Справа № 2-99/11 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ          УКРАЇНИ

15 березня   2011 року                                       м.Зенигородка

 Звенигородський районний суд Черкаської області

      в складі : головуючої  судді            Демченко В.С.

                        при секретарі                       Некречій Н.Я.

               за участі : позивача                       ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду м. Звенигородки цивільну справу  за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики в сумі 13 165 гривень. На обґрунтування позову позивач зазначив, що він позичив відповідачу ОСОБА_2 21.04.2010 року 9340 гривень, який зобов’язався повернути  борг до 20 травня 2010 року  та сплатити 5% в місяць  за користування грошима, що підтверджується розпискою відповідача. Позивач неодноразово звертався до  відповідача з вимогою про  повернення боргу,   однак до  цього  часу відповідач борг не повернув. Тому позивач просить  стягнути з відповідача  суму боргу і проценти за користування грошима, а всього 13165 гривень та понесені ним судові витрати:  120 гривень витрат за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи судом, 131,65 гривень судового збору,  300 гривень за надання правової допомоги.

За ухвалою суду справа розглянута за відсутності відповідача, який  в судове засідання не з’явився, звернувся до суду із  заявою про повне визнання позову та розгляд справи без його участі

В судовому засіданні позивач підтримав позов, просить його задовольнити повністю.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали  справи, суд вважає, що позов підлягає  задоволенню з наступних підстав:

          Згідно  ч.4 ст. 174ЦПК України  у разі  визнання  відповідачем позову суд за наявності  для того законних підстав ухвалює рішення  про задоволення позову.Якщо  визнання відповідачем  позову суперечить  закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті  визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 21.04.2010 року  року позичив у позивача ОСОБА_1  9340 гривень, які зобов’язався повернути  до 20 травня  2010 року та сплатити 5%  на місяць за користування грошима.  Факт укладення договору позики між сторонами підтверджується письмовою розпискою за підписом відповідача, представленою позивачем  та  письмовою заявою  відповідача на адресу суду про визнання позову  ОСОБА_1  про стягнення боргу  в  повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики  одна сторона (позикодавець), передає у власність другій стороні  (позичальникові ) грошові кошти, або інші речі, а позичальник зобов’язується повернути  позикодавцеві таку ж суму  грошових коштів( суму позики) або  таку ж  кількість речей  того ж роду та такої ж якості.

          Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно ст. 1048 ч.1,2 ЦК України позикодавець  має право на одержання  від позичальника процентів від суми позики, якщо інще не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.  У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються до дня повернення позики.

          Таким чином визнання відповідачем позову не суперечить закону,не порушує  права свободи чи інтереси інших осіб.  

          Оскільки відповідач свої зобов’язання щодо повернення боргу та процентів за  користування грошима не виконав, суд вважаає, що  заявлену позивачем суму боргу з врахуванням процентів 13 165 гривень слід стягнути з відповідача на користь позивача, задовольнивши позов повністю.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати в сумі 551,65 гривень  в тому числі: 120 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи судом, 131,65 гривень судового збору, 300 гривень –за надання правової допомоги.

На підставі ст.ст. 509, 526, 530,  1046-1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88,  208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1  задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Звенигородського району Черкаської області, на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_2, борг за договором позики  від 21.04.2010 року  в сумі  13 165 гривень ( тринадцять тисяч сто  шістдесят п’ять гривень

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1    понесені ним судові витрати в сумі 551,65 гривень  в тому числі: 120 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи судом, 131,65 гривень судового збору, 300 гривень –за надання правової допомоги.          

Копію повного рішення суду протягом двох  днів з дня його проголошення   направити відповідачу ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя