КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.12.2007                                                                                           № 12/400

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:            Малетича  М.М.

          Студенця  В.І.

 при секретарі:           Суходольській Т.А.

 За участю представників:

 від позивача - Підлісний С.Б., директор

 від відповідача - Смулянський О.В., довіреність № 01-18 від 21.03.2007р.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Атек"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.10.2007

 у справі № 12/400 (Прокопенко Л.В.)

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Атек"                            м. Київ, проспект Перемоги, 83,

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний клуб "Олімп"                                                   м. Київ, вул. Ромена Ролана, 7           

             

                       

 про                                                  розірвання договору оренди

 Суть рішення і скарги:

Закрите акціонерне товариство “АТЕК” (надалі ЗАТ “АТЕК”, Позивач) звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “Олімп” (надалі – ТОВ “Спортивний клуб ”Олімп”, Відповідач) про розірвання договору оренди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.10.2007 року у справі № 12/400 в задоволенні позовних вимог ЗАТ “АТЕК” було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2007р. у справі № 12/400 та прийняти нове рішення, яким розірвати договір оренди майна № 1 від 25.10.2001р., укладений між ЗАТ “АТЕК” та ТОВ “Спортивний клуб “Олімп”.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, яке призвело до прийняття судом неправильного рішення, та порушено норми матеріального права, а саме: ст.ст. 652 та 797 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України), що є підставами для скасування такого судового рішення.

Представник Відповідача надав суду свій відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджувався з доводами та вимогами Позивача, викладеними ним в апеляційній скарзі і вважав, що рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2007р. у даній справі є законним, об”єктивним і таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а тому просив залишити це рішення без змін, а подану на нього Позивачем апеляційну скаргу – без задоволення.

 Під час розгляду справи в судових засіданнях 11.12.2007р. та 13.12.2007р. оголошувалась перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи, Київський апеляційний господарський  суд, -

ВСТАНОВИВ:

 

Як вказувалось вище, Закрите акціонерне товариство “АТЕК” звернулося в господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “Олімп”, у якому просило розірвати між ним та Відповідачем договір оренди майна № 1 від 25.10.2001р. і рішенням господарського суду міста Києва від 30.10.2007 р. у справі №12 /400 в задоволенні позовних вимог ЗАТ “АТЕК” було відмовлено.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції, виходив з того, що Позивачем по справі не було доведено тих обставин, на які він посилався, як на підставу своїх вимог для розірвання спірного договору, відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України, а саме: про істотну зміну обставин, які не були відомі на час укладення договору оренди № 1 від 25.10.2001р.

У зв”язку з цим, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду  погоджується з таким висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як було правильно встановлено судом першої інстанції, 21.05.2001р. між ЗАТ “АТЕК” (орендодавець) та ТОВ “Спортивний клуб “Олімп” (орендар) було укладено договір оренди майна № 1 (надалі – Договір), відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю в тимчасове володіння та користування майно – цілісний майновий комплекс, а саме: приміщення, споруди та майно спортивного комплексу ЗАТ “АТЕК”, розташованого у м. Києві, вул. Чистяківська, 20 з площею земельної ділянки біля 3,5 га (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору орендар зобов”язувався сплачувати щомісячно орендодавцю орендну плату, розмір якої визначається у Додатковій угоді, яка після прийняття та підпису обома сторонами стає невід”ємною частиною Договору.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 25.10.2001р., розмір орендної плати за період з 25.10.2001р. до 25.10.2002р. становить 5000 грн., у тому числі з ПДВ, за місяць.

В подальшому, як видно з матеріалів справи та пояснень сторін, вказаний розмір орендної плати не змінювався.

Разом з тим, під час проведеної перевірки Позивача Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва від 12.01.2004р. було встановлено порушення  підприємством ЗАТ “АТЕК” ст.ст. 2 і 12 п. 4 ч. 1 та ч. 5 Закону України “Про плату за землю” від 19.09.1996р., що призвело до заниження останнім земельного податку за період з 01.01.2001р. по 30.11.2003р. на загальну суму 140 902,78 грн., про що було складено відповідний акт № 2/26-08/00240112 “Про результати позапланової документальної тематичної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ЗАТ “Атек” з правильності обчислення та повноти сплати податку на землю за період з 01.01.2001р. по 30.11.2003р.”.

У зв”язку з цим, як вважав Позивач, за час дії договору відбулася значна зміна обставин, що на його думку, відповідно до ст. 652 ЦК України, є підставою для розірвання Договору, оскільки при його укладенні він виходив з того, що підприємство – ЗАТ “АТЕК” користувалося пільгами, наданими йому Законом України “Про плату за землю”, а саме: звільнялось від земельного податку на земельну ділянку, в той час, як після висновку податкової інспекції про відсутність таких пільг, ЗАТ “АТЕК” 15.02.2005р. звернулося до ТОВ “Спортивний клуб “Олімп” з пропозицією про розірвання Договору оренди майна № 1 від 25.10.2001р. та додаткових угод до Договору однак, останній від цього відмовився.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі – ГК України), майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, у тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Згідно змісту ст.ст. 11, 14 та  509 ЦК України договір, зокрема, є підставою виникнення цивільних прав і обов”язків (зобов”язань), які мають виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Крім того, згідно змісту ст.ст. 525, 526 та 530 ЦК України, зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 ЦК України також зазначається, що договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 1 ст. 652 ЦК України передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов”язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.  

Тобто, мається на увазі саме така обставина, що виникла після укладання договору, а тому не могла бути врахована сторонами при укладанні договору.

Разом з тим, виходячи з вимог ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, в разі, якщо підприємства, заклади та організації, які користуються пільгами, мають госпрозрахункові підприємства чи надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, які зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями, переданими у тимчасове користування, сплачується на загальних підставах.

При чому, зазначена норма закону діяла як до укладення Позивачем спірного Договору оренди та додаткових угод до нього, так і після цього.

Тобто, зазначена обставина – обов”язок Позивача сплачувати земельний податок в повному обсязі, виникла до підписання договору і не змінювалася під час його дії.

Таким чином, сплата за користування землею, як до укладання спірного Договору оренди та додаткових угод до цього договору, так і після його укладання було обов”язком Позивача, про який він мав достовірно знати, виходячи з вимог закону.

Судом першої інстанції при прийняті оспорюваного рішення вірно було встановлено, що в даному випадку фактично мала місце помилка Позивача при визначенні розміру орендної плати, який вважав себе звільненим від сплати земельного податку відповідно до ст. 12 Закону України “Про плату за землю”, в той час, як такої пільги у нього не було.

У зв”язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладення договору внаслідок помилки не є підставою для його розірвання, а може бути підставою для визнання такого договору недійсним.

Статтею 783 ЦК України передбачений вичерпний перелік підстав при яких наймодавець (позивач) має право вимагати розірвання договору найму (оренди).

Між тим, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази порушення Відповідачем умов договору оренди від 25.10.2001р. № 1 та додаткових угод до нього, які відповідно до вимог ст. 783 ЦК України могли б бути підставами для розірвання спірного Договору найму (оренди) на вимогу наймодавця.

У зв”язку з вищенаведеним, колегія суддів дійшла висновку, що будь – які обставини ні в момент укладання, ні після укладання спірного договору та додаткових угод до нього, істотно не змінились, а тому підстав для розірвання спірного договору та додаткових угод до нього у зв”язку з істотною зміною обставин, як це передбачено вимогами частини першої 652 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, в даному випадку, Позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2007р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “АТЕК”, суд апеляційної інстанції не знаходить.

 

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 35, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “АТЕК” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 30.10.2007р. у справі №12/400 за позовом  Закритого акціонерного товариства “АТЕК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спортивний клуб “Олімп” про розірвання договору оренди,–без змін.

2. Справу № 12/400 повернути до господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

 24.12.07 (відправлено)