Справа №  2-557/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 березня 2011 року   Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі :

                              головуючого судді: Куценка О.В.

                              при секретарі : Юрко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу позовом ОСОБА_1 до ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача, 48334 грн. 62 коп. страхового відшкодування, 1060 грн. витрат на проведення експертизи, 5021 грн. 24 коп. пені за порушення строків виконання зобов’язань, 966 грн. 69 коп. інфляційних втрат, 2700 грн. додаткових витрат та судові витрати.

В судовому засіданні позивач вимоги підтримав та пояснив, що між сторонами укладено договір страхування добровільного страхування транспортного засобу, в тому числі від протиправних дій третіх осіб. Розмір страхової суми становить118277 грн. 13.03.2010 року настав страховий випадок, в наслідок чого ТЗ завдано матеріальну шкоду в сумі 48334 грн. 62 коп. Однак, страховою компанією сплачено лише 7976 грн. 63 коп. Інші кошти відповідач відмовляється сплачувати. У зв'язку з необхідністю збереження майна, позивачем витрачено 2700 грн., які просить стягнути з відповідача.

          Представник відповідача не погодився з вимогами позивача вказуючи на ряд порушень умов договору страхування :

·          не отримано дозвіл на проведення ремонту на СТО  ПП "Покрищенка";

·          не відповідають показники одометра під час огляду аварійним комісаром та під час огляду оцінювачем ОСОБА_2;

·          пошкодження ТЗ виявлені аварійним комісаром та оцінювачем не співпадають між собою, що свідчить про можливе додаткове пошкодження ТЗ.

·          відповідачем не вірно проведено розрахунок франшизи та пені.

·          ряд витрат не передбачено умовами договору, як то втрати інфляційного характеру та додаткові витрати.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

04.02.2010 року між сторонами укладено договір добровільного страхування транспортного засобу.

Згідно ст. 16 Закону "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Умовами договору передбачено виплату страхового відшкодування у випадку завдання шкоди протиправними діями третіх осіб, розмір страхової суми становить 118277 грн., франшиза 0,634 відсотки від страхової суми. Варіант страхування 2 передбачає визначення вартості відновлювального ремонту на підставі висновку аварійного комісара чи спеціалістом, узгодженої зі страховиком експертної, установи за умови надання актів виконаних робіт фірмових СТО та узгоджених попередніх розрахунків.

13.03.2010 року стався страховий випадок, в результаті якого пошкоджено ТЗ позивача. Страховим агентом 17.03.2010 року було проведено огляд ТЗ та визначено характер та кількість пошкоджень. В цей же день, позивач звернувся до оцінювача ОСОБА_2, який також провів огляд транспортного засобу та визначив характер та кількість пошкоджень.

02.04.2010  року позивач отримує, відповідно до умов договору страхування, направлення на ТОВ "ВТ-Сервіс", як СТО з яким укладено договір. Однак, як пояснює позивач, пославшись на відсутність запчастин, йому було відмовлено у складенні калькуляції та проведенні ремонту. Даний факт, опосередковано доводиться, оглянутою в судовому засіданні, заявою про надання дозволу на проведення ремонту на СТО "Кіровоград-Авто", з якою також страхувальником укладено відповідний договір. Позивачу такий дозвіл не надано до даного часу. Таким чином, суд вважає, що з боку позивача було виконано всі умови договору страхування, однак, відповідачем не було забезпечено виконання умов договору, в частині надання можливості отримати калькуляцію ремонтних робіт на фірмовій СТО. При цьому, позивач самостійно звернувся до ВАТ "Кіровоград-авто" і вартість відновлювального ремонту, згідно наданої калькуляції становить 55 927 грн. 43 коп. з ПДВ.

 Визначений розмір матеріальних збитків аварійним комісаром та оцінювачем істотно відрізняється. Так, аварійним комісаром визначено матеріальну шкоду в сумі 7976 грн. 63 коп., оцінювачем - 48 643 грн. 02 коп.

Суд вважає можливим покласти в основу рішення висновок оцінювача ОСОБА_2 з наступних підстав.

Суду надано акт огляду аварійним комісаром, розрахунок розміру страхового відшкодування, та страховий акт. З даних документів не вбачається, яку вартість запасних частин визначав аварійний комісар, не відомо яка вартість ремонтних робіт визначена комісаром на підставі якої методики визначався розмір шкоди. Тому суми визначені аварійним комісаром не можуть бути покладені в основу рішення.

Натомість, висновок оцінювача ОСОБА_2, який був допитаний в судовому засіданні, базується на методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, суду надано повні пояснення стосовно відмінностей в розмірі пошкоджень, визначені оцінювачем  суми відповідають реальним затратам позивача на відновлення автомобіля.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог в частині стягнення страхового відшкодування. При цьому, суд виходить з того, що відповідачем проведено часткову оплату страхового відшкодування в сумі 7976 грн. 63 коп. Розмір матеріального збитку, згідно звіту становить 48643,02 грн. Розмір франшизи становить 749 грн. 88 коп. (118277 грн. * 0,634 %). З урахуванням сплаченої суми, до стягнення підлягає 39916 грн. 51 коп.

Згідно ст. 20  Закону України "Про страхування" страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом

З умов п. 2.13.7 вбачається, що загальний строк виплати страхового відшкодування встановлено в  30 днів. Страховий випадок стався 13.03.2010 року. Заява про виплату страхового відшкодування, страховий договір, акт огляду ТЗ надано страховику 17.03.2010 року. Тобто, щонайбільше 17.04.2010 року відповідачем мало б бути проведено виплату страхового відшкодування. Однак, така виплата 7976 грн. 63 коп. проведена лише 09.07.2010 року, а отримана позивачем 12.10.2010 року.

Таким чином, за період затримки виплати страхового відшкодування з відповідача має бути стягнуто пеню в розмірі ставки НБУ за кожен день прострочки в межа, заявлених позовних вимог.

Розмір облікової ставки НБУ становив:

з 7 травня 2010 року по 7 червня 2010 року – 10, 25 % на суму 40666, 39 грн.

з 8 червня 2010 року по 7 липня 2010 року – 9,5 % на суму 40666, 39 грн.

з 8 липня 2010 року по 9 липня 2010 року -8,5 % на суму 40666,39 грн.

з 10 липня 2010 року по 9 серпня 2010 року 8,5 грн. на суму 39916 , 51 грн.

з 10 серпня 2010 року по 12 жовтня 2010 року 7,75 % на суму 39916, 51 грн.

Таким чином, за весь період прострочки виплати страхового відшкодування з відповідача має бути стягнуто 1609 грн. 71 коп. пені за затримку виконання зобов'язання, а вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Вимоги  про стягнення додаткових витрат пов’язаних із збереженням майна в сумі 2700 грн. не підлягають задоволенню, оскільки відшкодування даних витрат не передбачено договором, не доведено необхідність даних витрат, враховуючи наявність у позивача власного гаража, окрім того, з пояснень позивача вбачається, що в період, зазначений  у рахунку –фактурі №СТО-000122, автомобіль проходив ремонт, а відтак, є незрозумілим одночасне збереження автомобіля та його ремонт.

Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення 200 грн. в якості відшкодування витрат на складання калькуляції та інфляційні втрати, як такі, що не ґрунтуються на законі.

В силу ст. 79 ЦПК України, з відповідача мають бути стягнуті витрати на проведення експертизи в сумі 860 грн.

За даних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

В силу ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача та держави підлягають стягненню витрати на ІТЗ та судовий збір, пропорційно задоволеної суми.

На підставі ст. 16, 20 Закону України "Про страхування", керуючись ст. 79, 88, 213-215 ЦПК України ,суд, -

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги   задовольнити частково.

          Стягнути з ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"  на користь ОСОБА_1 – 39316 грн. 51 коп. страхового відшкодування, 1609 грн. 71 коп. пені за затримку виконання зобов’язань, 860 грн. витрат на проведення експертизи та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та на користь держави  417 грн. 86 коп. судового збору.

          В решті вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії  рішення.

Суддя   Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Куценко