Справа № 2-1976/11

2-4791-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

(заочне)

09 березня 2011 року   Святошинський районний суд м.Києва у складі

головуючого                                   Миколаєць І.Ю.

при секретарі                                  Кузнець Л.І.

за участю позивача                        ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-6»про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,

ВСТАНОВИВ:

          У грудні 2010 року позивач звернулася до суду з вище зазначеним позовом, у якому просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1. У позовній заяві зазначила, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 13.08.1978 р. по 15.03.2005 р. З метою вирішення квартирного питання мама позивача ОСОБА_3., яка перебувала на квартобліку перевела чергу на позивача та оплатила пайові внески, тому 06.06.1983 р. на сім’ю позивача та відповідача виданий ордер на вище зазначене житло. Позивач є членом житлового кооперативу, тому 17.11.2004 р. на своє ім’я отримала свідоцтво про право власності на дане житло. Після розірвання шлюбу відповідач з березня 2005 року не проживає в квартирі без поважних причин, житловою площею не користується. Він повідомив, що бажає створити сім’ю з іншою жінкою. Його нова адреса місця проживання невідома. Всі витрати по сплаті за комунальні послуги, утриманні квартири в належному стані несе тільки позивач.

          У судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити.

          Відповідач двічі в судові засідання не з’явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи за своєї відсутності не подавав.

          Суд вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

          Третя особа ЖБК «Індикатор-6»в судове засідання явку свого представника не забезпечила.

          Свідок ОСОБА_4., яка є сусідкою позивача пояснила, що не бачила ОСОБА_2. близько 5 років. До того постійно зустрічалася з ним біля під’їзду та на зупинці, коли їхали на роботу. Також бувала у них вдома. Останній раз заходила перед Новим роком. Бачила в квартирі позивача та її дітей. Відповідача та його речей не бачила.

          Свідок ОСОБА_5, яка є сусідкою позивача пояснила, що давно знає сім’ю ОСОБА_1. Одночасно з нею вони приймали участь в будівництві кооперативу та вселялися. Останній раз бачила відповідача років 5-6 назад, коли женився його син. Також зазначила, що до 2009 року працювала в правлінні кооперативу. Членом кооперативу є позивач. Відповідач квартирою не цікавився ніколи, із заявою щодо своєї частки до правління не звертався.

          Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5., дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

          Судом встановлено, що 29.07.1983 р. на ім’я ОСОБА_1 був виданий ордер № 038041 на право користування квартирою АДРЕСА_1. В ордері зазначено, що ОСОБА_2. та ОСОБА_6. мають право користуватися житлом як члени сім’ї ОСОБА_1 (а.с.8).

          ОСОБА_1 є членом кооперативу «Індикатор-6», що підтверджується довідкою відділу по керівництву організацією і діяльністю житлово-будівельних кооперативів Київського міськвиконкому від 31.05.1982 р. № 850 та квитанцією про сплату пайового внеску (а.с.9, 10).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 17.11.2004 р. квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с.7).

          Відповідно до довідки форми № 3 від 15.12.2010 р. № 1684, виданої Житлово-будівельним кооперативом «Індикатор-6», у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: з 07.09.1983 року ОСОБА_1 та її колишній чоловік ОСОБА_2., з 13.07.1985 року –син ОСОБА_7. (а.с.11).

          Відповідно до актів від 01.10.2005 р., 01.12.2005 р. та 07.12.2010 р., складених мешканцями будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_8., ОСОБА_5. та ОСОБА_4. та затверджених головою правління ЖБК «Індикатор-6», ОСОБА_2. та його речей не було виявлено при відвідуванні квартири (а.с.12-14).

          ОСОБА_1 та ОСОБА_2. розірвали шлюб 15.03.2005 р., про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції  м. Києва в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 211 та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.6).

          Таким чином судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є об’єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2., оскільки набута ними за час шлюбу. Право власності оформлене на ім’я ОСОБА_1

          Відповідно до ч. 2 ст. 72 Сімейного кодексу України до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність в три роки.

          Суду не відомий факт ініціювання відповідачем з моменту розірвання шлюбу питання поділу спірної квартири відповідно до ч. 2 ст. 72 Сімейного кодексу України та визнання за ним права власності на належну частку в праві спільної сумісної власності подружжя. Тому вирішуючи спір суд виходить із того, що відповідач користується правом проживання в квартирі як член сім’ї власника на підставі ст. 383 Цивільного кодексу України.

Судом не встановлено фактів перешкоджання позивачем відповідачу в користуванні житлом.

Відповідно до ст. 405 Цивільного кодексу України член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї власника житла без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, оцінивши докази по справі суд вважає, що відповідач, який був членом сім’ї власника квартири АДРЕСА_1, з березня 2005 року не проживає в ній без поважних причин.

Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Дане рішення є підставою для зняття ОСОБА_2 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1.

На підставі ст. 405 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 74, 88, 169, 209, 213-215, 218, 224-228, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Житлово-будівельний кооператив «Індикатор-6»про визнанням особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням –квартирою АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення через канцеляцю суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :