Справа № 2-а/2506/540/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

24.01.2011 року о 14 год. 05 хв. Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Лямзіної Н.Ю., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними зобов’язання вчинити певні дії-,

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі –УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області) про  визнання неправомірними дії та зобов‘язання управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області (далі –УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області) здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основну та додаткову) позивачу відповідно до ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, та 50 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав  в порядку цивільного судочинства, відповідно до якого захист прав повинен був здійснювався в межах строку позовної давності за три роки, проте ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.10.2010 року провадження у справі було закрито у зв’язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №19-рп/2010 від 09.09.2010 року.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов‘язаним з аварією на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області. Вважає, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог  Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на позов, в яких позов не визнає, просить в його задоволенні відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Відповідач зазначив, що Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України..

Судом встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи за захворюванням, пов‘язаним з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку  в УПФУ в Чернігівському районі Чернігівської області.

Відповідно до ст. 49 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Статтею 6 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, призначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.

Згідно ст. 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного Законом.

Суд вважає, що відповідач незаконно не виплачував позивачу основну та додаткову пенсію по інвалідності у розмірі  50 % мінімальної пенсії за віком та 6 мінімальних пенсій за віком, а тому порушені права позивача підлягають захисту шляхом їх визнання та покладення на відповідача обов’язку вчинити необхідні дії для усунення даного порушення.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», тому позовні вимоги позивача за періоди з 01.01.2007 року до 09.07.2007 року не заслуговують на увагу. як безпідставні.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому позовні вимоги позивача за періоди з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року не заслуговують на увагу. як безпідставні.

Оскільки позивач у липні 2010 року звертався до суду за захистом своїх  порушених прав у порядку цивільного судочинства, де строк позовної давності становив три роки, провадження у справі було закрито згідно ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 26.10.2010 року з тих підстав, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства у зв’язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення №19-рп/2010 від 09.09.2010 року, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача про  зобов’язання відповідача здійснити перерахунок і виплату соціальної допомоги як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 24.01.2011 рік та підлягають задоволенню.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови по даній справі у скороченому провадженні, керуючись ст.ст. 7 - 14, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

   Визнати дії  Управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області щодо перерахунку та виплати  пенсії та надбавки  до пенсії ОСОБА_1 згідно закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 24.01.2011 рік неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Чернігівському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності (основної та додаткової) ОСОБА_1 з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 24.01.2011 рік відповідно до ст. ст. 50, 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням виплачених сум за вказаний період.

     Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 3 (три) гривні  40 (сорок) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя