Справа №2-391/2011р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2011 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого –судді Горбачової Ю.В.
при секретарі –Шоренко К.С.
за участю :
представника ТОВ «Агропромислова компанія», - Сполохова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія» про відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Агропромислова компанія». В ході розгляду справи, в якості співвідповідача був залучений відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Мелітополі Запорізької області, та після неодноразових змін позовних вимог позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути моральну шкоду з обох відповідачів, по 300000 гривень з кожного.
В ході розгляду справи, визначившись із характером спірних правовідносин між сторонами, суд прийшов до висновку, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Мелітополі Запорізької області, яке не виконало обов’язок щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, завданої йому пошкодженням здоров’я внаслідок нещасного випадку на виробництві, а тому в цій частині позовних вимог суд закрив провадження, оскільки спірні правовідносини між позивачем та відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Мелітополі Запорізької області носять характер публічно-правових правовідносин та повинні розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Свої вимоги щодо стягнення моральної шкоди з ТОВ «Агропромислова компанія»позивач обґрунтовує тим, що 17 березня 2004 року з ним трапився нещасний випадок на виробництві під час виконання трудових обов’язків в ТОВ «Агропромислова компанія». За Актом розслідування причин нещасного випадку винним визнано ТОВ «Агропромислова компанія». Оскільки він (позивач) був застрахований від нещасного випадку на виробництві, то Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві йому було виплачено страхове відшкодування майнової шкоди у зв’язку зі стійкою втратою працездатності. Однак, позивач зазначає, що нещасним випадком йому було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у втраті професійної працездатності на 45 %, йому було встановлено 3 гр. інвалідності та його стан здоров’я постійно погіршується, що спричиняє йому душевні страждання та вимагає додаткових зусиль для організації свого життя. Тому позивач вважає, що ТОВ «Агропромислова компанія» повинна відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки є власником джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії якої він отримав ушкодження здоров’я, та було встановлено вину підприємства у настанні нещасного випадку. Крім того, позивач зазначає, що він зазнав моральних страждань і у зв’язку з неправомірними діями відповідача щодо його звільнення з роботи без створення пільгових умов праці. До того ж, він вважає, що дії відповідача призводять до тривалого розгляду даної справи, внаслідок чого, він постійно перебуває у стресовому стані, якій впливає на погіршення його здоров’я. Таким чином, позивач вказує, що моральна шкода, яку він зазнав з боку ТОВ «Агропромислова компанія»полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв’язку з ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, які він зазнав у зв’язку з протиправною поведінкою до нього з боку ТОВ «Агропромислова компанія», а саме: у не створенні для нього умов праці до того, як він став інвалідом та після того; у приниженні честі та гідності його, що полягає в знущаннях над ним, як інвалідом, не надання допомоги на лікування, психічний натиск, неодноразові вимоги звільнитись, умисне затягування судового процесу; втраті нормальних життєвих зв’язків та додаткових зусиллях в організації свого життя.
Позивач та його представник в судове засідання не з’явилися, надавши заяву про розгляд справи за відсутністю позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на те, що вимоги позивача до ТОВ «Агропромислова компанія»є безпідставними та незаконними, оскільки позивач, перебуваючи у трудових відносинах з даним товариством, був застрахованим від нещасного випадку. На час настання нещасного випадку з позивачем, обов’язок відшкодування шкоди, пов’язаної з нещасним випадком, в тому числі і моральної, повністю покладалося на Фонд соціального страхування від нещасного випадку, а тому позивач має вимагати відшкодування йому моральної шкоди саме з Фонду. Вважає, що позивач безпідставно звинувачує ТОВ «Агропромислова компанія»у настанні з ним нещасного випадку на виробництві, оскільки за результатами розгляду судом кримінальної справи № 10-666/2007 року вина товариства у нещасному випадку не встановлена. У зв’язку з цим вважає безпідставними посилання позивача на те, що йому не були створені безпечні умови праці з боку роботодавця.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю з наступних підстав.
Представник відповідача не заперечує проти самого факту настання нещасного випадку на виробництві, що стався з позивачем 17 березня 2004 року під час виконання трудових обов’язків у ТОВ «Агропромислова компанія».
Цей факт також підтверджено Актом №1 розслідування нещасного випадку на виробництві, який складено 07.04.2004 року (а.с.10-11 т.1).
Висновком МСЕК від 05.07.2004 року серія НОМЕР_1 позивачу встановлено стійку втрату професійної непрацездатності –45% та визнано інвалідом 3 групи.
Згідно постанови №Т-708 від 12.10.2004 року, виданої відділом виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Мелітополі Запорізької області, позивачу на підставі вищезазначеного висновку МСЕК було призначено страхову виплату, у вигляді одноразової допомоги в розмірі 10036,8 грн. (а.с.181 т.1).
У зв’язку з повторним оглядом позивача, висновком МСЕК серії НОМЕР_2 від 01.07.2005 року йому встановлена стійка втрата професійної працездатності –45% та визнано інвалідом 3 групи, на підставі чого, відповідно до постанови № 708 від 31.06.2006 року, виданої відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Мелітополі Запорізької області, позивачу знов були призначені страхові виплати, як потерпілому на виробництві.
Так, позивач, перебуваючи у трудових відносинах з ТОВ «Агропромислова компанія»був застрахованим від нещасних випадків на виробництві, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або усувають відповідальність особи. У зв’язку з цим, суд розглядає правовідносини, які виникли між сторонами, застосовуючи норми законодавства, які діяли на час виникнення у позивача права на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Положення ст.ст. 21,28,34 вищезгаданого Закону у редакції, чинній на час встановлення позивачу вперше втрати професійної працездатності, передбачали обов’язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди (ч.1 п.1 п.п.е ст.21 згаданого Закону).
У пункті 4.2. рішення Конституційного суду України від 27 січня 2008 року по справі №1-9/2004 року, зазначено, що передбачене статтею 2371 КЗпП України і статтею 1167 Цивільного кодексу України відшкодування моральної шкоди як один зі способів захисту особистих немайнових прав громадян, що відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, або власником чи уповноваженим ним органом, не застосовується до осіб, що підлягають обов'язковому соціальному страхуванню відповідно до Закону. Зазначені норми регламентують відшкодування моральної шкоди всім іншим особам, які не є суб'єктами страхування від нещасного випадку і на яких не поширюється дія Закону, в тому числі працівникам, що виконують роботу не на основі трудового договору (контракту), а на інших підставах.
Таким чином, норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам, як страхову виплату, а тому суд визнає безпідставними вимоги позивача до ТОВ «Агропромислова компанія» про стягнення моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров’я від нещасного випадку на виробництві.
До того ж, за правилами ст..9 Закону України «Про охорону праці»від 01.01.2003 року відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я, здійснюється фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто, відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові, перекладено з роботодавця на страховика.
Крім того, суд знаходить обґрунтованими заперечення представника відповідача проти посилань позивача на доведеність вини ТОВ «Агропромислова компанія»у настанні нещасного випадку. Цей висновок зроблений судом на підставі дослідження ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 02.12.2007 року по справі №10-666-2007, за якою було залишено у силі постанову Мелітопольського міськрайонного суду від 22.11.2007 року про скасування постанови від 30.05.2006 року про порушення кримінальної справи за ст. 271 ч.1 КК України відносно ОСОБА_4 за фактом допущення ним порушень вимог діючого законодавства про охорону праці, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю ОСОБА_5, та відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 271 ч.1 КК України.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Посилання позивача на неправомірні дії з боку ТОВ «Агропромислова компанія», щодо не створення йому пільгових умов праці та незаконне звільнення, суд залишає без уваги, оскільки позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження цих обставин.
До того ж, як свідчать відповіді на звернення позивача до органів по охороні праці та прокуратури (а.с.176,179 т.1) перевірками цих органів, проведеними у 2005-2006 роках, встановлено, що позивач згідно наказу по підприємству № 354 від 30.11.2004 року був звільнений з ТОВ «Агропромислова компанія»за станом здоров’я (на підставі ч.2 ст.40 КЗпПУ), відповідно до поданої ним заяви від 29.11.2004 року. Крім того, в разі не згоди зі звільненням йому було запропоновано звернутися до суду з відповідним позовом. Чи оскаржував позивач в судовому порядку своє звільнення, він не зазначив та не навів відповідних доказів.
Посилання позивача на умисне затягування розгляду даної справи відповідачем, суд також вважає не обґрунтованим, оскільки позивач не навів фактів умисного затягування процесу з боку відповідача та не довів їх доказами. Як свідчать дослідженні судом матеріали справи, тривалий розгляд справи насамперед обумовлений тим, що позивач неодноразово змінював та уточнював свої позовні вимоги, справа двічі призупинялася до розгляду інших справ у суді, в тому числі за клопотанням позивача, та двічі рішення по даній справі скасовувалися, вперше апеляційною інстанцією, а вдруге касаційною інстанцією. Таким чином, судом не встановлено фактів навмисного затягування строків розгляду справи з боку відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10,15,107,185, 209, 212-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія»про відшкодування моральної шкоди –відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: