Справа № 2а-1166-1/10

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року                                                                       м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Миколаєць І.Ю., розглядаючи у порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його перерахувати і виплатити йому як інваліду ІІ групи 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи державну та додаткову пенсію відповідно до вимого ст.ст. 50, 54, ст. 61 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку відповідно 8 прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та 75% мінмальної пенсії за віком в період з 01.05.2010 р. по 31.12.2010 р. включно, а також зобов’язати відповідача у подальшому нараховувати та виплачувати пенсію позивачу у зазначених розмірах.

Ухвалою суду від 13.12.2010 р. відкрито провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У позовній заяві позивач просить не брати до уваги посилання відповідача на ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки ч. 3 ст. 99 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод, інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду. Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»пенсія позивачу повинна виплачуватися за минулий час без обмежень. Крім того позивач зазначив, що про порушення свого права дізнався 26.11.2010 р. з листа відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи позивача суд вважає неповажними причини пропуску ним строку звернення до адміністративного суду враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсій не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуюються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Із змісту зазначеної норми вбачається, що її положення застосовуються у випадку, коли пенсія була нарахована, але з вини пенсійного органу не одержана пенсіонером. Суд не приймає до уваги посилання позивача на зазначену норму як на правову підставу поновлення чи незастосування положень ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки спірні правовідносити виникли у зв’язку із наявністю в системі чинного законодавства правових норм, що по різному регламентують розмір надбавки до пенсії позивача. Відповідач нараховував таку надбавку, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, виконання яких є обов’язком останнього і не залежить від його волі, і виплачував у повному обсязі всі нараховані платежі, тому у суду відсутні правові підстави вважати наявною вину відповідача у несвоєчасному одержанні позивачем надбавки до пенсії у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуюються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахування компенсації втрати частини доходів. Суд не приймає до уваги посилання позивача на зазначену норму як на правову підставу поновлення чи незастосування положень ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки нараховані суми пенсії виплачені позивачу у повному обсязі. Про наявність заборгованості у виплаті нарахованих пенсій позивач жодним чином не зазачає. Враховуючи наявністю в системі чинного законодавства правових норм, що по різному регламентують розмір надбавки до пенсії, суд не вважає, що є правові підстави застосування положення ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Також суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що він дізнався про порушення свого права після того як отримав листа від відповідача, оскільки не зазначила обставин, які перешкоджали їй дізнатися про порушення свого права раніше. Незнання законів суд не вважає поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 100 КАС України суд залишає без розгляду позовні вимоги щодо перерахунку і виплати пенсії позивача за період з 01.05.2010 р. по 31.05 2010 р.

Суд залишає позовні вимоги без розгляду за вказаний період, оскільки пенсія є виплатою, що носить періодичний характер і позивач має право звернутися до суду щодо її перерахунку та виплати у межах строку, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.

          На підставі викладеного, керуючись ст.100 КАС України,

УХВАЛИВ:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва про зобов’язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії, залишити без розгляду в частині перерахунку та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 01.05.2010 р. по 31.05.2010 р.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом п’ять днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя :