Справа №2-а-48/2007

ПОСТАНОВА іменем України

22   травня     2007  року  Славутицький міський  суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі   Горобинській О.Г., з участю:

позивача Дорош В. Д., представника відповідача Гайдучок О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Славутицького міського управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області про стягнення недосплаченої суми одноразової допомоги на оздоровлення,-

УСТАНОВИВ: У квітні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Славутицького міського управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області, в якому він просив стягнути з відповідача недоотриману суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2005, 2006 роки в розмірі 3038 гривень 30 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідачем в порушення вимог ст. 48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачена допомога на оздоровлення в 2005, 2006 році в значно заниженому розмірі, ніж це передбачено Законом.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив зобов'язати відповідача виплатити йому недосплачену суму допомоги на оздоровлення тільки за 2005 рік, оскільки згідно до п.37 ст. 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено дію ч.4 ст. 48 Закону в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Суду пояснив, що йому виплачена допомога на оздоровлення за 2005 рік - 26,70 гривень, тоді як відповідно до ст.48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" йому необхідно як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 2 групи, захворювання якого пов'язане з впливом наслідків аварії на ЧАЕС, необхідно виплачувати допомогу на оздоровлення за ці роки в розмірі 5 мінімальних заробітних плат на день виплати за кожен рік. Про те, що допомога на оздоровлення за 2005 рік виплачена в заниженому розмірі, він дізнався на початку 2007 року, коли почали інші громадяни звертатися до суду з аналогічними позовами.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечувала. Суду пояснила, що на час виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2005 рік вони керувалися Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року, враховуючи, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду за виплатою недосплаченої суми допомоги на оздоровлення за 2005 рік без поважних причин, тому просила відмовити в задоволенні позову за пропуском річного строку звернення до суду.

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інвалід 2 групи, захворювання якого пов'язане з впливом наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 категорії 1, копія якого долучена до матеріалів справи.

Як вбачається з оглянутої у суді справи № 703219, позивач знаходиться на обліку в Славутицькому міському управлінні праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області як особа, що одержує компенсаційні виплати, передбачені Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з   2004 року.

Відповідно до розпорядження начальника УПСЗН позивачу у квітні 2005 року нарахована допомога на оздоровлення в сумі 26 гривень 70 копійок відповідно до постанови КМУ "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 року № 836, що підтверджується також долученими до матеріалів справи списками на виплату щорічної допомоги на оздоровлення.

Згідно ч.4 ст.48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 1 та 2 групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, захворювання яких пов'язане з впливом наслідків аварії на ЧАЕС, виплачується у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з пояснень позивача, на час виплати йому допомоги на оздоровлення в квітні 2005 року він не знав, що ст.48 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено інший розмір спірної допомоги, а дізнався лише на початку 2007 року.

Обчислюючи річний строк звернення позивача з адміністративним позовом до суду, необхідно виходити з часу виплати щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки він у цей час повинен був дізнатися про порушення його права на одержання допомоги у більшому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу було проведено виплату щорічної допомоги на оздоровлення у квітні 2005 року, а звернувся до суду в квітні 2007 року, тобто пропустив річний строк звернення до суду, а підстав для поновлення пропущеного строку немає.

У відповідності до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову у цій частині, оскільки на цьому наполягає представник відповідача, а причини пропуску строку звернення до суду є неповажними.

За таких обставин підстав для задоволення позову немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову може бути   подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

т->