк з дня отримання копії вироку.

ГОЛОВУЮЧА: