Справа №:2-а-1271/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

11 березня 2011 року      «12»година «55»хвилин                                                  місто Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,-

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1  звернулась 6 лютого 2011 року (згідно штампу на поштовому відправленні) до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Умань  Черкаської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». У позовних вимогах позивач просить: визнати протиправними дії відповідача в зв’язку з неправильним нарахуванням їй пенсії відповідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача погасити заборгованість в сумі 8773 гривні та в подальшому нараховувати 30% мінімальної пенсії за віком як передбачено законодавством України.  Посилається на те, що вона належить до соціальної категорії «дитина війни»та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком. Відповідач, всупереч діючому законодавству, не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії. Відповідач заборгував їй за період з 2006 по 2010 роки 8773 гривні.

          Ухвалою судді від 14 лютого 2011 року позовні вимоги, які стосуються періоду часу з 1 січня 2006 року по 5 серпня 2010 року (включно) залишені без розгляду.

          9 березня 2011 року відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, у якому він позов не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки, Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не передбачений розмір мінімальної пенсії за віком, з якого належить обчислювати підвищення до пенсії, дане питання законодавчо не врегульоване. Зазначив, що в своїй діяльності керується підзаконними актами, виплата підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не проводилася через ненадходження коштів із Державного бюджету України на дані виплати. Вказав, що позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано розрахунку заборгованості, безпідставні вимоги щодо поновлення прав на майбутнє.

          Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.   

Судом встановлено, що ОСОБА_1  народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, і згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1, виданого 18 квітня 2006 року,  являється пенсіонером.

Відповідно до статт1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України, та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону, яким внесено зміни, №107-VІ (107-17)  від 28.12.2007 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008, від 22.05.2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України №107-VІ (107-17), від 28.12.2007 року, визнано неконституційною, а відповідно до попередньої редакції ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.         

Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.150 та ч.2 ст.152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України, які є обов'язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути  оскаржені; закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з вимог ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України відповідач  по винен був нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з 22.05.2008 року.   

Частиною 3 ст.22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.   

Згідно ч.ч.3, 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Ст.8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії.   

В частині 2 статті 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” встановлено, що державні  і соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення до пенсії позивача, яка передбачена ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, покладено на управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області, за місцем проживання позивача, тому Управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області являється належним відповідачем по даній справі.   

Ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, надає позивачу право на отримання щомісячно підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а наявність порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком для визначення розмірів пенсій, який визначений в ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”  та відсутність мінімального розміру пенсії за віком для визначення розміру підвищень дітям війни, надбавок та інших виплат, не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання підвищення до пенсії, яке передбачене ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Оскільки Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008, від 22.05.2008 року, статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції Закону України №107-VІ, від 28.12.2007 року, визнано неконституційною, а інший розмір законодавцем не визначено, тому при нарахуванні підвищення до пенсії дітям війни, необхідно застосовувати ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяла до визнання КС України змін неконституційними.  

Безпідставні посилання відповідача на невиплату підвищення до пенсії, в належному розмірі, через відсутність коштів (не надходження коштів з Державного бюджету України), для забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

Позивачу виплачується підвищення дітям війни, але не в розмірі 30%, як передбачено Законом, а в меншому розмірі, тому виплачені кошти необхідно врахувати при перерахунку та виплаті позивачеві підвищення до пенсії, в розмірі, який передбачений ст.6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни».   Посилання в даному випадку відповідача на те, що розміри мінімальної пенсії за віком для спеціальних законів встановлені Постановою Кабінету Міністрів України, безпідставні, так як підзаконні акти не можуть звужувати чи змінювати змісту закону.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про зобов’язання зробити перерахунок недоплаченого підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, в межах шестимісячного строку звернення до суду, обґрунтовані, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.  Враховуючи те, що позовні вимоги стосувались періоду часу з 2006 по 2010 роки, тому, з урахуванням періоду часу, за який суддею позовні вимоги були залишені без розгляду,  підлягають задоволенню позовні вимоги за період з 6 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року. Позовні вимоги позивача не стосувались 2011 року.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому нараховувати 30% мінімальної пенсії за віком, так як в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту порушені права, свободи чи інтереси, а не порушення, які можуть мати місце в майбутньому.

На підставі ст.ст. 8, 22, 46, 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та керуючись ст.ст. 11, 17, 19, 71, 94, 99, 183-2 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в м.Умань Черкаської області щодо способу обчислення та розміру виплат ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни, за період з 6 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м.Умань   Черкаської області здійснити нарахування  та виплату на користь  ОСОБА_1  підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період з 6 серпня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з урахуванням здійснених виплат за вказаний період часу.

В задоволенні інших позовних вимог –відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасним направленням її копії до апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                                           О.В. Корман