|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32 |
|
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32 |
П О С Т А Н О В А
Іменем України
13.06.06 Справа № 16/231пд.
Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора м. Лисичанська в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області, м. Луганськ
до 1-го відповідача Виконавчого комітету Лисичанської міської ради, м. Лисичанськ Луганської області,
до 2-го відповідача : Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Лисичанськ Луганської області
про визнання недійсним договору
при секретарі судового засідання Кочетовій О.М.
за участю представників сторін:
від заявника -Негієвич І.В., прокурор відділу прокуратури Луганської області, посв. від 08.12.05. №1084;
від позивача -Чередниченко Н.Л., головний спец. відділу, дов. від 21.01.06. №41/1-8-380н;
від першого відповідача -Дубасова О.М., юрисконсульт, дов. від 28.04.06. № 1274-01/16;
- Рябуха Л.М., головний спец. відділу, дов. від 19.05.06. № 1442-01/16;
від другого відповідача -ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
ВСТАНОВИВ:
Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.02.06 згідно Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: прокурором заявлена вимога в інтересах позивача про визнання недійсним договору від 30.12.05.НОМЕР_2, укладеного між відповідачами по справі на перевезення пасажирів автотранспортом у м. Лисичанську по маршруту «Центральний ринок -Завод РТІ», з підстав порушення правил ст.203 Цивільного кодексу України -правочин не може суперечити законодавству та моральним засадам суспільства.
При цьому прокурор вважає, що договір укладено з порушенням ст.46 Закону України «Про автомобільний транспорт» та постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.03. №139 «Про порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», оскільки другий відповідач не у повному обсязі надав першому відповідачу документи, необхідні для участі у конкурсі. Доказів порушення інтересів держави та об'єм порушених прав, а також доказів правомірності заявленого позову в інтересах позивача -прокурор не надав.
Позивач заявою від 19.05.06. №2047 позов прокурора не підтримує, вказує про відсутність порушених інтересів позивача, оскільки право на державний контроль в галузі користування міським транспортом належить органам місцевого самоврядування. Позивач просить суд розглядати справу без його участі.
Перший відповідач відзивом від 19.05.06. №1439-01/16 проти позову заперечує з підстав дотримання діючого законодавства при укладенні спірного договору з другим відповідачем.
Від другого відповідача по справі до господарського суду Луганської області у судовому засіданні 13.06.06. надійшло заперечення до позовних вимог прокурора з підстав виконання другим відповідачем вимог закону при участі у конкурсі на перевезення пасажирів та пред'явленню необхідних документів для цього.
Прокурор заявою від 17.05.06. №2808 уточнив позовні вимоги та вказав на порушення відповідачами ст. 46 Закону України «Про автомобільний транспорт»та правил п.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.03. №139 «Про порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування»- другим відповідачем не була пред'явлена ліцензія (завірена нотаріально копія) та ліцензійна картка, ці документи були пред'явлені після проведення конкурсу.
Позивач заявою від 13.06.06. №2497 відмовився від позову.
Сторони не досягли примирення.
При розгляді справи судом встановлено.
Прокурором заявлено позов з підстав порушення відповідачами законодавства про автомобільний транспорт - ст.46 Закону України «Про автомобільний транспорт»та постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.03. №139 «Про порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», що на думку прокурора є підставою для визнання договору між відповідачами від 30.12.05. №5 у відповідності до вимог ст.ст.203,215 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що другий відповідач не пред'явив першому відповідачу нотаріально завірену копію ліцензії та ліцензійну картку.
Позивач відмовився від позову у зв'язку з тим, що його інтереси укладенням спірного договору не були порушені. Проти доводів прокурора позивач заперечив.
Перший відповідач зазначив у відзиві про безпідставність заявлених прокурором вимог, оскільки передбачені ст.46 Закону України «Про автомобільний транспорт»та п.12 постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.03. №139 «Про порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування»були пред'явлені другим відповідачем у відповідності до вимог закону та строку дії документів -на закінчення строку дії ліцензії, що була додана для участі у конкурсі, пред'явлена нова ліцензія.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, щодо необхідності розглянути справу по суті заявлених прокурором вимог і не залишати заяву без розгляду на підставі правил п.6 ст.155 КАС України, а залишити позов без задоволення за таких підстав.
Прокурора було зобов'язано визначити правові підстави заявленого позову в інтересах позивача та визначити саме право (права), об'єм порушених прав держави або державних органів (органів місцевого самоврядування) укладенням спірного договору. Прокурор не визначив які ж саме права держави або повноважних органів порушено у зв'язку з укладенням відповідачами договору на перевезення пасажирів на міських маршрутах м. Лисичанська. Доказів порушення інтересів та охоронюваних законом прав держави і органу місцевого самоврядування прокурор не надав.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до правил ст.46 Закону України «Про автомобільний транспорт»для участі у конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування перевізник зобов'язаний надавати нотаріально завірену копію ліцензії, такий документ встановлено до пред'явлення вказаною нормою права і другий відповідач його пред'явив - спочатку ліцензію , в якій строк дії був перед закінченням, а потім з нову видану ліцензію з новим строком дії.
За таких підстав, у позові слід відмовити.
Відповідно до ст.94 п.4 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 27.03.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.М. Шеліхіна