ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" березня 2011 р. Справа № 2/65-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Парасочці Н.В.,
за участю представників сторін:
позивача Гніденко М.І. за довіреність № 8752/9/10 від 09.08.10 р.,
відповідача Овчарова С.О. директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу позивача (вх. №156С/3-11) від 13.01.2011 р.) на рішення господарського суду Сумської області від 09.12.2010 р. у справі № 2/65-10
за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області, м. Конотоп,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспзбут», м. Суми
про стягнення 1 601 215, 00 грн.
встановила:
05 травня 2010 р. Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція в Сумській області звернулася до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сумисільгоспзбут»про стягнення 1 601 215,00 грн.
Вимоги позову обґрунтовані спричиненням відповідачем збитків у розмірі вартості майна, переданого позивачем відповідачу на зберігання, яке до закінчення терміну дії договору зберігання було передане відповідачем третій особі –гр. ОСОБА_1. Суму вартості майна в розмірі 1 601 215,00 грн. позивач, посилаючись на положення ст. 950, 951 ЦК України, кваліфікує як збитки, оскільки вважає передання майна ОСОБА_1. втратою цього майна.
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.12.2010 р. у справі №2/65-10 у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду обґрунтоване посиланням на те, що дії відповідача по поверненню мана власнику в особі представника ОСОБА_1 є правомірними, тому не можуть бути підставою стягнення збитків.
Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція із зазначеним рішенням не погодилась, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в який просить рішення господарського суду Сумської області від 09.12.2010 р. у справі №2/65-10 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує невірним, на його думку, застосуванням норм матеріального права, а саме положень ст. 525, 951 ЦК України і зазначає, що передання майна третій особі, яка не є стороною договору зберігання, являється порушенням зобов’язання, що існує між позивачем та відповідачем на підставі укладеного договору зберігання, в силу чого виникли збитки, які підлягають стягненню.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2011 р. апеляційну скаргу Конотопської МДПІ прийнято до провадження.
Представник відповідача у відзиві на апеляційну скаргу, а також у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважав скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Оскаржуване рішення місцевого господарського суду вважає законним, обґрунтованим та таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства, тому просить залишити його без змін. Свої заперечення проти апеляційної скарги представник ТОВ «Сумисільгоспзбут», зокрема, обґрунтовує тим, що господарським судом Сумської області об’єктивно та всебічно досліджені матеріали справи і надані сторонами докази, з урахуванням чого правомірно зроблений висновок про законність дій відповідача по переданню майна, що зберігалося на підставі договору з позивачем, третій особі, яка є власником цього майна. Крім того, представник відповідача просив суд звернути увагу на ту обставину, що законність дій відповідача по переданню майна третій особі вже перевірена в ході розгляду господарської справи №9/32-10 за позовом Конотопської МДПІ до ТОВ «Сумисільгоспзбут»про витребування майна, що передане на зберігання, і судами трьох інстанцій підтриманий висновок про законність дій відповідача по поверненню майна власнику, у зв’язку з чим у задоволенні вимог Конотопської МДПІ відмовлено.
Перевіривши повноту встановлених господарським судом першої інстанції судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Сумської області від 09.12.2010 р. підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Вирішення спору і кваліфікація правовідносин по справі здійснені колегією суддів з додержанням принципу змагальності, передбаченим ст. 4-3, 33, ч.2 ст. 82 ГПК України, зокрема, на підставі і в обсязі наданих сторонами доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2009 р. співробітниками відділу податкової міліції Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в складському приміщенні за адресою м. Конотоп, вул. Сумська, 12 були виявлені товарно-матеріальні цінності, а саме джинсові вироби, які знаходились в 1037 гофро-ящиках та 135 синтетичних мішках. Вказані товарно-матеріальні цінності були вилучені як такі, що не відповідають встановленим стандартам, нормам та правилам чинного законодавства і кваліфіковані як безхазяйні.
На підставі акту опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 21.09.2009 року № 5 товарно-матеріальні цінності були взяті на облік, як передбачено Методичними рекомендаціями, затвердженими Наказом ДПА України від 21.07.2008 року № 482.
21.09.2009 року між позивачем - Конотопською МДПІ та відповідачем - ТОВ "Сумисільгоспзбут" укладений договір про зберігання безхазяйного та іншого майна, що переходить у власність держави.
11.12.2009 року слідчим УСБУ у Сумській області винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, в який зазначено, що майно, вилучене Конотопською МДПІ, не є безхазяйним, а належить гр.. ОСОБА_2. Даною постановою в порушенні кримінальної справи відмовлено та постановлено повернути ОСОБА_2 джинсові вироби згідно відповідного переліку.
Керуючись зазначеною постановою, ОСОБА_2 звернувся до ТОВ "Сумисільгоспзбут" з вимогою повернути належне йому майно. Представником ОСОБА_2 виступив ОСОБА_1
11.12.2009 р. спірне майно у повному обсязі згідно акту приймання-передачі від 11.12.2009 року передане ТОВ «Сумисільгоспзбут»представникові ОСОБА_2. - ОСОБА_1
Не погодившись із поверненням майна ОСОБА_2, Конотопська МДПІ звернулася до господарського суду Сумської області із позовом про витребування від ТОВ «Сумисільгоспзбут»майна, що є предметом договору зберігання від 21.09.2009 року. Рішенням господарського суду Сумської області від 21.04.2010 року у справі № 9/32-10 в задоволенні позову відмовлено з посиланням на законність дій ТОВ «Сумисільгоспзбут»по поверненню майна власнику.
Рішення було оскаржене Конотопською МДПІ в апеляційному порядку. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.07.2010 року у справі № 9/32-10 апеляційну скаргу Конотопської МДПІ задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 р. у справі №9/32-10 постанову Харківського апеляційного господарського суду скасовано, рішення господарського суду Сумської області від 21.04.2010 р. залишено в силі.
Таким чином, рішенням господарського суду Сумської області від 21.04.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 по справі № 9/32-10 встановлена та обставина, що повертаючи майно законному власнику (ОСОБА_2), ТОВ «Сумисільгоспзбут»діяло правомірно.
Вирішуючи спір, колегія суддів опирається на такі положення законодавства.
Відповідно до змісту позову, позивач вимагає стягнення збитків, спричинених неналежним, на його думку, виконанням відповідачем умов договору зберігання б/н від 21.09.2009 р. і посилається на положення ст.. 950, 951 ЦК України (відповідальність зберігача за нестачу майна).
Колегія суддів, проаналізувавши вимоги позивача, зазначає, що правовідносини, встановлені у даному спорі, не потягли виникнення у позивача збитків.
Так, передане на зберігання майно (джинсовий одяг) кваліфіковане позивачем як, безхазяйне майно (ч.1 ст. 335 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст. 335 ЦК України право власності на рухому безхазяйну річ набувається після спливу набувальної давності, яка для рухомого майна складає 5 років.
Враховуючи, що спірне майно виявлене 22.07.2009 р., право власності держави на спірне майно не виникло.
За таких умов колегія суддів не вбачає підстав для виникнення матеріальних збитків (ч.2 ст. 22 ЦК України), оскільки збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Оскільки позивач власником або розпорядником майна не став, збитки в розмірі в розмірі вартості майна відсутні.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відсутні також підстави стягнення збитків.
Так, відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України право вимагати відшкодування збитків має тільки та особа, право якої порушене.
Рішенням господарського суду Сумської області від 21.04.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2010 у справі № 9/32-10 дії відповідача по поверненню майна власнику визнані законними.
Оскільки правомірність повернення майна власнику встановлена у спорі між тими ж сторонами і за тими ж правовідносинами, ця обставина є доказаною і не підлягає додатковому доведенню.
Таким чином, право позивача не порушене (правомірні дії не тягнуть порушення права), тому в останнього не виникло право на відшкодування збитків.
Тому колегія суддів доходить до висновку про правомірність рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги та досліджені в судовому засіданні докази не спростовують наведені висновки колегії суддів, в зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. 99, п.1ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції в Сумській області на рішення господарського суду Сумської області від 09.12.2010 р. у справі № 2/65-10 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 09.12.2010 р. у справі № 2/65-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.В. Гончар
суддя В.В. Афанасьєв
суддя М.М. Слободін
Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2011 р.