Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
Головуючого судді : Гордійчук С.О.
суддів : Шеремет А.М., Хилевича С.В.
при секретарі : Панас Б.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’на рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2010 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду від23 грудня 2010 року позовні вимоги ПАТ КБ ’’ПриватБанк’’до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ‘’ПриватБанк’’за кредитним договором заборгованість в сумі 25036,54 грн., в решті позову відмовлено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ‘’ПриватБанк’’судовий збір у розмірі 250 грн. на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність, оскільки суд не врахував, що п.2 договору № НОМЕР_1 про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки від 18.07.2007 року передбачено, що клієнт здійснює за допомогою картки операції за картрахунком, передбачені чинним законодавством і відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжними картками, які є невід’ємною частиною даного договору. Вказані Умови та правила разом із договором та додатковою угодою №1 від 30.07.2007 року були підписані позичальником ОСОБА_1
Відповідно до даного договору відповідачу були оформлені та видані дві пластикові картки, з терміном використання один рік із можливістю їх пере випуску із збереженням попередніх номерів карток. Продовження терміну дії картки передбачено п. 4.7. Умов та правил надання банківських послуг, а також п.3.1.3. Правил користування платіжною карткою, де зазначено, що після закінчення терміну дії відповідна картка продовжується банком на новий термін, якщо раніше не надійшла письмова заява клієнта про закриття картрахунку. 24.07 та 29.07.2009 року ОСОБА_1 отримав нові картки, про що свідчить його особистий підпис у Журналі обліку видачі платіжних карток. Таким чином, позивач на законних підставах здійснив перевипуск пластикової картки і твердження відповідача, про те, що він отримав картки лише на рік і не отримував нових карток є безпідставним.
Крім того, суд не врахував, що збільшення ліміту кредитування здійснювалося відповідно до п.5.2. Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що банк має право в односторонньому порядку, без попереднього повідомлення клієнта, установити на платіжну картку кредитний ліміт у валюті картки з наступною зміною його розміру відповідно до кредитної історії.
Письмової заяви відповідно до п.6.4. Умов та правил надання банківських послуг про відмову від збільшення ліміту кредиту на картку відповідач не надавав. Після збільшення ліміту кредитування відповідач користувався кредитними коштами виходячи з ліміту 35 000 грн.
Просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що згідно укладеного договору № НОМЕР_1 від 18 липня 2007 року, укладеному між сторонами, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Додаткову угоду про збільшення кредитного ліміту ОСОБА_1 до 35 000 грн. позивач суду не надав, тому суд рахував встановленим, що Кредитний ліміт становить 25000 грн., а термін дії картки становить по 18 липня 2008 року включно.
Крім того, оскільки договір № НОМЕР_1 від 18 липня 2007 року та Умови та правила надання банківських послуг, які підписанні представником банку та ОСОБА_1 при укладанні Договору про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки не містять положення про сплату позичальником штрафу, у випадку порушення взятих на себе зобов’язань.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного договору № НОМЕР_1 від 18 липня 2007 року, укладеному між сторонами, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 25000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,01% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до п.1 додаткової угоди №01 до договору про відкриття картрахунку та обслуговування платіжної картки № НОМЕР_1 від 18 липня 2007 року, про встановлення кредитного ліміту: для виконання операцій, зазначених в п.2 цього договору, Банк відкриває Клієнту картковий рахунок і видає Клієнту платіжну картку Тип картки-ЕС/МС РLATINUM. Вид картки-особиста міжнародна, термін дії карти-07\08, валюта картрахунку - UАН. Кредитний ліміт «Фінансовий»у сумі 25 000 UAH/ Термін дії кредитного ліміту відповідає терміну дії картки.
Відповідно до п. 4.7. Умов та правил надання банківських послуг, а також п.3.1.3. Правил користування платіжною карткою, в зв’язку із закінченням терміну дії вищевказаних карток 24.07.2009 року ОСОБА_1 отримав нові картки, про що свідчить його особистий підпис у Журналі обліку видачі платіжних карток (а.с. 46,47).
Письмову заяву про закриття картрахунку ОСОБА_1 позивачу не подавав.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що термін дії карток було продовжено до липня 2010 року (а.с.28).
24 липня 2008 року, відповідно до п.5.2. Умов та правил надання банківських послуг, з урахуванням кредитної історії відповідача позивачем було збільшено кредитний ліміт до 35 000 грн.
Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Проте, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 06.09.2010 року заборгованість становила 50621,79 грн., яка складається з 35 000 грн. заборгованості по кредиту, 10506,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2229,01 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг : 500 грн. штраф (фіксована частина), 2386,75 грн. штраф (процентна складова).
Дані розрахунки підтверджуються розрахунком заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_1, наданим позивачем (а.с.3-5), і сумнівів у їх достовірності не викликають.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ‘’ПриватБанк’’підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати, в розмірі 373 грн. 10 коп.
Оскільки рішення винесене з порушенням норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 11, 307, 309, 316, ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2010 року в частині скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’заборгованість за кредитним договором в сумі 50621,79 грн. ( п’ятдесят тисяч шістсот двадцять одна гривня), яка складається з 35 000 грн. заборгованості по кредиту, 10506,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 2229,01 грн. заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 2386,75 грн. штрафу (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку ’’ПриватБанк’’судові витрати в розмірі 373 грн. 10 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.
Головуючий :
Судді :