Справа №2-262/2007
Рішення іменем України
17 травня 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Воробей М.М., з участю:
представника позивача Горної О.В., відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом комунального підприємства "Житлово-комунальний центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
УСТАНОВИВ:
19 квітня 2007 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 3795, 05 грн.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач добровільно не сплачує вартість житлово-комунальних послуг, в зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 3795, 05 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги і просила стягнути з відповідача борг за житлово-комунальні послуги за період з 1 жовтня 2003 року по 1 квітня 2007 року в розмірі 3795, 05 грн., судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 51 гривні, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю. Суду пояснив, що згоден заплатити суму заборгованості в повному обсязі.
Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області № 251 від 11.05.1995 року ОСОБА_1 на склад сім"ї: він, його дружина ОСОБА_3, дочка ОСОБА_2, було надано жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та видано ордер НОМЕР_1 від 26.09.1995 року.
Між позивачем і відповідачем за період з 1 жовтня 2003 року по 24 жовтня 2006 року не було укладеного договір про забезпечення житлово-комунальними послугами, але відповідно до ст.ст. 66-68 ЖК України та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМУ № 572 від 08.10.1992 року відповідач зобов'язаний був вносити плату за спожиті житлово-комунальні послуги.
24 жовтня 2006 року позивач та відповідач уклали договір № 2078 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також договір №
2078 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які набрали чинності з дня укладення договору, строк дії договорів ~5 років.
Довідкою КП „ЖКЦ" № 747 від 28 березня 2007 року підтверджено, що відповідачка зареєстрована у вищевказаній квартирі з 24.04.1996 року.
Згідно п.5 ч.З ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені законом або договором.
Відповідно до п.п. 6, 12.1 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та п.п. 9, 17.1 Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідачка зобов'язувалася не пізінше 25 числа наступного за розрахунковим місяцем вносити плату на рахунок КП „ЖКЦ" за спожиті житлово-комунальні послуги.
Згідно п.15 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та п.20 Договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення сторони домовились нести відповідальність за невиконання умов договору у відповідності з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідачка до подання позову не в повному обсязі вносила плату за спожиті житлово-комунальні послуги за період з 1 жовтня 2003 року до 1 березня 2007 року. Сума основного боргу станом на 1 березня 2007 року становить 3795,05 гривні, що підтверджується копією особового рахунку та нбе оспорюється відповідачем.
За таких обставин відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 3795,05 гривень.
Таким чином визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Стягненню з відповідача підлягають також судові витрати по оплаті судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства „Житлово-комунальний центр" 3795 гривень 05 копійок заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, 51 гривню судових витрат по сплаті судового збору, 30 гривень по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всього на загальну суму 3876 гривень 05 копійок.
Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд.