КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.2007 № 42/146
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Луценко Д.О., дов. №3 від 09.01.2007 року
від відповідача -Мельник В.О., дов. №25 від 03.04.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт 2000 плюс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.06.2007
у справі № 42/146
за позовом Комунальне підприємство "Фармація"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт 2000 плюс"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про відшкодування шкоди, ціна позову 122749 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року у справі № 42/146 призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу з підстав визначення вартості відновного ремонту орендованого позивачем приміщення, яке пошкоджене з вини відповідача внаслідок залиття.
Проведення судової експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
На вирішення судової експертизи поставлене наступне питання, що потребує спеціальних знань, а саме:
- яка вартість відбудовного ремонту нежилого приміщення площею 162,5 м2 та даху над будинком по вул. Серафимовича,15-а у місті Києві станом на час проведення експертизи?
У зв’язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи зупинено провадження у справі № 42/146 до отримання висновку експерта.
Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду від 26.06.2007 року скасувати повністю. Вважає, що зазначена ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки судом було позбавлено відповідача права брати участь у судовому засіданні та права ставити питання з метою роз’яснення їх експертом. Крім того, скаржник вважає, що КП “Фармація” є неналежним позивачем по справі, а тому суд першої інстанції мав перевірити докази, що підтверджують наявність між сторонами предмету спору, а не призначати по справі експертизу.
Позивач відзив на апеляційну скаргу суду не надав, а в судовому засіданні 13.12.2007 року представник позивача просив ухвалу господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідачем оскаржується ухвала Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року, якою призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.
Статтею106 ГПК України передбачений вичерпний перелік ухвал, які підлягають оскарженню. Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті ГПК України або ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, в яких йдеться про винесення судом даних ухвал.
Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом. Остаточне коло питань встановлюється господарським судом в ухвалі. З правового аналізу наведеної норми вбачається прерогатива господарського суду при призначенні судової експертизи, а саме: суд може призначити експертизу з власної ініціативи незалежно від наявності згоди сторін та не зв’язаний переліком питань, що запропоновані сторонами для роз’яснення експертом.
Крім того, приписами ст. 41 ГПК України не передбачено можливості оскарження судової ухвали, якою призначено судову експертизу, тому вимога відповідача про скасування ухвали від 26.06.2007 року в частині призначення експертизи є безпідставною і не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі зупинено в зв’язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, тобто на підставі п.1 ч.2 ст. 79 ГПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 79 ГПК України ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено, проте в даному випадку підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні, виходячи з наступного.
Згідно ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:
1. призначення господарським судом судової експертизи;
2. надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;
3. заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.
Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд зупинив провадження у справі саме у зв’язку з призначанням судової експертизи, оскільки для проведення експертизи матеріали справи направляються до судово – експертної установи і в цей період часу неможливо проводити процесуальні дії.
Твердження скаржника про порушення місцевим судом норм процесуального права, оскільки оскаржувана ухвала була прийнята судом за відсутності представника відповідача, колегією суддів до уваги не приймається з огляду на те, що суд першої інстанції в ухвалі від 15.05.2007 року про поновлення провадження у справі № 42/146 та призначення справи до розгляду на 26.06.2007 року не визнав явку сторін обов’язковою, а також на те, що сторони належним чином були повідомлені про час і місце засідання суду.
Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2007 року у справі№ 42/146 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Еліт 2000 плюс” без задоволення.
2.Матеріали справи № 42/146 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
18.12.07 (відправлено)